Найближчими вихідними повертається АПЛ. В честь цього сайт Епоха Футболу вирішує згадувати епохальні події цього чемпіонату. В першій статті ми пригадали чемпіонство Блекберна в 1995 році, а зараз опишемо Мідлсбро сезону 2005/2006. Нагадаємо, в тому сезоні “боро” дійшли до фіналу Кубка УЄФА.
В сезоні 2004/2005 “Смоггі” фінішували сьомими, це дало їм право пробитись до єврокубків. Звичайно, втриматись на завойованих позиціях важче, тому в наступному році клуб опустився на 14-те місце. Таке падіння можна пояснити і виступами в Кубку УЄФА.
В кваліфікації була домашня перемога над Кстанті (2:0) і виїздна нічия (0:0). Групу клуб пройшов також успішно і все ще залишав свої ворота “сухими”. В першому турі був обіграний Грассхоппер (1:0), далі Дніпро (3:0), нічия з АЗ (0:0) та перемога над Літексом (2:0).
Це дозволило виграти свій пентент, але першим суперником на стадії плей-оф став міцний Штутграт, протистояння з яким закінчилось з рахунком – 2:2. “Боро” пройшов далі за рахунок голу на виїзді. За такою ж схемою була пройдена і італійська Рома.
Здавалось, що 1/4 буде куди простіше, адже суперником був Базель. Швейцарці вдома перемогли (2:0) і вже думали про півфінал, проте колектив Макларена, який вів боротьбу за виживання в АПЛ, зібрався і розірвав опопнента (4:1).
Наступний суперник на бумазі виглядав ще слабкіше – Стяуа Бухарест. Проте в столиці Румунії англійський клуб поступився (0:1), але в рідних стінах знову відігрався (4:2). Фінал в Ейндховені виявився провальним. Севілья розгромом (4:0) розпочала свою домінацю в другому за значимістю турнірі Європи. Після цього іспанці ще 5 разів візьмуть цей трофей.
Наша розповідь не про Севілью, а про Мідлсбро, тому зараз згадаємо тих, хто творив історію в “червоно-білих” футболках, а також про те, якою була їх подальша доля.
Воротарі Мідлсбро
Можливо, у це складно повірити, але вже 2006 року Марку Шварцеру було 34 роки. Тобто він уже був віковим гравцем. Марк починав грати у футбол в Австралії, після чого кілька сезонів відіграв у Німеччині. У 1997 році він приєднався до клубу Мідлсбро, за який провів 11 сезонів, ставши справжньою легендою команди. Саме він захищав кольори клубу у фінальній грі проти Севільї. Загалом в Кубку УЄФА він відіграв 11 матчів з 15.
Інші чотири гри провів його співвітчизник Бред Джонс. Шварцер після цього 5 років провів у Фулхемі, сезон пробув в Челсі, а з 2014 грав за Лестер. В сезоні 2015/2016 став чемпіоном Англії, але на полі за “лисів” в тому ідеальному сезоні в АПЛ не виховив.
Захист Мідлсбро
На фланзі грав Франк Кедрю. Найкращі роки цього французького захисника пройшли за Мідлсбро. До цього він був футболістом Ланса, а 2002 року підписав контракт з англійською командою, за яку відіграв 122 матчі та забив 9 голів. Саме він виходив на поле в основному складі проти іспанської Севільї. А на 70 хвилині було замінено. Замість нього вийшов Якубу Айєгбені.
Після тієї гри француз пішов із Мідлсбро і підписав контракт із Фулхемом, за який відіграв один сезон. У 2007 році він став гравцем Бірмінгем Сіті, де провів три сезони. У 2010 році Кедрю повернувся до рідного Лансу. У 2012 році він проводить свій останній сезон, виступаючи у футболці паризького Ред Стар. На момент закінчення кар’єри Кедрю було 35 років. Зараз працює агентом.
В центрі захисту виступав Кріс Рігготт. розпочинав кар’єру у 1999 році у складі Дербі Каунті, за який він відіграв 4 сезони та забив 5 голів. У 2003 році розпочинається головний етап у його кар’єрі. Кріс перебирається до Мідлсбро, за який він проводить 7 чудових сезонів.
У 2010 році він перейшов до Кардіфф Сіті, а через рік повернувся до рідного Дербі Каунті. У 2012 році він провів останній сезон у кар’єрі у складі Бертон Альбіон. Футболісту, який колись відіграв 9 матчів за молодіжну збірну Англії, на момент закінчення кар’єри було всього 32 роки. З футболу Кріс пішов через серйозну травму спини. Після завершення кар’єри працював тренером маловідомих академій у рідному місті.
Іншим центрбеком був Гарет Саутгейт. Вихованець Кристал Пелас свою видатну кар’єру розпочинав у далекому 1988 році. У складі рідної команди він провів 7 прекрасних сезонів як центрдеф і забив 15 голів.
Далі були роки у бірмінгемській Астон Віллі, за яку Гарет виступав у період 1995-2001. Власне, в Мідлсбро він приходив уже у статусі вікового гравця і зірки АПЛ, що відбулася. Гарет став капітаном команди.
Сумарно він відіграв за англійський клуб 5 сезонів, завершивши кар’єру того ж таки 2006 року в грі проти іспанської Севільї. Йому було 36 років, і його вболівальники Мідлсбро запам’ятають надовго. Згодом Гарет перейшов на тренерську роботу. Він був коучем у Мідлсбро в період з 2006 по 2009 роки. Потім до 2013 року було затишшя.
Саутгейт повернувся у футбол в 2013 і до 2016 року працював із англійською молодіжкою. Зараз він очолює збірну Англії, з якою виходив у півфінал ЧС-2018 та у фінал Євро-2020.
За правий фланг оборони відповідав Стюарт Парнабі. Цей англійський футболіст є вихованцем Мідлсбро, тому у клубі про нього згадують із особливою теплотою. Парнабі розпочинав кар’єру у 2000 році і відіграв за команду 7 сезонів.
Пішов він у 2007 році до Бірмінгем Сіті, але у 2012 році правий бек повернувся до Мідлсбро та провів ще 2 роки у футболці рідної команди. У фінальній грі проти Севільї Парнабі виходив на поле в основному складі. Закінчував кар’єру футболіст у скромному клубі Хартлпул Юнайтед у 2015 році у віці лише 33 років. В юні роки вважався висхідною зіркою і відіграв безліч матчів за молодіжну збірну Англії. Згодом Стюарт вирішив спробувати себе у тренерському середовищі, входив в тренерські штаби скромних Йорк Сіті та Спенімур Таун.
Іншими гравцями захисту були відомий португалець Абель Шав’єр (2 матчі у Кубку УЄФА – прим.), який в січні полишив клуб, досвідчений Уго Ехіогу в тому турнірі 7 разів з’являвся на поле. Австрієць Еммануель Погатец відіграв 9 матчів. Менш значні ролі були були у Ендрю Девіса (4), Меттью Бейтса (5) та Ендрю Тейлора (3).
Півзахист Мідлсбро
Джордж Боатенг був надважливою ланкою у грі Мідлсбро протягом шести довгих років. Його авторитет був незаперечним. Боатенг фактично був однією з головних зірок команди.
Його кар’єра розпочалася у 1994 році у складі клубу Ексельсіор. Через рік він перейшов у Фейєнорд, де і розкрився як зірка. У 1998 році відбувся перехід Джорджа до Ковентрі, за який він провів 46 матчів і відзначився 5-ма голами, що для опорного півзахисника багато. Потім були 4 сезони у футболці Астон Вілли, звідки він у 2002 році перебрався до Мідлсбро.
Найкращі роки Боатенг провів саме у цьому колективі. Він відіграв за Мідлсбро 182 матчі та забив 7 голів. У фінальній грі проти Севільї він був однією з головних надій англійців, оскільки шанувальники команди знали, яке навантаження випаде на Боатенга. Він мав ставити шлагбаум на шляху швидких атакуючих гравців іспанців, де тоді грали Савіола та Дані Алвес. Віковий голландець зі своїм завданням не впорався.
2006 року після відходу Саутгейта з команди капітаном став саме Боатенг. Вже в 2008 році він перейшов у Халл Сіті, а через 2 роки підписав контракт із грецьким Ксанті. Відігравши за клуб один сезон, Боатенг повернувся до Англії, щоб відіграти рік за Ноттінгем Форест. 2013 року він закінчив кар’єру футболіста у віці 38 років, виступаючи у футболці малайзиського колективу Терренгану.
Також в активі Боатенга є 4 матчі у складі збірної Нідерландів. Працює на телебаченні як експерт, очолював юнацьку команду Астон Вілли, а зараз входить в тренерський штаб збірної Гани.
Ще одним вихованцем клубу, який мав стабільне місце в основі, був 21-річний Стюарт Даунінг. Півзахисник розпочав кар’єру у 2001 році та відіграв за рідний клуб 8 сезонів, у яких відзначився 17-ма голами. Даунінг був основним футболістом Мідлсбро у грі проти Севільї. І загалом провів кілька чудових сезонів за цю команду.
У 2009 році він пішов до Астон Вілли, а через два роки став гравцем Ліверпуля, за який відіграв 65 матчів і забив 3 голи. Далі були 2 сезони у Вест Хемі, а в 2015 році, будучи вже ветераном, Даунінг повернувся до рідної Мідлсбро, де провів ще 4 сезони. З 2019 по 2021 виступав за Блекберн. На його рахунку 35 матчів за збірну Англії.
Досить часто компанію Даунінгу складав ще один вихованець “боро” Джеймс Моррісон. Молодший на рік за Даунінга дебютував ще 2003 року за англійську команду, у складі якої шотландець провів 66 матчів і забив 3 голи. Так, вершиною в його кар’єрі був фінал проти Севільї, де він вийшов у стартовому складі свого клубу, але у більшості любителів футболу Джеймс Моррісон асоціюється все ж таки з колективом Вест Бромвіч Альбіон.
У складі цього клубу шотландський півзахисник провів 12 сезонів, зігравши 341 гру та забивши 39 м’ячів. У 2019 році він пішов з “дроздів”, повідомивши про закінчення кар’єри. На той момент йому було всього 33 роки. Пройшов молодіжні збірні Англії, але в 2008 вирішив грати за Шотландію. За свою збірну він провів 46 зустрічей і відзначився 3-ма голами. Входив у тренерський штаб Сема Аллардайса, коли той очолив ВБА.
Літом 2005 року до “червоно-білих” приєднався Фабіо Рошембак. Бразильський півзахисник розпочинав кар’єру в рідному Інтернасьоналі, який останнім часом є одним із лідерів чемпіонату Бразилії. Своєю яскравою грою він привернув увагу скаутів Барселони, куди він перейшов у 2001 році. У каталонському гранді він провів 45 матчів і забив 3 голи, після чого був відданий в двохрічну оренду у Спортінг, з яким програв фінал кубка УЄФА у сезоні 2004/05.
Футболіст вийшов у футболці клубу у стартовому складі на матч із Севільєю. За англійський колектив Рошембак провів 68 матчів та забив 5 голів. 2008 року він на один сезон пішов у Спортинг, після чого перебрався до Бразилії, де два сезони виступав у складі Греміо. Останнім клубом у кар’єрі бразильця був китайський клуб Далянь Аербін, за який він грав до 2013 року, провівши 51 гру та забивши 7 голів. Тоді півзахиснику було 31 рік, але він вирішив закінчити кар’єру футболіста.
У 2017 році Рошембак виявився причетний до неприємної історії, пов’язаної з організацією півнячих боїв. У жовтні того року поліцейські Палмейра-дас-Місойнс заарештували Фабіо, вилучивши у нього 89 бойових півнів, вогнепальну зброю, наркотики та 24 тис. євро. Йому висунули звинувачення в “екологічному злочині”. Чим зараз займається, точно сказати не можемо.
На підмогу основним мідфілдерам були досвідчені ветерани Гаїска Мендьєта (6 матчів), Рей Парлор (4) та бразилець Доріва (8).
Декілька матчів провели і молоді Адам Джонсон (3) та Лі Катермол (5), які потім пограють за різні клуби АПЛ. Перший доросте до збірної Англії, за яку проведе 12 матчів і заб’є 2 голи, але піде з футболу в 2019 році в 31-річному віці. Його визнають винним в розбещенні неповнолітньої. Зараз знаходиться в колонії.
Напад Мідлсбро
Основними були голандець Джиммі Флойд-Хассельбайнк та австралієць Марк Відука. Досвідчені виконавці, яким уже було за 30. Вони, як і інша команда, провалили той фінал.
Кар’єра Джиммі почалася ще в 1990 році у скромному Телстарі, але практично відразу він був перекуплений клубом АЗ, де відіграв 45 матчів та забив 5 голів. 1995 року Хассельбайнк стає футболістом португальського колективу Кампомайоренше, де забиває 12 голів у 31-му матчі.
1996 року, коли голландцю було вже 24 роки, його підписує Боавішта. Саме тут починається зірковий шлях нападаючого. Джиммі забиває за португальців 20 голів у 29 матчах і у 1997 році стає гравцем Лідс Юнайтед. В Англії він одразу звернув на себе увагу. За два сезони в Лідсі Хассельбайнк набив 34 голи, після чого несподівано поїхав до Іспанії.
До 2000 він був гравцем мадридського Атлетіко. У 34 іграх за столичний клуб голландець забив 24 голи. на той момент він уже вважався вже зіркою. У 2000 році Джиммі повертається до АПЛ, де виступає за Челсі. У стані “аристократів” голландець відіграв 136 зустрічей та забив 70 голів, ставши однією з легенд лондонського клубу.
І ось у 2004 році він підписав контракт із Мідлсбро, у складі якого продовжував феєрити в Англії та Європі. Саме він став одним із творців того успіху, коли команда дісталася до матчу із Севільєю. За Мідлсбро Хассельбайнк забив 23 голи. Після програного севільцям фіналу, який став вершиною в кар’єрі голландського форварда, Джиммі перейшов до Чарльтона, де провів непоказний сезон.
