У Східну Європу футбол почав проникати у другій половині ХІХ століття. Він приходив через колоністів-іноземців, або завдяки тому, що місцева молодь, познайомившись з цією грою в інших країнах, впроваджувала її в себе.
Територія сучасної України в той період була розбита між двома державами – Російською імперією та Австро-Угорщиною. Це й зумовило відокремлений розвиток футболу у цих частинах.
У східну (“російську”) частину футболу принесли в основному іноземні робітники – англійці (Одеса, Миколаїв), валлійці (Донбас) та чехи (Київ). У Буковину футбол принесли австрійці, у Галичину (або Східну Галичину) британці, а на Закарпатті грою захопилася місцева молодь, яка навчалася у Будапешті і там познайомилася з цією грою.
1878. Перша відома футбольна команда на території нинішньої України – “Одеський Британський Атлетичний Клуб” (ОБАК). Утворена англійцями.
1890. Перші відомості про футбол у Львові.
1892. Перші відомі футбольні ігри у Львові.
1893. Перші відомості про футбол в Ужгороді.
1894. Перший міжміський матч у Львові. Львів – Краків – 1:0.
1894 чи 1895 чи 1900. За деякими непідтвердженими даними, у Львові було видано перші футбольні правила українською мовою.
1900. Перші відомості про футбольні ігри у Києві. Проведені іноземними робітниками – чехами.
1901. Перший матч в Ужгороді. Ужгород – ВАК (Угорщина) – 0:3.
1901–1902. Англійські моряки принесли футбол до Миколаєва.
1902. Перші відомості про футбол на Буковині.
Освіта Товариства ужгородських футболістів.
1903. Утворився перший львівський клуб – “Славія” (з 1904 – “Чорні”).
Утворився також перший буковинський клуб – ДФК, німецький за національним складом.
1904. Утворився легендарний клуб КМС (Львів), який з 1907 став називатися – “Погонь”.
1905. Відбувся перший чемпіонат Львова. Чемпіон – “Чорні”.
1907. Утворилася перша українська національна команда при Українському Спортивному Гуртку у Львові – майбутня “Україна” (Львів).
1908. Перша футбольна команда у Харкові.
Відбувся перший чемпіонат Буковини. Чемпіон – ДФК.
1909. Перше закордонне турне галицького клубу – “Чорні” (Львів) грав у Чехословаччині.
Перші відомості про футбол на Донбасі – у Краматорську.
1910. Перша футбольна команда у Юзівці (Донецьку). Заснована валлійськими службовцями.
1911. За даними деяких джерел, утворення Галицької футбольної спілки та вступ її до Австрійської футбольної спілки.
Утворилися Одеська та Київська футбольні ліги, і пройшли перші чемпіонати міст (чемпіони відповідно – ОБАК та “Політехніки”).
Перші відомості про футбол у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ).
1912. Утворився Всеросійський футбольний союз. Із нині українських міст до нього увійшли: Київ, Одеса, Миколаїв, Севастополь, Харків та Юзівка (нині Донецьк).
Перший чемпіонат Росії для команд міст. З українських міст брав участь лише Харків.
Утворилася Харківська ліга.
1913. Одеса – чемпіон Російської імперії. Фінал: Одеса-Санкт-Петербург-4:2.
Перший чемпіонат Галичини. “Погонь” (Львів) посіла третє місце.
Утворилася футбольна ліга Донбасу.
До Австрійської футбольної спілки вступив клуб “Україна” (Львів).
1914. УАЦ (Ужгород) став чемпіоном Північно-Східної Угорщини.
Ліги українських міст утворили Південноросійську футбольну спілку.
Перший візит іноземної команди на українську землю – турне “Фенербахче” (Стамбул) до Одеси та Миколаєва.
Перший міжнародний матч на українській землі. “Шереметьєвський гурток спорту” (Одеса) – “Фенербахче” – 2:1.
1916. Освіта Катеринославської футбольної ліги.
1920. Освіта Львівської окружної футбольної спілки та Української спілки змагань.
1921. Перший чемпіонат УРСР. Чемпіон – Харків.
Перший чемпіонат Польщі. Серед учасників (5 команд) львівська “Погонь” – 4-е місце.
Перший чемпіонат Румунії. Брала участь “Полонія” (Чернівці).
