В цьому сезоні лондонський Тоттенгем вдало стартував в АПЛ. Команда за 7 турів набрала 17 очок, що дозволяє “шпорам” йти на третій сходинці в турнірній таблиці.
Сайт “Епоха Футболу” вирішив пригадати 10 найзірковіших гравців клубу в 90-ті, коли Прем’єр-ліга тільки набирала обертів. Деякі з них приходили в команду ще в кінці 80-х, а деякі грали в колективі і на початку 00-х.
Ерік Торстведт (1988-1996)
Норвезький голкіпер перейшов до клубу ще у 1988 році. Затримався на 8 років. В чемпіонатах Англії відіграв 173 гри і навіть забив 1 гол. Лондон для нього був не першим іноземним містом. З 1985 по 1987 грав за Боруссію М, а потім рік за шведський Гетеборг.
Разом з командою виграв Кубок Англії в 1991 рокі. Завершив кар’єру в 34 роки через травми. Загалом за національну збірну Норвегії провів 97 поєдинків. Зараз експерт на телебаченні у себе на батьківщині.
Сол Кембпелл (1992-2001)
В академію “шпорів” він потрапив у 1989 році, а вже через три роки дебютував за першу команду. В АПЛ відіграв 250 матчів і зумів забити 10 голів.
Разом з командою виграв Кубок Ліги 1999 року, а також декілька індифідуальних нагород. З 1996 року регулярно викликався до збірної Англії. Був улюбленцем фанатів. Літом 2001 року став вільним агентом і перебрався до Арсенала, головного конкурента Тоттенгема, чим викликав обурення у великої кількості фанів, але це не заважає нам включити його до списку найкращих гравців команди у 90-ті.
Даррен Андертон (1992-2004)
В 1992 році “лілії” прибдали 20-річного таланта Портсмута і він затримався в клубі аж на 12 років. За цей час в АПЛ провів 299 матчів та забив 34 голи.
З клубом також виграв Кубок Ліги 1999 року, а в 2002 році дійшов до фіналу цього турніру. За збірну Англії виступав з 1994 по 2001 рік. В сумі відіграв 30 поєдинків та забив 7 голів.
Давід Жінола (1997-2000)
Успіх Еріка Кантона змусив англійські клуби активніше слідкувати за французським чемпіонатом, що дозволило провести декілька вдалих трансферів з цієї ліги. В 1995 році Ньюкасл придбав у ПСЖ 28-річного Давіда Жінолу. На “Сент-Джеймс Парк” атакуючий півзахисник відзначився 6 разів за 58 зустрічей, тому “сороки” погодились продати його Тоттенгему за 2 мільйони фунтів.
Він став важливим гравцем, допоміг клубу вдало зберігати прописку в еліті, а також виграти той же Кубок Ліги. Сезон 1998/1999 був дуже вдалим для виконавця. Його признали гравцем року не тільки в клубі, а й в усій лізі за версією ПФА і журналістів також.
Юрген Клінсманн (1994/1995, 1998)
В більшості сезонів “шпори” забивали трохи більше 1 голу за матч, але це не завадило за десятиліття засвітитися в команді декільком світовим нападникам. Почнемо з німця Юргена Клінсманна.
В липні 1994 року за 30-річного форварда було віддано два мільйони фунтів. Це викликало подив і роздратування у фанатів. Так, він був відомим, але у Лізі 1 за Монако в минулому сезоні відзначився лише 10 разів за 30 матчів.
Проте з першої гри він почав закохувати в себе. Юрген став гравцем серпня в АПЛ, а загалом за сезон забив 21 гол у чемпіонаті.
Після такого успіху він захотів спробувати себе в Баварії, а літом 1997 поповнив Сампдорію, але не зміг там стати основним, тому повернувся у оренду до Тоттенгема і забив ще 9 голів за 15 матчів в прем’єр-лізі.
Гарі Лінекер (1989-1992)
Тоттенхем заплатив 1,1 мільйон фунтів Барселоні за 29-річного англійця. В АПЛ він так і не зіграв за клуб, але за три роки в Першому дивізіоні забив 67 голів за 105 матчів, а в сезоні 1989/1990 взагалі став найкращим бомбардиром ліги.
Надалі в його кар’єрі були два роки в японській Нагої і завершення кар’єри. За збірну Англії забив 48 голів за 80 матчів і досі є рекордсменом за відсотком голів у складі “Трьох львів”.
Тедді Шерінгем (1992-1997, 2001/2003)
Саме на заміну Лінекеру купили 26-річного Тедді Шерінгема. Він гідно замінив зіркового гравця і провів за клуб успішні 5 сезонів. Він відзначився 75 разів за 166 поєдинків.
В сезоні 1992/1993 став володерем “Золотої бутси” першого сезону АПЛ. Потім був чотирирічний період в МЮ і повернення до лондонського клубу. В другий захід він забив 22 голи за 70 зустрічей. Кар’єру завершив в 2007 році у 41 рік. За збірну Англії відзначився 11 разів у 51 матчі.
