Головний тренер жіночого Шахтаря Роман Заєв дав інтерв’ю, в якому підвів підсумки першої частини сезону для команди.
– Як сприйняли скасування матчу із Восходом? Він мав стати для вас особливим, адже ви працювали?
– Так, ми налаштовувалися, хотілося підбити підсумки чотиримісячної роботи. Було б слушно подивитися, наскільки ми таким складом готові конкурувати з командами Вищої ліги, розглядали гру як показову у плані нашого підсумкового результату. Жаль, що так сталося, але це життя і нікуди не дінешся, залишається прийняти.
– Оцініть перше півріччя своєї команди.
– Усі з очікуванням та інтересом підходили до цього проекту Шахтаря. Жіноча команда клубу, напевно, була великим знаком питання, незрозуміло було, чи стане проект вдалим чи ні.
Я дуже радий і вдячний дівчатам, що всі наші пропозиції вони прийняли і з великим натхненням відпрацювали чотири місяці. Результат, якого ми досягли, є результатом виконаної роботи. Розуміємо, на який рівень маємо виходити і під яким брендом граємо.
– Чи вдалося за першу частину чемпіонату реалізувати все намічене?
– Щодо організаційної роботи, у мене немає жодних претензій – клуб надав усі можливі умови для прогресу команди. Чи вдалося досягти результату в організації гри? Великий мінус, що через травми випали Діана Кравчук та Вікторія Головач.
Якби команда у повному складі пройшла цю дистанцію, я сказав би, що трапилося те, про що можна тільки мріяти. А взагалі результат радує, показує, що ми не підвели і не поставили під сумнів репутацію клубу.
– Із 89 голів 40 – на рахунку Поліни Янчук та Вероніки Кожухар. Як прокоментуєте їхню гру в першій половині сезону?
– З погляду їхньої мотивації для подальшого прогресу – великий плюс, адже така кількість забитих м’ячів радує не лише мене, а й їх теж. Ці результати дають сили та мотивацію. Але ми розуміємо, з якими командами грали, тобто суперники просто не відповідають рівню Вероніки та Поліни.
Якраз у матчі з Восходом і хотілося подивитися, чи буде потрібне посилення. Я віддаю їм належне за таку кількість м’ячів, чесно кажучи, сам не очікував на таку результативність.
– У першому колі ви часто міняли тактичну схему, футболісток на позиціях. Наскільки задоволені реакцією команди на подібні зміни та чи вибрали для себе оптимальний варіант розміщення?
– Будь-яка схема залежить від кадрового потенціалу, від того, як гравці виконують вимоги, та від рівня суперника. Щодо будь-яких нововведень, я намагаюся бути відкритим і всі свої рішення пояснювати. Футболістки знають, якими категоріями я думаю, чому і для чого ухвалюю те чи інше рішення.
Розумію, що кожен гравець повинен мати свій час і намагаюся його надавати всім. Наприклад, юна Олександра Янєва усвідомлює, що їй ще треба тягнутися до рівня нашої команди, але для позитивного настрою та мотивації намагалися давати їй ігровий час.
– На старті чемпіонату Шахтар ще у першому таймі закривав поєдинки, а в останніх матчах тенденція змінилася і команда частіше стала забивати після перерви. З чим це пов’язано?
– Тут є два фактори. Перший: на початку чемпіонату було багато нових команд, ніхто нікого не знав, усі виходили із відкритим футболом. Згодом зрозуміли, з яким Шахтарем доведеться грати і вже ніхто не хотів пропускати багато м’ячів. Саме через це більшість суперників до кінця першого кола перебудовувалися і обирали оборонну тактику.
Другий фактор був психологічним, оскільки дівчата вже знали свою силу, рівень, тобто на кожен матч виходили з розумінням того, що рано чи пізно, але м’яч все одно буде забитий у ворота супротивника.
Можливо, дещо недооцінка, а не максимальний рівень складності не давав реалізувати свої моменти в першому таймі, тому в перерві доводилося вносити корективи. У другому таймі вже дотискали опонента, оскільки наш фізичний стан на порядок вищий”, – сказав він клубній прес-службі.