Нападник «Дніпра-1» Олександр Філіппов прокоментував перемогу над «Олександрією» (1:0) у матчі 13-го туру УПЛ.
– Це був найтриваліший матч, VAR годину переглядав ваш офсайд. Не набридло?
– Так, це було дуже важко і фізично, і психологічно. Так сталося, що грали майже 5 годин, але це наші реалії, нашого футбольного та повсякденного життя, і ми маємо підлаштовуватися. Дуже не хочеться, дуже важко, але так воно є. Добре, що дограли цей матч. Було важко, але перемогли і вже будемо готуватися на гру з «Шахтарем».
– Поясніть фізіологію спортсмена, який грає у футбол, потім відбувається тривала пауза, а потім знову треба виходити на поле. Спортсменів так не готують. В чому проблематика для організму?
– Коли виходиш на якійсь пік, працюєш на максимумі своїх можливостей, а потім йдеш на відпочинок – все ніби обривається, і ти, можна сказати, падаєш до самого низу. Найважчим є те, що не знаєш, коли поновиться гра: через 15-20 хвилин, як це було після першої тривоги, чи через півтори години, як після третьої тривоги. Але добре, що є якісь хвилини на розминку, аби трохи розбігатися.
– Що ви робили під час пауз? Просто сиділи?
– Ми сиділи, стояли, тягнулися, робили масажи.
– Карти?
– Ні, до цього не дійшло, але вже хотілося. Особливо довго тягнуся час протягом третьої тривоги, коли чекали півтори години, аби дограти декілька хвилин.
– Матч «Рух» – «Оболонь» дивилися, поки чекали?
– Говорили з хлопцями, що той матч розпочався за дві години після нашого, а закінчився раніше. Так буває. Думали вже дивитися матч «Челсі» з «Тоттенгемом». Насправді, це дуже важко для всіх. Масажисти працюють, тренери думають, що змінити, як підтримати команду.
– Всі відзначають високий рівень вашої комбінаційної гри. Завданням «Олександрії», вочевидь, було не дати вам вільно переходити на їхню половину поля? Для цього вони так активно пресингували?
– Думаю, так. Ми розбирали «Олександрію»: це мобільна молода команда, яка полюбляє грати з м’ячем, вміє терпіти без м’яча і добре знаходить вільні зони між лініями. Гадаю, вони хотіли позбавити нас володіння, наших сильних якостей. Але добре, що наші хлопці вірно розташовувалися на полі, і за рахунок цього в нас був добрий контроль м’яча, що дозволяло створювати гарні моменти.
– Було багато ударів здалеку. Це ситуативно чи настанова такою була?
– Звичайно, коли доходиш до останньої третини, бачиш, що зони перекриті і є можливість пробити – чому б ні. 20-25 метрів – в нас є хлопці з гарним ударом. Без ударів немає голів.
– Ваш гол – це чистий гол форварда. Він також говорить про те, що ваше взаєморозуміння з партнерами покращилося, ви вже знаєте, куди в якій ситуації треба бігти?
– Як кажуть, голи не пахнуть. Нападник і має перебувати у таких ситуаціях, коли кожен простріл, кожна передача йде до тебе, грати на добиванні. Ми потрібні там, у небезпечних зонах. Я подивився повтор: Адамюк здорово вбіг у зону, і Піхальонок класно знайшов його передачею – мені залишилось лише підставити голову. Звичайно, привітали Вовчика з народженням дитини. Бажаємо малюку, в першу чергу, міцного здоров’я, щастя, мирного неба та усіх благ.