1922. Харків під прапором УРСР посів друге місце у відкритому чемпіонаті РРФСР.
“Погонь” (Львів) стала чемпіоном Польщі.
Перший матч для національних збірних на нині українській землі: 3 вересня у Чернівцях відбувся товариський матч Румунія-Польща-1:1.
1923. Харків вдруге став чемпіоном УРСР.
“Погонь” (Львів) вдруге стала чемпіоном Польщі.
Перший матч національних збірних у Львові. Польща-Румунія-1:1.
1924. У складі збірної Польщі на Олімпіаді в Амстердамі виступали львівські гравці В.Кухар та М.Батч. Польська команда посіла 4 місце.
Перший чемпіонат СРСР закінчився перемогою української команди – Харкова, яка обіграла у фіналі Петроград – 2:1.
“Ян” (Чернівці) – півфіналіст чемпіонату Румунії.
Харків знов виграв чемпіонат УРСР.
1925-1926. Гоніння на “непролетарський вид спорту” футбол у СРСР.
1925. “Погонь” (Львів) – утретє поспіль чемпіон Польщі.
“Ян” (Чернівці) – знову півфіналіст чемпіонату Румунії.
Створено легендарний клуб “Русь” (Ужгород).
1926. “Погонь” (Львів) вчетверте поспіль стала чемпіоном Польщі.
“Спарта” (Львів) – фіналіст Кубка Польщі.
У Львові відбувся товариський матч Польща-Туреччина-6:1.
1927. Четверта перемога Харкова у чемпіонатах УРСР.
Утворилася команда “Динамо” (Київ).
1928. 2-й чемпіонат СРСР. Команда України (Харків) посіла друге місце.
5-й чемпіонат УРСР знову виграв Харків.
1929. “Драгош Воде” (Чернівці) – півфіналіст чемпіонату Румунії.
У 6-й раз чемпіонат України виграв Харків.
1930. Чернівецький футболіст А.Айзенбайсер-Ферару у складі збірної Румунії брав участь у чемпіонаті світу в Уругваї.
1931. 3-й чемпіонат СРСР. Україна дійшла півфіналу.
1932. У 4-му чемпіонаті СРСР Донбас та Харків дійшли до півфіналу.
“Погонь” (Львів) стала другою призеркою чемпіонату Польщі.
“Маккабі” (Чернівці) – півфіналіст чемпіонату Румунії.
Київ уперше виграв чемпіонат УРСР.
Турне збірної Києва до Москви та дві перемоги над збірною столиці.
1933. 5-й чемпіонат СРСР. Харків – 3-е місце, Київ – 4-те.
“Погонь” (Львів) стала другою призеркою чемпіонату Польщі.
“Русь” (Ужгород) – чемпіон Словаччини.
Перша міжнародна гра збірної України на рівні збірних – проти Туреччини у Харкові – 3:2 на користь українців.
Харків повернув собі звання чемпіона УРСР.
1934. 8-й раз Харків виграв чемпіонат УРСР.
У Львові відбувся товариський матч Польща-Румунія-3:3.
У Києві відбувся матч Україна-Туреччина-4:3.
1935. Чемпіоном України вперше став Дніпропетровськ.
“Погонь” (Львів) стала другою призеркою чемпіонату Польщі.
Турне збірної України Францією. Перемога над однією з найкращих французьких команд “Ред Стар” – 6:1.
1936. Перший чемпіонат СРСР для клубів. У вищій лізі бере участь лише “Динамо Київ” та стає віце-чемпіоном.
Львів’яни С.Албанський та М.Матіас посіли у складі збірної Польщі 4-е місце на Олімпіаді у Берліні.
“Русь” (Ужгород) – чемпіон Словаччини.
“Русь” стала першою у Європі командою, яка для виїздів на матчі почала користуватися літаками.
1937. “Динамо” (Київ) посіло 3 місце в чемпіонаті СРСР.
“Русь” (Ужгород) виступала у вищій чехословацькій лізі.
1938. “Драгош Воде” (Чернівці) грала у вищій румунській лізі.
Чернівецький футболіст Р.Садовський у складі збірної Румунії брав участь у чемпіонаті світу у Франції.
У вищій лізі СРСР грало 6 українських команд – рекорд, який буде повторено, але ніколи не буде перевищено.