У Кардіффі він уже догравав. І нехай він і забив 7 м’ячів за команду, все ж таки вирішив, що настав час зав’язувати з футболом. У 2008 році у віці 36 років видатний нападник повісив бутси на цвях. За Нідерланди страйкер провів 23 ігри та забив 9 голів.
У 2011 році Хассельбайнк працював асистентом головного тренера в Ноттінгем Форест. 2013 року його призначали головним тренером бельгійського Антверпена. Далі були не найвдаліші тренерські роботи в Бертон Альбіон, КПР та Нортгемптон Таун. У 2018 році він тимчасово припинив тренувати багато в чому тому, що практично у всіх клубах досягав невдалих результатів на посаді тренера, але в 2021 році він знову очолив Бертон і працює з клубом і на сьогоднішній день.
Марк Відука – один із найкращих гравців в історії австралійського футболу. Його кар’єра розпочалася далекого 1993 року у складі Мельбурн Найтс. У 49 матчах юний форвард набив за команду 40 голів. На нападника звернув увагу хорватський колектив Динамо Загреб, де він забив ті ж 40 м’ячів, але вже в 81-му матчі.
1998 року Відука зацікавив керівництво шотландського Селтіка. У цій команді він відіграв 37 зустрічей та забив 30 голів. 2000 року у віці 25 років австралієць стає гравцем англійської Лідс Юнайтед, де і починається його зіркова кар’єра. За 130 матчів у футболці Лідса Марк забив 59 голів, а 2004 року перейшов до Мідлсбро.
У своєму новому колективі Відука демонстрував класний футбол. Він відіграв за Мідлсбро 72 зустрічі і був одним із героїв команди у матчах плей-офф Кубка УЄФА-2006, де його голи неодноразово рятували Мідлсбро та дозволяли пройти далі. Сумарно за цей клуб австралієць забив 26 голів. У 2007 році нападник перейшов у Ньюкасл Юнайтед, де зіграв 2 сезони та забив 7 м’ячів. 2009 року у віці 34 років Відука завершив футбольну кар’єру. Фінал проти Севільї так і залишився вершиною у його кар’єрі, хоча з Лідсом він діставався півфіналу Ліги чемпіонів.
За збірну Австралії Марк грав із 1994 по 2007 роки та забив 11 голів за 43 гри. Після закінчення кар’єри Відука намагався не світитися на публіці. Практично нічого невідомо про його життя. Проте є інформація, що зараз він проживає у столиці Хорватії – Загребі, де веде невеличкий бізнес.
Також варто високо відмітити “джокера” тої команди Массімо Маккароне. В АПЛ він майже не грав (17, 2 голи), але в Кубку УЄФА показав себе добре (5 голів у 5 матчах). Варто зазначити, що саме його голи на останніх хвилинах в іграх проти Базеля і Стяуа були вирішальними.
Надалі повернувся до Італії, де грав за “клуби-лфіти”. Особливо вдалим вийшов сезон 2015/2016. Тоді вже 36-річний форвард в Серії А забив 13 голів у 35 матчах за Емполі. Завершив кар’єру в скромному Каррарезе в 2019 році, після чого певний час тренував цей колектив.
Основна ставка в чемпіонаті робилась на Якубу Айгбені, якого купили перед сезоном в Портсмута за 7,5 мільйонів фунтів. В АПЛ він виправдав заплачені кошти (13 голів, 34 гри), досить вдало грав і в Кубкі УЄФА, де записав собі в актив 2 голи за 14 матчів (в дев’ятох з них виходив на заміну). Літом 2007 за 25-річного нападника Евертон віддасть 11,2 мільйони фунтів.
Тренер Мідлсбро
Тренував “смоггі” 44-річний Стів Макларен, який очолив клуб ще в 2001 році. До цього входив в штаб Алекса Фергюсона в МЮ. Спеціаліст добре себе показав. Команда при ньому стала твердим середняком, а в 2004 ще й виграла Кубок Ліги. Успішна гра в Кубку УЄФА дозволила наставнику отримати пропозицію очолити збірну Англію.
Але з “трьома левами” стався справжній провал, команда не вийшла на Євро-2008. Це так вдарило по його позиціям, що трохи більше ніж через рік після відставки його запросив міцний середняк Ередевізі Твенте. Його англієць зробив чемпіоном. Проте це його останній справжній успіх.
Надалі були провали з Вольфсбургом (відставка через 7 місяців), Ноттінгемом (через 5 місяців) та з тим же Твенте. Не провальний, але і не успішний період роботи з Дербі, Ньюкаслом та КПЛ. Деякий час у тому ж Дербі працював спортивним директором. Цього літа 61-річний Стів Макларен увійшов в тренерський штаб Еріка тен Хага в МЮ.
