Голкіпер «Динамо» Георгій Бущан розповів про зустрічі з українськими військовими та біженцями.
«В збірній вже як мінімум рік всі розмовляють українською. Ми на Євро давали інтерв’ю українською. Вирішили, що коли приїжджаєш в збірну, то треба переходити на рідну мову.
З початком війни все змінилося. В кожного українця до 24 лютого були свої плани, в мене теж. А станом на сьогодні планую лише на день вперед. Я повернувся в Київ, ми скучили. Знаєте, як тільки заїхали в Україну, то одразу відчуття – вдома.
Я вже не вперше їздив до поранених бійців. Війна ж почалася у 2014-му. Ми тут в Києві відвідували хлопців. Скажу, що кожного разу це важко. Всі молоді, але духом сильні. Дивитися їм в очі… Такі розмови з ними завжди, що вони кажуть нам: «Займайтеся своїми справами. Робіть все так, щоб нам соромно за вас не було». Ми їх підтримуємо, вони нас теж.
Коли в Польщі зустрілися з біженцями, то малий хлопчик, років десь п’яти, малював війну. Там був притулок на 7 тисяч людей. Бачити це все – жах. В цілому там роблять все, щоб люди ні в чому собі не відмовляли. Але атмосфера така собі. Діти бігають, деякі ще не розуміють, грають в футбол, у хованки. Але є й старші, їх шкода. Всі жили, раділи життю, країна з кожним роком розцвітала.
От хотіли в мирний час покататися по Європі. Покаталися в немирний і тепер скажу: «Краще, ніж в Україні, немає ніде». Магазини працюють 24 години, лікарні також. Все, що потрібно – є. Навіть дороги в нас є». – додав Бущан.