1939. Анексія східної Польщі (Галичини та Волині), ліквідація традиційних львівських клубів, розстріл кількох львівських футболістів (Петра Гнура, Богдана Кузьму, Євстахія Тихолізу, найпопулярнішого футболіста та тренера Дрогобича К. Кіцила).
1941. 22 червня мало відбутися відкриття Республіканського стадіону в Києві, але цього дня почалася війна.
1942. Освіта Української ліги у Галичині. Першим чемпіоном Галичини стала відроджена “Україна” (Львів).
Серія матчів у Києві за участю українських команд “Старт” та “Рух”, а також команд німецьких, угорських та румунських армійських частин.
1943. Чемпіоном Галичини стала “Скеля” (Стрий).
Розстріл кількох гравців “Динамо” (Київ).
Матчі у львівському гетто. Загибель гравців львівського єврейського клубу Гасмонея.
1944. “Ватра” (Дрогобич) – чемпіон Галичини.
Відновлення розіграшу Кубку СРСР.
1945. Відновлення чемпіонатів СРСР.
1945–1948. У вищій лізі СРСР виступало лише київське “Динамо”.
1949. До учасників вищої ліги приєдналися “Локомотив” (Харків) та “Шахтар” (Сталіно, нині Донецьк). З цього часу ніколи менше двох українських команд у вищій союзній лізі не було.
1951. “Шахтар” (Сталіно) – бронзовий призер чемпіонату СРСР.
1952. “Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР.
О.Зазроєв – найкращий бомбардир чемпіонату.
1954. Вперше українська команда (“Динамо” Київ) виграла Кубок СРСР.
1956. Олімпійським чемпіоном у Мельбурні у складі збірної СРСР став вихованець закарпатського футболу Й.Беца, який на той час грав у ЦДСА Москва.
1958. Учасниками чемпіонату світу у Швеції (1/4 фіналу) у складі збірної СРСР були київський динамівець Ю.Войнов та вихованець криворізького футболу В.Маслаченко (“Локомотив” Москва).
1960. Чемпіонами Європи у складі збірної СРСР стали київські динамівці Ю.Войнов та Ю.Ковальов та вихованець криворізького футболу В.Маслаченко (“Локомотив” Москва).
“Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР.
1961. Вперше українська команда (“Динамо” Київ) та загалом перша немосковська команда стала чемпіоном СРСР для клубів.
“Шахтар” (Донецьк) уперше виграв Кубок СРСР.
Вперше обидва головні союзні турніри в один рік виграли українці.
1962. Учасниками чемпіонату світу в Чилі (1/4 фіналу) у складі збірної СРСР стали кияни В.Каневський, Л.Островський, Й.Сабо, В,Серєбреніков, а також вихованець харківського футболу Е.Дубинський (ЦСКА Москва) та вихованець дніпропетровського футболу В.Маслаченка (“Локомотив” Москва).
“Шахтар” (Донецьк) вдруге поспіль виграв Кубок СРСР, ставши з московським “Спартаком” співвласником рекорду за кількістю виграшів Кубка поспіль.
1963. “Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. Гірники були близькими до встановлення абсолютного рекорду перемог у Кубку поспіль, але дорогу йому перейшов “Спартак” (Москва).
1964. “Динамо” (Київ) – володар Кубка СРСР.
Віце-чемпіонами Європи у складі збірної СРСР стали вихованець луганського футболу Е.Мудрик та вихованець харківського футболу Е.Дубинський, які тоді виступали за московські клуби.
1965. “Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР.
Перша українська команда брала участь у єврокубках – “Динамо” (Київ) у Кубку Кубків дійшло до чвертьфіналу.
У вищій лізі вперше з’явилися одеські клуби “Чорноморець” та СКА.
1966. Четвертими призерами чемпіонату світу в Англії у складі збірної СРСР стали п’ять київських динамівців – В.Банников, Л.Островський, Й.Сабо, В.Серебренников, В.Поркуян.
“Динамо” (Київ) – чемпіон та володар Кубка СРСР – перший “дубль” українського клубу.
Андрій Біба (“Динамо” Київ) – найкращий футболіст СРСР.
1967. “Динамо” (Київ) другий рік поспіль стало чемпіоном СРСР.
Перша українська команда – “Динамо” Київ – брала участь у Кубку Чемпіонів – і почала із сенсаційної перемоги над його володарем “Селтіком”, але потім так само сенсаційно програла “Гурніку” (Забже).
У вищій лізі вперше з’явилася луганська (ворошиловградська) “Зоря”.
1968. “Динамо” (Київ) втретє поспіль стало чемпіоном СРСР, розділивши рекорд за кількістю перемог поспіль із московським ЦДКА кінця 40-х.
Учасниками чемпіонату Європи (4-е місце) в Італії у складі збірної СРСР стали київський динамівці О.Бишовець, О.Рудаков, В.Мунтян, В.Левченко, а також вихованець харківського футболу Ю.Істомін та кам’янець-подільського футболу В.Капличний (обидва – ЦСКА Москва).
1969. “Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР. Кияни мали шанс стати абсолютним рекордсменом за кількістю перемог поспіль, але дорогу українцям перейшов московський “Спартак”.
Львівські Карпати виграли Кубок СРСР, ставши єдиною радянською командою, яка не входить до вищого дивізіону, якій вдалося це зробити.
Володимир Мунтян (Динамо Київ) – найкращий футболіст СРСР.
Перший офіційний матч за участю національних команд на території України: 15 жовтня у Києві відбувся відбірковий матч чемпіонату світу СРСР-Туреччина-3:0.
1970. Учасниками чемпіонату світу в Мексиці (1/4 фіналу) у складі збірної СРСР стали київські динамівці В.Мунтян, В.Серєбреніков, О.Бишовець, О.Пузач, В.Хмельницький, В.Поркуян, а також вихованець кам’янець-подільського футболу В.Капличний та вихованець дніпропетровського футболу Л.Шмуц (обидва – ЦСКА Москва).
1971. “Динамо” (Київ) – чемпіон СРСР.
У найвищій лізі СРСР вперше з’явилися львівські “Карпати”.
Євгена Рудакова (“Динамо” Київ) визнано найкращим гравцем СРСР.
1972. Срібними призерами чемпіонату Європи у ФРН у складі збірної СРСР стали: Є.Рудаков, В.Трошкін, В.Колотов, В.Банников, В.Матвієнко, В.Мунтян (усі – “Динамо” Київ), А.Коньков ( “Шахтар”), Е.Козинкевич (“Карпати”), В.Оніщенко (“Зоря”), а також вихованці українського футболу В.Капличний та Ю.Істомін, що вступали в московських клубах.
“Зоря” (Луганськ) – перший чемпіон СРСР не зі столиць союзних республік.
“Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР. Таким чином, вперше дві українські команди стали одночасно призерами, причому одразу посівши два перші місця.
Третьими призерами Олімпіади у Мюнхені у складі збірної СРСР стали: Є.Рудаков, В.Колотов, О.Блохін (усі – “Динамо” Київ), В.Семенов, А.Куксов, В.Оніщенко (усі – “Зоря”), вихованці дніпропетровського та закарпатського футболу відповідно В.Пільгуй та Й.Сабо (обидва – “Динамо” Москва).
“Дніпро” (Дніпропетровськ) уперше увійшов до вищої ліги.
Колишній львів’янин, гравець “Чорні” та “Динамо” (Київ), Казімєж Гурський привів збірну Польщі до перемоги на Олімпіаді у Мюнхені.
1973. “Динамо” (Київ) – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
“Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР та фіналіст Кубка СРСР.
Олег Блохін (“Динамо” Київ) визнаний найкращим футболістом СРСР.
1974. “Динамо” (Київ) – чемпіон та володар Кубка СРСР – другий “дубль” української команди. “Зоря” (Луганськ) – фіналіст Кубка СРСР. Таким чином, вперше відбувся повністю український фінал Кубка, який завершився додатково з рахунком 3:0 на користь киян.
Повторено рекорд за кількістю українських учасників вищої ліги – 6 команд (така кількість зберігалася аж до 1977 і повторилася у 1991).
“Чорноморець” (Одеса), що тільки-но повернувся до вищої ліги, став третім призером чемпіонату СРСР, що довгий час було унікальним досягненням (у 1990 його побив московський ЦСКА, який посів 2-е місце після повернення).
Олег Блохін (“Динамо” Київ) став найкращим футболістом СРСР.
