Новий наставник Шахтаря Ігор Йовічевіч розповів, чому вирішив залишитись в Україні, а також пригадав футбол у себе на батьківщині під час війни в 90-ті.
“Ще кілька місяців тому було невідомо, чи будемо ми взагалі грати у футбол. Після російської агресії ми переживали вдома в Хорватії. Я вже 20 років маю контакт з українцями – з 2003 року, коли грав за Карпати. У мене тут багато друзів. Ми можемо сказати, що відчуваємо себе як українці. Моє повернення – це доказ того, що я шаную Україну. Я не пішов в Емірати за гроші і не пішов у Шахтар за гроші. Я повернувся в Україну. Просто спортивний принцип рухав вперед, не гроші.
Як гралось, коли в Хорватії була війна? Було б краще взагалі не брати цей досвід – тобто, щоб не було війни. Дійсно, у Хорватії війна тривала чотири роки. Спочатку футболу не було, потім грали на територіях, де не велися бойові дії. Але за технологіями це дві різні війни – зараз в Україні зовсім інша війна. Тоді такої зброї і ракет не існувало.
Читав, що порівнюють воєнний стан в наших країнах щодо гри у футбол. Але їх неможливо порівняти. Зараз тривога йде по всій Україні, ти не можеш ніде почувати себе безпечно.
Може бути тимчасово спокійно, але тривога лунає і в Києві, і на заході України. У Хорватії грали у футбол на території, де 4 роки не було ніяких бойових дій.
Подивимось, як це буде з точки зору безпеки, переїздів, як встигнути з однієї точки до іншої, щоб прибути на матч. Якщо гра у п’ятницю в Ужгороді, то як у вівторок, наприклад, дістатися до Лісабону? А якщо буде сирена, то нам доведеться догравати матч наступного дня? Не знаю, як ми по часу можемо це встигнути. Це буде велике організаційне питання, як це зробити, – відповів Ігор Йовичевич.
