Мадридський Реал, який не раз шокував футбольний світ тим, що купляв зірок за шалені кошти, в останні трансферні вікна веде себе досить стримано. Сайт Епоха Футболу вирішив згадати тих гравців, які приходили в Реал в статусі топ-гравця, але на “Сантьяго Бернабеу” не змогли себе проявити.
Почнемо з тих, хто до переїзду в Мадрид уже встиг виграти “Золотий м’яч”.
Майкл Оуен
У 22 роки англієць став володарем “Золотого м’яча” – це другий показник за всю історію нагороди. Молодше – лише Роналдо (21 рік). Амбіції Майкла випереджали можливості Ліверпуля, який важко виступав у єврокубках. В одному з інтерв’ю Оуен заявив: “Я маю грати в Лізі чемпіонів. Ліверпулю потрібно це виправити“.
Коли на Оуена вийшли представники Реала, форвард без роздумів погодився на перехід. У Мадриді збирали «галактікос», і Майклу довелося битися за місце в основі з Раулем, Роналдо та Морієнтесом. Англієць грав регулярно, щоправда, часто виходив на заміну. Через рік вершкові знову вийшли на трансферний ринок, купивши Робіньо, Кассано і Жуліо Баптисту. Конкуренція загострилася вщент, і Оуен повернувся до Англії, так і не ставши своїм у Реалі.
Надалі в Ньюкаслі його ще більше дістали травми. Також були не найкращі часи в МЮ і Сток Сіті. Зараз Майкл працює експертом на телебаченні.
Кака
Кака був останнім володарем “Золотого м’яча” до епохи домінування Роналду та Мессі. Бразилець приходив до Реалу як потенційний лідер команди та частина нового «галактікос». Спочатку Кака виправдовував покладені на нього надії: 33 матчі, 9 голів, 12 асистів у сезоні-2009/2010.
Все змінилося з приходом Жозе Моурінью. Кака отримав травму, а “Особливий” вже награвав в основі Ді Марію та Озіла. Поступово бразилець перетворився із зірки на «другого Оуена», як його називали в Іспанії. Кака зізнався, що заграти в Реалі йому завадили травми та Моурінью: «Я був втрачений, мене турбували травми. Три роки я намагався переконати Моуріньо, щоб він дав мені шанс, але він ухвалював інші рішення».
Як і в Оуена кар’єра після Реала не пішла. Не допомогло і повернення в Мілан, і на батьківщину.
Ніколя Анелька
Анелька голосно заявив про себе в Арсеналі. Вже у 20 років він потрапив до символічної збірної АПЛ: 35 матчів, 19 голів, 5 асистів. Реал, ласий на молоді таланти, виклав за трансфер Ніколя 22 млн фунтів (приблизно 35 млн євро) – величезні на той час гроші.
Вісенте Дель Боске, який очолював тоді Реал, згадував норовливий характер француза: «Ми купували його як зірку, що відбулася. Якось він прийшов у роздягальню та сказав, що товариші по команді не святкують його голи”.
Після цього він не приходив на тренування протягом кількох днів. А сам Анелька заявив, що його ніхто не розумів у Реалі. Це стосувалося як ігрових моментів, і простого спілкування у колективі.
Тим не менш, кар’єра француза вийшла насиченою: 12 клубів, безліч титулів та ранній успіх у збірній.
Елвір Баліч
Разом з Анелькою до Реалу прийшов і Елвір Баліч. Ініціатором покупки став Джон Тошак, який керував командою на початку сезону-1999/2000. Валлійський фахівець чудово знав Баліча за його виступами в Туреччині: раніше Тошак очолював Бешикташ, а боснієць відпалював у Бурсаспорі та Фенербахчі. Трансфер коштував Реалу 21 млн євро.
Щойно опинившись у «Королівському клубі», Баліч отримав травму коліна. До того ж Тошака звільнили, а Дель Боске вважав за краще випускати Савіо або Гуті на лівий фланг півзахисту. Двічі Елвіра віддавали в оренду, зокрема й назад у Фенербахче. 2002 року Баліч остаточно залишив Реал, причому безкоштовно.
Так, можливо, він і не є зіркою в повному розуміння свого слова, але 21 мільйон євро на 1999 рік – це дуже великі кошти. Боснієць з 2002 по 2008 грав за Галатасарай, Коньяспор, Анкарагюджю та Истанбулспор, але ніде вже так не виблискував, як до переїзду в Мадрид. Повісив бутси на цв’ях в 34-річному віці.
Роберт Просінечкі
В 1991 році “бланкос” підписали 22-річного Роберта Просінечкі. Він був частиною Црвени Звєзди, яка виграла Кубок європейських чемпіонів у 1991 році. Тоді в Югославії починалися заворушення, що призвели пізніше до розвалу країни. Роберт, як і багато інших гравців (Михайлович, Савічевіч), покинув команду.
Вважалось, що цим підписанням мадридці знайшли ідеального гравця на декілька років. Перший сезон Роберта у «Королівському клубі» – справжній провал (всього 5 матчів). Хорват зіткнувся з низкою м’язових пошкоджень, які розділили кар’єру на «до» та «після». Просінечки за три роки в Реалі взяв участь лише у 71 матчі.
Потім був вдалий період в Ов’єдо, що вже в 1995 році його підписала Барселона. Проте в каталонцях він пробув лише рік. Потім була Севілья, Динамо Загреб, Портсмут, Стандарт, Олімпія Любляна і НК Загреб. Кар’єру футболіста завершив в 35 років.
Нурі Шахін
Мабуть, ніхто не постраждав від Реала так, як Шахін. Турок був ключовим гравцем у Юргена Клоппа в Борусії, а у 2011 році став найкращим гравцем Бундесліги. Незадовго до переходу до Реалу Шахін отримав травму коліна. Проте він опинився у Мадриді.
Нурі форсував своє відновлення, щоб якомога раніше дебютувати за Реал. Поки Нурі заліковував праве коліно, постраждало ліве, а згодом стався рецидив. Три травми за чотири місяці!
На думку Marca, проблема полягала у нестачі м’язової маси. Схожі травми отримував і Уеслі Снейдер, але голландець вчасно закачав хворе коліно. Ніхто не застрахований від травм, але Реал також причетний до цього – Моурінью хотів бачити Шахіна у складі якомога раніше. Нурі двічі йшов у оренду, залишив Мадрид і повернувся до Борусії, але грати на тому рівні, що був до травм, уже не зміг.
Хоч йому і немає 40 років він уже очолює клуб турецької Суперліги Антальяспор, за який встиг пограти перед завершенням кар’єри.
Тео Ернандес
Кожен перехід з Атлетіко до Реалу бурхливо обговорюється. Так було й у 2017 році, коли Тео Ернандес, будучи вихованцем Атлетіко, перейшов до Королівського клубу. За 19-річного захисника “вершкові” заплатили 26 млн. євро.
Ернандеса брали на перспективу, в якості дублера для Марсело, а згодом і доросте до основи. Футболіст добре провів сезон 2016/2017 виступаючи за Алавес і очікував, що йому будуть довіряти, за рік француз провів лише 23 зустрічі, більшість із яких – проти суперників свідомо нижчим рівнем. В них він не виблискував, тому на сезон-2018/2019 його віддали в Реал Сосьедад, а наступним літом за 20 мільйонів продали Мілану.
В Італії у нього поки що все складається. В минулому сезоні він був важливим елементом чемпіонського складу.
Еден Азар
Бельгієць був омріяною ціллю Переса, та і сам гравець мріяв про Реал. “Бланкос” літом 2019 року за нього заплатили майже 100 мільйонів євро. Впевнені, цей трансфер завжди буде потрапляти до різних рейтингів найневдаліших покупок мадридців.
То травми, то зайва вага, то, можливо, власна розслабленість. Все це постійно заважає Едену. Загалом в Прімері за три роки він відіграв лише 47 ігор, в яких 4 рази відзначився голами. В інших турнірах на його рахунку ще 2 голи у 18 матчах.
Контракт Азара закінчиться лише в 2024 році. Тому, скоріш за все, бельгієць залишить Сантьяго Бернабеу лише тоді, адже зараз особливого “полювання” з боку пристойних європейських клубів на гравця немає.