Колишній львів’янин, гравець “Чорні” та “Динамо” (Київ), Казімєж Гурський привів збірну Польщі до третього місця на чемпіонаті світу у ФРН.
Перший матч за участю національних команд в Одесі: товариська гра СРСР-Чехословаччина-0:1.
1975. “Динамо” (Київ) – володар Кубка Кубків та Суперкубка (з чудовою перемогою над тодішнім суперклубом Європи – “Байєрн” Мюнхен) – перший український і взагалі радянський володар єврокубків.
Олег Блохін (“Динамо” Київ) – перший український футболіст – найкращий футболіст Європи.
У кількох матчах збірна СРСР складалася повністю з київських динамівців – рекорд збірної. Вперше її очолив український тренер – В.Лобановський.
“Динамо” (Київ) до всіх своїх здобутків додало ще й титул чемпіона СРСР.
“Шахтар” (Донецьк) – віце-чемпіон СРСР.
“Зоря” (Луганськ) – фіналіст Кубка СРСР.
Олег Блохін (“Динамо” Київ) визнаний найкращим футболістом СРСР.
1976. “Динамо” (Київ) – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
“Динамо” (Київ) – віце-чемпіон осінньої першості.
Третьими призерами Олімпіади у Монреалі у складі збірної СРСР стали: М.Фоменко, С.Решко, В.Трошкін, В.Оніщенко, В.Колотов, Л.Буряк, О.Блохін. О.Коньков, В.Веремєєв, гл.тренер В.Лобановський. тренер О.Базилевич (усі – “Динамо” Київ), В.Звягінцев (“Шахтар”).
Збірна СРСР “київського зразка” дійшла чвертьфіналу чемпіонату Європи.
1977. “Динамо” (Київ) – півфіналіст Кубка чемпіонів – перша українська та радянська команда, яка дійшла до такої стадії у цьому турнірі. “Динамо” (Київ) також стало чемпіоном СРСР.
1978. “Динамо” (Київ) та “Шахтар” (Донецьк) посіли відповідно 2-е та 3-е місця у чемпіонаті СРСР. Це ж команди зустрілися у фіналі Кубка. Перемогли кияни.
1979. “Шахтар” (Донецьк) та “Динамо” (Київ) знову посіли 2-ге та 3-тє місця, але помінявшись місцями.
Віталія Старухіна (Шахтар) визнано найкращим футболістом СРСР.
Перший матч за участю національних команд у Сімферополі. Товариська гра СРСР-Болгарія-3:1.
1980. “Динамо” (Київ) – чемпіон СРСР.
“Шахтар” (Донецьк) – володар Кубка СРСР.
Третьими призерами Олімпіади в Москві у складі збірної СРСР стали: В.Бесонов, С.Балтача (обидва – “Динамо” Київ), вихованець нікопольського футболу С.Шавло (“Спартак” Москва), вихованець луганського футболу С.Андрєєв (СКА Ростов) , вихованець дніпропетровського футболу В.Пільгуй (“Динамо”).
1981. “Динамо” (Київ) – утретє вдруге поспіль чемпіон СРСР.
Олег Блохін (“Динамо” Київ) посів 5-те місце у конкурсі найкращого гравця Європи.
Він же дев’ятий (!!!) і востаннє визнаний найкращим футболістом України – абсолютний рекорд.
1982. “Динамо” (Київ) – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
На чемпіонаті світу в Іспанії у складі збірної СРСР брали участь кияни С.Балтача, О.Дем’яненко, В.Бесонов, А.Баль, О.Блохін, Вік.Чанов, а також вихованець харківського футболу Ю.Суслопаров, який виступав за московське Торпедо і виступав за московське Торпедо. СКА Ростов вихованець луганського футболу С.Андрєєв.
“Динамо” (Київ) – віце-чемпіон СРСР та володар Кубка СРСР.
Валерій Лобановський вдруге став головним тренером збірної СРСР (пробив до кінця 1983).
1983. “Динамо” (Київ) – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
“Дніпро” (Дніпропетровськ) уперше став чемпіоном СРСР.
“Шахтар” (Донецьк) – володар, а “Металіст” (Харків) – фіналіст Кубка СРСР.
1984. “Шахтар” (Донецьк) – чвертьфіналіст Кубка Кубків.
“Дніпро” (Дніпропетровськ) – бронзовий призер чемпіонату СРСР.
