Екс-воротарка жіночого Житлобуд-1 білоруска Марія Свідунович розповіла, як дізналась про початок війни.
“Спочатку в Інтернеті вони писали, що день нападу буде 16 лютого. Так, тоді чекала, я боялася. Я пам’ятаю, вночі я прокинулась через гул – все трясеться. Думка: Все почалося! Як з’ясувалося, це погода різко змінилася, і сніг впав. Це було так страшно …
Тоді всі такі новини, здавалося, є звичайною галаскою, курс долара в цей час був виріс, але я не думала, що це буде різко. Ми просто вилетіли (в Туреччину на збори – прим), не знали, що все буде так.
В перший день війни команда діяла за звичайним графіком дня, який напередодні ввечорі вони скинули команду. Зважування, міряли тиск, сніданок, але кожен сидів у телефонах, читав новини та стурбовані. Вони зв’язалися з родичами – і я не виняток. 24 лютого нелегко описати атмосферу.
Перші два дні на зборах ми виграли два матчі. Тренерський штаб говорив, щоб ми продовжували готуватися. Щоправда, не було зрозуміло до чого. З очевидних причин у дівчат футбол не був у пріоритеті. Більше в інтернеті сиділи.
Тоді тренування починалися за бажанням, але ніхто не пропускав їх. На, можна було вилучити емоції, невеликий розряд, відволіктись. Наприклад, нп тренуванні моя голова відпочивала.
Чи були сльози? Багато. У мене багато, у дівчат багато. До цих пір, навіть перебуваючи в Білорусі, я плачу“, – сказала Марія Свідунович.
Декілька днів тому вона повернулась на батьківщину і підписала контракт з ЖФК Мінськ.
