Колишній гравець київського «Динамо» Артем Мілевський дав пораду українському вінгеру лондонського «Челсі» Михайлу Мудрику, а також розповів, чи не вважає цього футболіста переоціненим.
– Як ти бачиш історію з Мудриком? Чи не переоцінили його по цим мільйонам? Чому в нього то виходить, то не виходить?
– Зрозумій, він прийшов у «Челсі», в нього 10-й номер. Це колосальний тиск. Він перейшов за 80 мільйонів. Це добре, що в нього зараз команда – це молоді хлопці та молодий тренер, Почеттіно не сильно старий. Але якби він потрапив у команду, де був Лемпард, де був Дрогба, кого там тільки не було, наприклад, при Моуріньо, той чемпіонський склад – його би просто посадили там, він би нічого не зміг.
Зараз у нього, слава Богу, всі молоді. Йому треба грати за рахунок його сильних сторін. Як він грав у «Шахтарі», як він грає у збірній? Він м’яч отримав, між ним один футболіст і він. Я робив би як – просто кидай м’яч у будь-який бік та біжи. Коли він починає щось вигадувати, в нього не виходить.
Треба грати за рахунок сильних сторін. Мені завжди казали всі тренери, Сьомін казав: «Що в тебе сильне? Ти біжиш? Ти не біжиш. Ти добре м’яч корпусом прикриваєш? Так. Ти можеш віддати передачу? На цьому грай. У тебе удар з-за меж штрафного є? Ні. Значить, краще віддай комусь. Алієв поруч – віддай йому, він проб’є».
І ось так він має грати. Він знає свої сильні сторони, він має їх ще далі-далі розвивати. Думаю, всі ми хочемо, щоб Мудрик у «Челсі» заграв та був на провідних ролях. Йому потрібно багато працювати. Тиск не такий, як був у Циганкова та Довбика – коли пацани прийшли, ніхто від них не очікував, що таке буде, що вони влаштовують кожен тур.
Мудрик прийшов у «Челсі» – всі вже очікують, типу, 10-й номер. 10-й номер – це, вибач мене… Тотті в «Ромі» був, відомі люди, легенди взагалі. З цим тиском дуже важко жити, коли йде хейт на тебе. Я знаю про те, що таке хейт. Я все життя прожив з цим хейтом. Чим швидше він це зрозуміє, тим швидше в нього може щось вийти.
– Почеттіно прийшов – він почав грати набагато краще, ніж коли був Лемпард.
– Він до нього, як до сина. Скільки я фоток бачив. Радіє, коли він забиває, пихає, маше кулаком, як синові, коли він щось там починає виникати, якусь жовту отримає необов’язкову. Це класно, це має додавати йому впевненості. Тож сподіваємося.