Геннадія Литовченка (“Дніпро”) визнано найкращим футболістом СРСР.
1985. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
“Динамо” (Київ) – чемпіон та володар Кубка СРСР. Третій “дубль” київського клубу.
Олег Протасов (“Дніпро”) посів 7-е місце у суперечці за найкращого гравця Європи.
“Дніпро” (Дніпропетровськ) – бронзовий призер.
“Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР. Вчетверте фінал Кубка був суто українським.
Анатолія Дем’яненка (“Динамо” Київ) визнано найкращим футболістом СРСР.
1986. “Динамо” (Київ) вдруге виграло Кубок Кубків.
Ігоря Беланова (“Динамо” Київ) – другого українського футболіста в історії – визнано найкращим футболістом Європи.
До десятки найкращих футболістів Європи увійшов також киянин Олександр Заваров (розділив 6-7 місце).
“Динамо” (Київ), Ігор Бєланов та Валерій Лобановський (головний тренер “Динамо” Київ) були визнані іншими відповідно командами (після Аргентини), футболістами (після Марадони) та тренерами (після Гі Тиса) світу.
Олег Протасов (“Дніпро”) став володарем “Срібної бутси”.
Учасниками чемпіонату світу у Мексиці у складі збірної СРСР стали кияни Чанов, Безсонов, Баль, Кузнєцов, Дем’яненко, Яремчук, Яковенко, Заваров, Рац, Бєланов, Блохін, Євтушенко та головний тренер Лобановський, дніпропетровці Литовченко, Протасов та Краківський.
Валерія Лобановського напередодні чемпіонату світу втретє було призначено головним тренером збірної, яка в Мексиці швидко увійшла до числа фаворитів чемпіонату, але вже в 1/8 фіналу програла не без “допомоги” суддів бельгійцям.
“Динамо” (Київ) також стало чемпіоном СРСР. Вчетверте вдруге поспіль.
“Шахтар” (Донецьк) – фіналіст Кубка СРСР.
Олександр Заваров (“Динамо” Київ) визнаний найкращим футболістом СРСР.
1987. “Динамо” (Київ) вдруге стало півфіналістом Кубка чемпіонів.
“Дніпро” (Дніпропетровськ) – віце-чемпіон СРСР.
“Динамо” (Київ) – володар Кубка СРСР.
Олега Протасова (“Дніпро”) визнано найкращим гравцем СРСР.
1988. Срібними призерами чемпіонату Європи у ФРН у складі збірної СРСР стали: Вік.Чанов, В.Бессонов, С.Балтача, О.Кузнєцов, О.Дем’яненко, О.Михайличенко, Г.Литовченко, О.Заваров, В.Рац, О.Протасов, І.Бєланов (усі – “Динамо” Київ), І.Вишневський (“Дніпро”), а також вихованець закарпатського футболу В.Пасулько (“Спартак” Москва) та головний тренер В.Лобановський.
Олімпійськими чемпіонами у Сеулі у складі збірної СРСР стали: О.Чередник, В.Тищенко, В.Лютий (усі – “Дніпро”), О.Михайличенко (“Динамо” Київ), вихованець західноукраїнського футболу В.Татарчук (ЦСКА Москва) та Є.Яровенко (“Кайрат” Алма-Ата), який незабаром переїхав в Україну, уродженець Одеської області І.Добровольський (“Динамо” Москва), а також головний тренер А.Бишовець.
До десятки найкращих футболістів Європи увійшли Олексій Михайличенко (4-те місце) та Олександр Заваров (10-те).
“Дніпро” (Дніпропетровськ) – вдруге чемпіон СРСР.
“Динамо” (Київ) – срібний призер.
“Металіст” (Харків) – володар Кубка СРСР.
Вперше українські команди одночасно посіли дві вищі сходинки чемпіонату та виграли Кубок СРСР.
Олексія Михайличенка (“Динамо” Київ) визнано найкращим гравцем СРСР.
1989. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – срібний призер чемпіонату СРСР та володар Кубка СРСР.
“Динамо” (Київ) – бронзовий призер.
1990. “Дніпро” (Дніпропетровськ) – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
“Динамо” (Київ) вчетверте зробило дубль, встановивши союзний рекорд перемог у чемпіонатах – 13 та рекорд двох перемог поспіль, а також повторивши рекорд “Спартака” (Москва) перемог у Кубках – 9. Причому, у фінальному матчі Кубка СРСР “Динамо” встановило рекорд перемог у фіналах, обігравши московський “Локомотив” – 6:1.
Другого українського тренера (О.Бишовця) призначено головним тренером збірної СРСР.
1991. “Динамо” (Київ) – чвертьфіналіст Кубка Кубків.
Вперше у вищій лізі виступив “Металург” (Запоріжжя).
А.Канчельскіс у складі “Манчестер Юнайтед” виграв Суперкубок Європи.
1992. “Динамо” Київ – чвертьфіналіст Кубка Чемпіонів.
У складі збірної СНД на чемпіонаті Європи у Швеції грали: динамівець Ахрік Цвейба, а також колишні кияни Михайличенко, Кузнєцов, Юран, колишні гравці “Динамо” та “Шахтаря” Канчельскіс та В.Онопко. Очолював команду Анатолій Бишовець.
Пройшов перший чемпіонат незалежної України. Чемпіоном стала Сімферопольська Таврія.
Перший Кубок незалежної України виграв одеський Чорноморець
З цього року на міжнародному рівні почала виступати і збірна незалежної України, проте до відбіркових ігор чемпіонату світу-94 вона не була допущена, що призвело до масового відтоку провідних футболістів до збірної Росії.
Дебютний матч збірної України пройшов в Ужгороді (це був перший матч національних команд у цьому місті) та закінчився поразкою від Угорщини – 1:3.
1993. Чемпіоном та володарем Кубка України стало київське Динамо.
Восени “Динамо” непогано зіграло у кваліфікації Ліги Чемпіонів з одним із найкращих клубів Європи – “Барселоною” (3:1 та 1:4).
1994. Збірна України дебютувала на офіційному рівні – у відбіркових іграх чемпіонату Європи. Дебют пройшов вкрай невдало: домашня поразка від Литви – 0:2.
Чемпіоном України стало “Динамо”, володарем Кубка – “Чорноморець”.
Восени “Динамо” грало у Лізі Чемпіонів, де відбувся історичний матч із московським “Спартаком” – 3:2 (0:2).
Втретє найкращим гравцем України визнано Віктора Леоненка (“Динамо”) – другий результат після Блохіна, який став кращим 9 (!) разів.
1995. Збірна України, незважаючи на деяке піднесення, закінчила відбірковий турнір дуже невдало – 4-те місце – пропустивши вперед не лише Хорватію та Італію, а й Литву.
Чемпіоном України стало “Динамо”, володарем Кубка – “Шахтар”.
Восени “Динамо” стартувало у Лізі Чемпіонів, але було дискваліфіковано за офіційною версією “за спробу підкупу судді”.
Вихованець запорізького футболу Андрій Демченко у складі амстердамського “Аяксу” виграв Суперкубок Європи.
1996. Чемпіоном та володарем Кубка України стало “Динамо”.
1997. Збірна України посіла друге місце у відбірковій групі чемпіонату світу, пропустивши вперед чемпіонів Європи Німеччину та обійшовши Португалію. Однак у додаткових матчах програла Хорватії (0:2 та 1:1) багато в чому через вкрай необ’єктивне суддівство.
Чемпіоном України стало “Динамо”, володарем Кубка – “Шахтар”.
Восени “Динамо” наддало вступило в Лізі Чемпіонів, обігравши “Барселону”, Філіпс СВ та “Ньюкасл” і вийшовши до чвертьфіналу.
1998. “Динамо” Київ (що стало чемпіоном та володарем Кубка України) продовжило вдалі виступи у Лізі Чемпіонів, обігравши, зокрема, лондонський “Арсенал”.
1999. Збірна України посіла друге місце у відбірному турнірі чемпіонату Європи, пропустивши вперед чемпіонів світу Францію і обійшовши Росію. Однак у плей-офф вона несподівано програла Словенії (1:2 та 1:1).
“Динамо” (Київ) стало чемпіоном та володарем Кубка України, а також утретє у своїй історії півфіналістом Ліги Чемпіонів, обігравши у чвертьфіналі її минулорічного переможця мадридський “Реал”.
2000. “Динамо”, що втретє поспіль виграло і чемпіонат і Кубок, дійшло до другого групового турніру Ліги Чемпіонів, в якому незважаючи на дві поразки на старті, потім взяло 10 очок з 12 і мало не обійшло майбутнього переможця – “Реал”( Мадрид).
Вперше одразу два представники з однієї східноєвропейської країни брали участь у Лізі Чемпіонів. Ними стали представники України – київське “Динамо” та донецький “Шахтар”.
Збірна України у відбіркових іграх чемпіонату світу розпочала з поразки від поляків удома, але потім здобула дві перемоги на виїзді над норвежцями та вірменами.
2001. Вперше за останні 8 років у чемпіонаті України була конкуренція у боротьбі за перше місце. У драматичній боротьбі київське “Динамо” на фініші на одне очко обійшло “Шахтар”.
Восени “Динамо” знову брало участь у Лізі Чемпіонів.
Збірна України, наробивши домашніх нічиїх, насилу посіла друге місце у відбірковій групі чемпіонату світу і втретє поспіль виступала в іграх плей-офф, знову програвши – цього разу Німеччині (1:1 та 1:4).
2002. Помер Валерій Лобановський.
Чемпіоном України вперше став донецький “Шахтар”, обігравши у вирішальному матчі на своєму полі у передостанньому турі свого конкурента – київське “Динамо”. “Шахтар” виграв і Кубок країни, також обігравши у фіналі київське “Динамо”.
2003. Звання чемпіона України повернуло собі київське “Динамо”, незважаючи на те, що на початку другого кола “Шахтар” мав перевагу у сім очок. “Динамо” блискуче пройшло друге коло, вигравши 13 ігор із 15. Кияни виграли і Кубок країни, у фіналі обігравши знову ж таки “Шахтар”.
Збірна України, що роздирається зміною поколінь та травмами провідних гравців, незважаючи на непогані матчі з іспанцями та будинки з майбутніми чемпіонами континенту греками, втративши масу очок з аутсайдерами, провалила відбірковий турнір, посівши лише 3 місце у групі.
2004. Київське “Динамо” знову стало чемпіоном. А в Лізі Чемпіонів вдруге в історії взяли участь два українські клуби. Другим знову став донецький “Шахтар”. Обидва учасники посіли 3 місця, хоча кияни з гри могли розраховувати на більше, і перейшли до Кубка УЄФА.
Збірна України чудово розпочала відбірковий турнір чемпіонату світу, окрім іншого зігравши внічию в Данії та розгомівши в гостях третього призера минулого Мундіалю Туреччину.
2005. Збірна України блискуче пройшла відбірковий турнір чемпіонату світу, першою в Європі, не рахуючи майбутніх господарів німців, здобула путівку до фінального турніру.
У єврокубках справи були негаразд вдало. Київське “Динамо”, програвши вже у другому кваліфікаційному раунді Ліги Чемпіонів скромному швейцарському “Туну”, перервало свою 11-річну серію безперервної участі у групових турнірах головного європейського клубного турніру.
Чемпіоном України вдруге став донецький “Шахтар”.
2006. Збірна України, вперше беручи участь у фінальному турнірі чемпіонату світу самостійно, одразу дійшла аж до чвертьфіналу. Незважаючи на невдалий старт, коли жовто-блакитні програли Іспанії 0:4, українська команда змогла мобілізуватися та обіграти послідовно Саудівську Аравію 4:0, Туніс 1:0 та у 1/8 фінал Швейцарію – 0:0 та по пенальті 3:0. Причому. це стало першим в історії чемпіонатів світу нагодою, коли серія пенальті закінчилася з “сухим” рахунком. А Швейцарія стала першою в історії чемпіонатів світу командою, яка не пропустила на його протязі жодного м’яча. У чвертьфіналі збірну України було розгромлено 0:3 майбутнім чемпіоном світу – Італією.
У груповому турнірі Ліги Чемпіонів знову брали участь два клуби – донецький “Шахтар” посів 3-е місце та перейшов до Кубка УЄФА, а київське “Динамо” опинилося на останньому, 4-му місці.
Чемпіоном України другий рік поспіль став донецький “Шахтар”.
2007. Київське “Динамо” після дворічної перерви повернуло собі звання чемпіонів України. Також кияни виграли і Кубок країни, зробивши таким чином дубль.
