Юрій Вернидуб: Став до лав артбригади ЗСУ, мені 56 років не боюся, відчуваю страх за дітей, онуків, дружину

Головний тренер «Шерифа» Юрій Вернидуб розповів, як вступив до лав ЗСУ, щоб обороняти Україну від вторгнення військ РФ.

– Вступили до лав тероборони?

– Ні, до ЗСУ.

– Підписали контракт?

– Поки що нас формують в артбригаду. Коли поїдемо – не знаю. Може, вже сьогодні чи завтра. Куди – теж невідомо. Я в строю і готовий захищати Україну.

– Коли почули, що в нашій країні сталася велика біда, як сприйняли цю страшну звістку?

– Ми якраз перебували у Португалії, де повинні були зіграти з «Брагою» у Лізі Європи. 23 лютого «Шериф» прилетів на гру, провели передматчеве тренування, а вже наступного дня, приблизно о 4:30 ранку мені зателефонував син і сказав, що Росія почала широкомасштабний наступ на Україну. Я був у повному шоці.

Думаю, це також вплинуло на нашу гру з «Брагою». Хоча  своїх футболістів я налаштовував, намагався і сам триматися. Дякую хлопцям, вони мене підтримали. Усі без винятку.

Після матчу підійшов до генерального директора «Шерифу» Важи Тархнішвілі і сказав йому, що по прильоту до Молдови поїду в Україну до своєї сім’ї. Адже мої рідні знаходилися у Запоріжжі.

Кишинів закрили, тому «Шериф» летів у Молдову через Румунію, а вже звідти добиралися автобусом. Це зайняло багато часу. 25 лютого о другій половині дня приїхали до Тирасполя. Я одразу подзвонив і домовився, щоб мене забрали з Одеси.

26 лютого о 7:00 я виїхав з Тирасполя і біля 18:00 був уже в Запоріжжі. Ось так все відбувалося. Приїхав додому, переночував, а наступного дня пішов у військкомат. Прийняв таке рішення… Я ж розумію, що бог усіх туди відправить. Це мій вибір, по-іншому бути не може.

– Як відреагували у «Шерифі» на звістку, що ви вступили до лав ЗСУ?

– У клубі поки що цього не знають. Сьогодні повідомлю. Я їм говорив ще тоді, що у нас не випускають з країни чоловіків, бо оголосили загальну мобілізацію.

Рано чи пізно керівництво «Шерифа» все одно дізнається, що я пішов боронити Батьківщину. Сьогодні планую поговорити з генеральним директором Тархнішвілі, стосовно ситуації, яка склалася.

Думаю, Важа Едуардович мене зрозуміє, адже він пройшов те саме, що наразі відбувається в Україні. Він грузин, у 2008 році Росія розпочала війну проти його країни. Тому він як ніхто інший мене розуміє.

Керівництво «Шерифа» запропонувало, щоб я перевіз до Молдови свою сім’ю. Але коли я їхав у Запоріжжя і побачив, скільки людей залишає нашу країну у цей складний час… Це катастрофа. Тому вирішив не робити так, як вони, не піддаватися панічним настроям. Уся моя родина знаходиться у Запоріжжі.

– Хтось ще з українських тренерів чи футболістів пішов воювати з агресором? Не чули?

– Навіть не знаю. Читав про боксера Василя Ломаченка, який вступив до територіальної оборони. Щодо інших – нічого не чув.

– Хто переможе у цій війні?

– Тільки ми, а хто ж іще? Ви ж бачите, як б’ються українці! Думаю, Путін жалкує про те, що він наробив. Адже те, як об’єдналася українська нація – дорого коштує. Бачу, скільки нас тут у Запоріжжі, які готові воювати – усе місто! Таких людей дуже багато. Тому військкомати наразі під величезною напругою. Це ж усіх треба оформити та організувати… Наприклад, нас сформували у відділення та бригади. Все у нас буде добре. Україна – понад усе! Перемога буде за нами!

– Страх відчуваєте?

– Мені 56 років, кого мені боятися? Навпаки, я прожив життя. У мене є страх за дітей, онуків, дружину, усіх родичів.

– Що б ви побажали агресору?

– Путін хотів цього, але він ніколи не стане імператором усього світу. Він – копія Адольфа Гітлера. Я колись їх порівнював. Російські пропагандистські ЗМІ – це гебельсівщина. Путін і його всі ручні журналісти – тут Гебельс взагалі перевертається у гробу! Навіть він собі не міг дозволити того, що показує російське телебачення.

У мене просто немає слів. Путін – це скотина, виродок та вампір у одному флаконі. Правильно кажуть: Путін, пішов ти на х#р! – сказав Вернидуб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *