Наставниця жіночого Колоса Людмила Покотило розповіла про життя команди останні декілька місяців.
– Людмила Василівна, розкажіть будь ласка, що відбувалось з командою після 24-го лютого і до того часу, як вдалося вперше зібратись?
– Події тих днів я пам’ятаю, певно, як і всі, дуже добре. Ми готувались до зборів в Туреччині, куди мали б вилетіти 1-го березня. Проте ранок 24-го змінив всі плані для всіх українців… Я б ніколи не могла подумати, що може початись війна. Вранці я почула вибухи, потім стала читати новини, далі пішли телефоні дзвінки від дівчат.
Пізніше дівчата потроху почали виїжджати за кордон. Хтось поїхав в Польщу, хтось в Голландію, Грузію, Ісландію. Дівчата почали шукати варіанти для тренувань та продовження кар’єри. А от Наталія Радзієвська застрягла на певний час в Ірпіні, тому що не виїхала у перші дні і більше тижня провела у підвалі готелю, де мешкала. Було таке, що по 3-4 дні не виходила на зв’язок, ми всі дуже переживали.
Але, слава Богу, все обійшлося і вона разом з рідними та друзями, транзитом через Ковалівку, за допомоги керівництва клубу, виїхала за кордон і зараз перебуває у Німеччині. В Україні залишилось зовсім небагато дівчат.
Трохи пізніше, завдяки керівництву клуба, ще п’ятеро дівчат, у яких була можливість, виїхали до Болгарії. Також, окремо я би хотіла сказати про той факт, що завдяки рішенню президента клубу Андрія Засухи, дівчата увесь час продовжували отримувати 50% заробітної плати, чого не було в жодній жіночій команді в країні. Це була дуже суттєва підтримка, як моральна, так і матеріальна в такі часи розуміти, що ти не залишився сам на сам із бідою під назвою «війна».
– Які в команді кадрові втрати та скільки нових дівчат ми побачимо у складі?
– Коли згодом, у квітні-травні ситуація більш менш стабілізувалась і з’явилась інформація, що планується проводити чемпіонат, ми почали обдзвонювати дівчат і з’ясовувати, хто з них хоче і може повернутись. Тоді ми вже знали, що будемо готуватись в Ковалівці, а не в Києві, де легше і морально і умови створені всі для тренувального процесу.
Дівчата почали повертатись і вже 4-го липня ми заїхали в Ковалівку на збори. Так, у нас було всього 10 дівчат, але головне, що ми почали тренування. Нажаль, не можуть повернутися Радзієвська та Малиновська, ще кілька дівчат покинули нашу команду.
Проте до нас прийшли дуже хороші та кваліфіковані гравці: півзахисниця збірної Румунії Бейта Амбрус, захисниця Соломія Куп’як, захисниця Анастасія Вороніна, форвард з Казахстану Каміла Кульмагамбетова, перспективна та молода Дарина Січкаренко і гравець збірної України, дуже досвідчена Натія Панцулая. З Ісландії повертається Ірина Майбородіна, яка має зіграти за нас вже у другому турі. Команда в нас значно оновилась, сподіваюсь, ми стали сильнішими“, – сказала Людмила Покотило.
