Вінгер київського Динамо Беньямін Вербич розповів, чому не стримав сліз після товариського матчу Легія – Динамо, де він зіграв по тайму за кожен з клубів.
– Беньяміне, що відчуваєш після повернення до Динамо?
– Я дуже сумував за хлопцями, за Динамо. Радий був повернутися, побачити всіх майже через півроку. Усі пам’ятають, як ми розсталися, і тому було ще емоційніше, коли зустрілися. Радий знову працювати з ними, з нетерпінням чекаю на матчі. Я був радий бачити всіх, сподіваюся, вони теж були раді мені. Добре, коли ти почуваєшся, як удома.
– Чи правда, що тобі складно було адаптуватися в Легії, бо в думках ти був з Україною, з Києвом?
– Звісно, перший місяць був важким. Особливо коли був матч Легія – Динамо, я побачив усіх пацанів і знав, як вони страждають, бо багато їх близьких у небезпеці. Було незвично грати за іншу команду. У думках я завжди був з Динамо. Я радий повернутись сюди.
– Багатьох зворушив момент, коли ти заплакав, обійнявши Дениса Бойка…
– Було важко на душі, звучала гарна пісня після гри, і я тоді подумав, що, можливо, востаннє зіграв за Динамо. Але все склалося інакше, я повернувся до Динамо, Україна дуже багато дала мені, і я хотів відплатити їй. Тому я намагатимусь допомогти Динамо вийти до Ліги чемпіонів“, – сказав Беньямін Вербич клубній прес-службі.
