Тетяна Романенко: У Сент-Етьєні немає масажиста, а рівень тренувань виснажливий

Захисниця збірної України Тетяна Романенко розповіла, чому змінила Реймс з елітного дивізіону Франції на Сент-Етьєн, який грає у другій за силі лігою. Вона відзначила, що в клубі важкий рівень тренувань, але немає пристойного підходу до відновлення футболісток.

Я йшла у Другу лігу цілеспрямовано, бо, як менi здавалося, у команд з цього дивізіону рівень тренувань не такий виснажливий. А у Сент-Етьєна були амбiцiï повернутися до вищого дивiзiону. Тому менi здалося це цiкавим.

Але коли перейшла сюди, то зрозуміла, що дуже сильно помилялася (Сміється). Бо нас тут реально дуже жорстко ганяють на тренуваннях. Я можу це порівняти хіба з Південною Кореєю (футболістка грала там декілька років тому – прим): там були дуже схожі методи. Насправді, мені це не дуже подобається, я би по-іншому робила.

Але це тренера тактика. Фізично нас реально виснажують. Після тренувань я прибігаю додому, маю годину відпочинку і мчу на другу роботу. Увечері вже нічого не хочеться.

Але я рада, що в моєму житті є частинка життя, не пов’язана з футболом, де можу абстрагуватися. Навіть якщо плитка – це не мрія мого дитинства, але все ж пізнаю щось нове. Думаю, після завершення спортивної кар’єри в мене буде все добре.

До речі, в Сент-Етьєні бракує хороших масажистів. Коли я приїжджаю в збірну України, мене питають: “Ти що, у Франції масаж взагалі ніколи не робиш?!”. Хоча Сент-Етьєн має статус професіонального клубу, я його таким не вважаю. Тому що, до прикладу, тут взагалі немає відновлювальних процедур. Ну, хіба лід є, й масажист іноді приходить. А для мене це деталі, які є найважливішими у футболі, бо завдяки ним ми виграємо матчі.

Мені не потрібен телевізор, який ви купили за 10 тисяч євро. Мені необхідно відновитися після гри. Або краще дайте 100 євро на нові бутси. А вони цього не роблять. Хоча, гадаю, така ситуація не у всіх клубах.

До речі, в Реймсі, попри те, що він виступає у Вищій лізі, була схожа ситуація. У нас навіть не було власного автобуса. Іноді ми їздили на ігри міні-бусами. Проте в Ліоні чи ПСЖ такого, звісно, нема“, – сказала Тетяна Романенко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *