Богдан В’юнник – про гру за Цюрих, рідний Харків і зруйнований окупантами Маріуполь

Форвард донецького Шахтаря Богдан В’юнник у квітні перейшов до Цюриха. Цьогорічний сезон він також проведе в оренді у складі діючого чемпіона Швейцарії. 20-річний футболіст добре почав предсезоні збори. На його рахунку за 2 гри вже 3 голи і 1 результативний пас.

Відіграв важливу роль і в поєдинках молодіжної збірної України на початку місяця. Руслан Ротань не задіяв лише його у грі проти Вірменії, яка не мала турнірного значення. Сайт Епоха Футболу задав талановитому нападнику декілька питань, а Богдан В’юнник дав на них відповідь.

– По-перше, вітаю з початком зборів. За два матчі ти забив три голи і віддав передачу. В тебе навіть і не було відпустки. В червні ігри збірної, а тут вже і клубна підготовка. Не має фізичної чи може моральної втоми?

– Дуже дякую за привітання. Так, я прилетів зі збірної і через 3 години вже провів перше тренування з командою. Я ніколи не втомлююсь від футболу і завжди працюю кожен день.

– Клуб декілька днів тому очолив Франко Фода. Відомий спеціаліст, який зі збірною Австрії перемагав Україну на Євро. Що скажеш про його підхід до тренувань і риси характеру? Хоча поки що в клубних соцмережах ще не видно його на тренуваннях. 

– Так, головного тренера ще не бачив, він захворів.

–  Які цілі ставиш на сезон ?

– Цілі ставлю тільки максимальні. Дуже хочу зіграти в офіційних матчах за ФК Цюріх та грати у Лізі Чемпіонів.

– У виданні LaLibre була інформація, що ти проживаєш у містечку Хіршталь. Це не так і близько до Цюриха (десь 50 км – прим.). Чому саме там?

– Так, спочатку я приїхав сюди, тому що мені дав прихисток тренер дітячої академії Маріо Фішер. У майбутньому планую звісно переїхати до Цюріху.

– Тепер трохи про молодіжну збірну. Багато збірників весною не мали практики, ніхто не приїхав до табору з зайвими кілограмами або не падав на перших тренуваннях від втоми?

– Ні, наша команда професіонали, усі підтримували форму і приїхали вже на 80% підготовленими.

Наш ексклюзив: Ельдар Кулієв поділився емоціями від своєї вдалої гри за збірну U-21 проти Вірменії

– Гра проти Північної Македонії завершилась з рахунком 4:0. Але досидь довго не вдавалось забити поки ти не відкрив рахунок (Богдан В’юнник забив на 68-й хвилині – прим.). Напевно, коли забив емоції переповнювали?

– Авжеж, емоціі були неймовірними, тому що було дуже важко, це була важлива гра, і мені також було важливо забити через те, що довгий час не вдавалося «розпечатати» ворота.

– Не можу не торкнутися теми війни. Рідний Харків страждає через близькість до російського кордону і майже кожного дня є “прильоти”. Немає інформації як там рідний район чи школа, чи ніхто не постраждав з друзів дитинства?

– Я кожного дня від початку війни читаю та дивлюсь новини не лише про моє рідне місто, але і про всю Україну. На превеликий жаль, мій рідний Харків кожного дня страждає від нашестя орків… Я жив в районі Салтівки, яка сьогодні знищена найбільше.

Народився в центрі міста, він теж зруйнований. Відео з вибухами на площі облетіло, мабуть, весь світ. Більшість пам’ятних місць мого дитинства – знищені: школа, де вчився я, мої двоюрідні братик та сестричка, а також де навчались і познайомились мої батьки. Цих місць більше немає…

– Ти грав за Маріуполь. Яким тобі запам’яталося місто до війни і чи всі гравці, представники тренерського штабу і працівники клубу в безпеці і цілі?

– Я полюбив Маріуполь. До війни це було надзвичайно красиве місто, з розвинутою інфраструктурою та добреобладнаним спортивним комплексом, де ми тренувались і в якому ми грали. Мені боляче дивитись на те, що зробили з містом і страшно уявити точну кількість жертв. Щодо моїх знайомих та друзів, на разі всі вони перебувають у відносно безпечних місцях. Вірю, що згодом місто буде звільнено від окупантів, адже Маріуполь завжди був і залишиться тільки українським містом! Слава Україні!“, – сказав нам Богдан В’юнник.

19 червня – це 116-й день війни. З 24 лютого армія РФ стратегічною авіацією або з кораблів у морі наносить ракетні удари по містам України. Міста, які знаходяться поблизу від кордону чи від зони бойових дій, також страждають через “прильоти” і з РСЗО чи артилерійських установок. Як повідомляє генштаб, за 115 днів війни воїнам України вдалось ліквідувати вже 33 350 тисяч окупантів.

Фото: Facebook FC Zurich

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *