Манчестер Сіті зараз є одним із найсильніших клубів світу. Проте, ще двадцять років тому команда тільки повернулась в АПЛ. Цілком можливо, до цієї ювілейної дати “містяни” здобудуть золото в еліті, але в сезоні 2001/2002 фанати раділи перемозі в Чемпіоншипі. Ми зараз згадаємо, як це було.

Падіння

Досить невдала трансферна політика привела до того, що “голубі” в чемпіонаті Англії набрали лише 34 очки і заняли 18-е місце, відставши від рятівної 17-ї позиції на 8 балів.

Болю додавало і те, що заклятий суперник Манчестер Юнайтед набрав 80 очок і впевнено став чемпіоном, випередивши Арсенал на 10 пунктів.

Шлях до повернення

Манчестер Сіті, як і 90% команд які покидають еліту, вважався одним із головних претендентів на повернення. Колектив був досить досвідченим і міцним. Але почався сезон не досить вдало. За перші 13 турів вдалось набрати лише 20 очок, що не дозволяло навіть знаходитись в зоні плей-оф. Різниця голів – 29:24.

Це все породило чутки, що керівництво прийме рішення звільнити Кевіна Кігана, який прийняв команду в травні, ще в АПЛ. На той момент 50-річний спеціаліст, встиг непогано попрацювати з Ньюкаслом і Фулхемом, але провалився зі збірною Англії, вигравши лише 7 матчів із 18. Звільнення з Ман Сіті поставило б його кар’єру під загрозу.

Проте з кінця жовтня і до кінця сезону команда втратила за 33 матчі 20 балів, що дозволило впевнено взяти перше місце. Проблеми в обороні не ділись нікуди, Манчестер Сіті пропустив аж 52 голи – шість команд пропустили менше.

Але атака “містян” була неймовірною. Команда забила аж 108 голів. Вулверхемптон, який мав другу атаку в сезоні, відзначився лише 76 разів.

Склад Манчестер Сіті 2001/2002

Голкіпери: Нікі Уівер (24 матчі) і Карло Неш (22)

Команда не сильно добре грала в оборону, а голкіпери не завжди діяли надійно, тому Кевін Кіган досить часто проводив ротацію воротарів. Певний відрізок основним був Нікі Уівер, який в той час регулярно викликався до молодіжної збірної Англії, іноді основним був Карло Неш.

Через таку нестабільність “городяни” відразу після виходу до АПЛ посилили голкіперську лінію… легендою МЮ Петером Шмейхелем.

Кар’єра ні Уівера, ні у Неша не задалась. Надалі рівень їх команд тільки падав, та і самі футболісти більшість кар’єри були запасними.

Захисники

Лідерами захисту були досвідчений Стюарт Пірс (38 матчів, 3 голи), який через два роки очолить МС, і Річард Данн (42). Ірландець пробуде в команді аж до 2009 року. Також стабільно грав австралієць Денні Тіатто (36, 1) і Стів Хоуї (34, 3). Інші захисники часто змінювались, ніхто не відіграв і 30 поєдинків.

Серед беків в тому сезоні за Манчестер Сіті грали: Річард Едгілл (9), нідерландець Джерард Вікенс (21), австралієць Саймон Колосімо (6), норвежеть Альф-Інге Холанд (3), шотландець Пол Річі (7), китаєць Сун Джихай (7), камерунець Люсьен Меттомо (16, 1), француз Лорен Шарвет (3), датчанин Ніклас Йєнсен (16, 1) і Денні Гренвіль (12, 1).

Півзахисники

Лідером був 33-річний алжирець Алі Бенарабія, який до цього мав досвід гри за Монако, Бордо та ПСЖ, а в сезоні 1998/1999 був визнаний кращем гравцем Ліги 1. Він відіграв 38 поєдинків і забив 8 голів. Також важливу роль відіграв Кевін Хорлок (42, 7) і молодий 20-річний Шон Райт-Філліпс (34,8). Важливий вклад вніс і ізраїльтянин Еял Берковіч (25, 6).

Значно менш важливу роль, хтось через молодість, хтось через травму, відігравали француз Крістіан Негуаї (4,1), північноірландець Джефф Уітлі (2) і нігерієць Діксон Етуху (11).

Форварди

Головною зіркою був бермудець Шон Гоатер. Він за 42 матчі і забив 28 голів. Це йому дозволило виграти гонку бомбардирів. Четверте місце в списку голеадорів ліги посів ще один гравець “голубих” Даррен Хакербі, який за 38 поєдинків забив 20 голів.

Для обох це був найвдаліший сезон в кар’єрі. Коли клуб вийшов до АПЛ у них не пішло, Хакербі відіграв в еліті зіграв 16 матчів і забив 1 гол і уже в січні пішов до Ноттінгема. Гоатер грав куди вдаліше, 7 голів за 26 матчів. Спочатку він був помічником для Ніколя Анелька, але в січні колектив поповнив Роббі Фаулер і він більше часу проводив на лаві запасних.

Досить непогано грав і коста-ріканець Пауло Ванчопе. Він за 14 поєдинків забив 12 голів. Також на полі з’являлись нападники Джон Маккен, шотландець Пол Діков, Леон Майк і австралієць Кріс Кіллен.

Загалом, в тому сезоні Кріс Кіган задіяв 34 футболіста, з яких іноземцями були двадцять гравців. Третім голкіпером був ірландець Брайан Мерфі, проте він так на поле і не виходив.