Перед цим сезоном футбольну спільноту України дуже здивувало зближення між Металістом та Дніпром-1, адже багато років команди з цих міст були головними ворогами. Причин для співпраці було немало, хтось зрозумів, хтось залишився з фанатів незадоволеним, але в статті не про це.
Сайт Епоха Футбола вирішив пригадати найкращі матчі між командами у період їх “золотих” років в УПЛ.
Сезон 2005/2006. Металіст – Дніпро (0:6). Голи: Кравченко (43, 90), Балабанов (59), Ганцаржік (63, автогол), Данілов (71, автогол), Корніленко (85).
Це був 28-й тур. Колективи ще зберігали шанси на бронзу, тому поєдинок мав дуже велику ціну.
Цікаво, що спочатку ніщо не віщувало харків’янам біди. Перший тайм пройшов приблизно в рівній боротьбі, в середньому темпі майже без моментів. Мабуть, Металіст виглядав навіть краще. Але харків’ян підкосив гол у роздягальню, забитий юним талантом Костянтином Кравченком ефектним ударом зі штрафного – точно о дев’ятку.
Після цього в другому таймі Дніпро реалізував майже всі свої моменти, а “жовто-сині” в кінцівці остаточно опустили руки, за що і отримали ще по голу від Корніленка та Балабанова.
Чемпіонат команди завершать із 43 балами, поділивши 4-6 місце з ФК Маріуполь. “Бронзу” візьме Чорноморець, у якого було на 2 очки більше. Варто сказати, що Дніпро за весь сезон забив 33 голи, тобто без цього матчу результативність команди склала 27 голів за 29 зустрічей.
Сезон 2006/2007. Металіст – Дніпро (2:0). Голи: Девіч (52), Слюсар (67)
Цей матч нічого не вирішував. 30-й тур чемпіонату, відставання між командами до зустрічі складало аж 11 балів. Але, мабуть, це було символічно, що свій перший бронзовий успіх (бо буде ще п’ять поспіль) харків’яни завізували переконливою перемогою над головним конкурентом.
До речі, вони обіграли тоді дніпрян і в першому колі – на “Метеорі”. Тобто, помста за минулорічні 0:6 видалась на славу.
І ще один характерний нюанс. В обох матчах не обійшлося тоді без вилучень. У Харкові червоні картки від Віталія Годуляна вже на 31-й хвилині отримали Северин Ганцаржик та Андрій Русол (перший за грубий фол, другий – за те, що поліз розбиратися з кривдником), за якими відразу пішов Сергій Назаренко, який висловив арбітру все, що про нього думає.
У Дніпрі арбітр вигнав із поля Сергія Костюка, показавши йому другу жовту наприкінці першого тайму, та Сергія Корніленка, який набрав такий самий комплект незадовго до фінального свистка.
Сезон 2011/2012. Металіст – Дніпро (1:0). Гол: Тайсон (87)
Старт сезону був досить вдалим для обох команд, тому саме матч 24 вересня мав показати їх амбіції на титул.
Гра була грубою, але судя Олександр Дердо був більш добрим до господарів. Команда Маркевича отримала лише 1 жовту карточку, тоді як гості аж 8. З 67-й хвилині Дніпро взагалі грав у меншості, видалений був Мандзюк. Нічия була близько, але по іншому думав Тайсон, який і забив переможний гол.
Сезон 2012/2013. Дніпр – Металіст 2:0. Голи: Ротань (51), Жуліано (67)
Того листопадового вечора публіка завелася так, що матч опинився під загрозою зриву. Напевно, ті, хто бачив цю гру, зараз згадали фаєр-шоу, яке влаштували на “Дніпро-Арені” місцеві ультрас. Довелося навіть хвилин на 5 робити паузу. Але дим розвіявся – і Жабченко поєдинок відновив.
А сама гра, до речі, вийшла класною. Господарі з перших хвилин включили пресинг, діючи на високих швидкостях, з неймовірною самовіддачею та агресією. Вже на 15-й хвилині рахунок міг бути 2:0 або навіть 3:0, але Олександр Горяїнов діяв дуже надійно. На 49-й хвилині голкіпер харків’ян, мабуть, загіпнотизував Євгена Селезньова, який не зумів реалізувати пенальті (влучив у штангу).
Однак невдовзі Дніпро все ж таки домігся свого – гол-красень зі стандарту забив Руслан Ротань. І лише після цього Металісту вдалося міцно перехопити ініціативу. Щоправда, ненадовго. Порив харків’ян якраз фаєр-шоу і перервав. Ну а після п’ятихвилинної паузи за справу знову взявся Дніпро і Жуліано ударом з 20 метрів подвоїв перевагу своєї команди.
Сезон 2012/2013. Металіст – Дніпро (2:1). Голи: Девіч (9, 67) – Селезньов (2)
Матч 29-го туру був не центральним не тільки через принциповість суперників, а й тому, що у господарів у разі перемоги було 99% шанси на перше срібло.
Гості, пам’ятаючи напевно про осінній матч, дуже хвацько почали, повівши в рахунку після голу Євгена Селезньова. Але відповідь Марко Девіча була не менш швидкою. Після цього Металіст якось непомітно прибрав ініціативу до своїх рук, і із завидною регулярністю взявся здійснювати фірмові набіги до штрафного майданчика гостей.
Мав забивати Хав’єр, але у вирішальний момент послизнувся. Міг відзначиться Соса, але не влучив у ціль. На початку другого тайму вони пропустили ще по моменту, ну а вирішив питання той самий Девіч. Прийняв на груди і потужно пробив з льоту. Просто, але дуже дієво – 2:1.
Через 25 хвилин ОСК “Металіст” був не в собі від радості. Справа не тільки в перемозі улюбленців, а й в тому, що в паралельному поєдинку Карпати обіграли Динамо, і вийшло, що саме в матчі з Дніпром команда Мирона Маркевича гарантувала собі довгоочікувані срібні медалі та путівку до Ліги чемпіонів. Щоправда, у ній харків’яни так до ладу і не зіграли. Думаю, не треба нагадувати, чому.
Сезон 2013/2014. Металіст – Дніпро (2:2). Голи: Мандзюк (10), Зозуля (15) – Едмар (31), Девіч (81).
Цей поєдинок стартував 5 жовтня, а завершився лише 4 грудня. Справа в тому, що після першого тайму на «Дніпро-Арені» закінчилася електрика. Чекали-чекали, а налагодити подачу світла ніяк не вдавалося, ну футболісти Металіста, відсидівши належний час у роздягальні, зібрали речі та відлетіли.
УПЛ довго вирішувала, як же бути, і зрештою ухвалили – дограти другий тайм уже взимку. Металіст звичайно, хотів інше рішення: що Дніпро покарають технічною поразкою, через те, що клуб не зумів забезпечити умови для проведення матчу. Але довелося летіти до Дніпропетровська ще раз.
У результаті вийшло, скажімо так, два напівматчі. Обидва дуже захоплюючі, і, як завжди, з великою кількістю єдиноборств і не без сутичок. Металіст з перших хвилин шокував господарів потужним спуртом, але м’яч двічі за 15 хвилин влетів у сітку воріт Дішленковича. Така невдача могла зламати будь-кого, але ж для харків’ян поєдинки з дніпрянами – справа принципу.
Вони почали дотискати підопічних Рамоса, і Девіч у метушні біля воріт Дениса Бойка відіграв один гол. Ну а грудні завершили розпочате, відвоювавши нічию. До речі, це був останній офіційний матч для Мирона Маркевича біля керма Металіста.
Сезон 2013/2014. Металіст – Дніпро (2:1). Голи: Гомес (36), Бланко (87) – Калініч (81 пен)
“Жовто-сині” вже були не тими. Так, в стартовому складі вийшли Папа Гуйє, Азеведо, Вільягра, Гомес та Бланко, але всі інші в складі були українцями. Ок, ще був Дішленкович, але він вже мав паспорт України. Дніпро мав більш бойовитий склад і сподівався тільки на перемогу.
Напередодні 27-го туру “гірники” мали в активі 56 очок, команда Хуанде Рамоса відставала на три пункти, але мала матч у запасі. Обіграй дніпряни Металіст – і вони зрівнялися б із Шахтарем, який якраз у 27-й тур пропускав. Але у Дніпра нічого не вийшло. Можна сказати, що саме у Харкові він знову втратив шанси на титул.
Перший тайм вийшов приблизно рівним. Небезпечних моментів було небагато і важливу роль відіграла реалізація. У Дніпра чудовий шанс забити не використав Зозуля, який ефектно пробив головою в падінні, але не влучив у ворота. А ось Гомес свій шанс не змарнував, завершивши сольний рейд влучним ударом.
Після перерви команди обмінялися гольовими моментами – але цього разу неодруженою вийшла не лише спроба Зозулі, а й Гоменюка. А потім тренер Дніпра пішов ва-банк, кинувши в бій усіх нападників, що є під рукою. Хід спочатку спрацював – Селезньов заробив пенальті, Калинич його реалізував. Але наприкінці підопічні Ігоря Рахаєва спіймали Дніпро на контратаці і з чемпіонськими амбіціями Хуанде Рамоса в Україні було покінчено.
Сезон 2014/2015. Металіст – Дніпро – (2:5). Голи: Болбат (65), Шав’єр (90+5) – Бруно Гама (14, 43, 63), Селезньов (88), Коноплянка (90+3). Видалення: Вільягра (54)
Металіст: Шуст, Вільягра, Торсільєрі, Гуйє, Пшеничних, Краснопьоров (Болбат, 59), Кобін (Радченко, 85), Кулаков, Шав’єр, Ребенок (Гоменюк, 46), Жажа
Дніпро: Бойко, Федецький, Мазух, Дуглас, Стрініч, Канкава (Политило, 79), Кравченко, Гама, Шахов (Коноплянка, 63); Лучкевич, Калініч (Селезньов, 87)
Металіст вже був геть не тим. Так, команда мала досвідчених українських гравців, був Гуйє і Жажа – зірки перший “золотих років”, також були Вільягра, Торсільєрі, але, коли клуб розвалюється, то можна уявити рівень мотивації.
Дніпро за підсумками того сезону дійде до фіналу Ліги Європи, а тренував їх вже Миро Маркевич. Його підопічні рознесли його колишніх футболістів.
