Наприкінці першої половини сезону 2023/24 Євгеній Рязанцев став лідером атаки харківського «Металіста».
21-річний футболіст забив шикарний гол здалеку у ворота «Буковини», оформив переможний дубль у ворота «Прикарпаття», відправив м’яч у сітку воріт «Ниви» Бузової. Ще до того Євгеній відзначився у воротах «Епіцентра».
Під час відпустки нападник поділився загальними враженнями від осінньої частини чемпіонату і очікуваннями від весняної.
– Євгене, ти став найрезультативнішим гравцем «Металіста» восени, забивши 5 м’ячів. Особливо класно ти проявив себе перед відпусткою. У чому секрет успіху?
– Найрезультативнішим гравцем я став завдяки команді та роботі над собою, але надалі треба працювати ще більше.
– Що тобі кажуть Андрій Аніщенко та інші тренери після такого ударного для тебе відрізку?
– Кажуть, що потрібно продовжувати грати у тому ж дусі.
– Чи є в тебе відчуття неприємності і недосказаності, що пауза у лізі сталася саме тоді, коли команда загалом і ти особисто набрали обертів?
– Так, звісно. Ми загубили чимало очок. Програли у багатьох матчах, які за грою повинні були вигравати. І хотілося б, щоб приємна серія тривала якомога довше.
– У цьому чемпіонаті тебе використовували на багатьох позиціях в атаці. Де тобі все ж грати найкомфортніше?
– Я дійсно зіграв на багатьох позиціях, то ж скажу так: найзручніше мені грати там, де мене бачить тренер і де він мені довіряє.
– Перед цим сезоном ти змінив номер, отримавши статусну «сімку». Які твої відчуття у звʼязку з цим?
– Дуже позитивні емоції, але треба відповідати такому номеру грою на полі. Це я і намагаюсь робити у кожному матчі.
– Які очікування від другої частини чемпіонату? Щось знаєш про суперників, може з кимось із їхніх гравців знайомий?
– Знаю багато чого, з багатьма футболістами вже зустрічалися, але час йде і все змінюється. Очікування тільки позитивні, хочеться показувати свою гру і перемагати у кожному матчі.
– Як і де ти проводиш відпустку? Які подальші плани?
– Більшу частину відпустки проводжу у Києві з рідними мені людьми. Готуюся до поновлення сезону.
– Як рідні тебе прийняли вдома після довгого періоду в Ужгороді, де базується та грає команда?
– Вони були у захваті, бо ми давно не бачилися і дуже сумували один за одним.
– Наостанок: скажи щось від себе вболівальникам «Металіста».
– Хотів би не сказати, а попросити вибачення. За те, що не прокинулися раніше і не показували свою гру та дуже довго не перемагали. Але ми дуже вдячні їм за підтримку та будемо намагатися показувати найкращі результати і відповідати емблемі клубу.
