27 березня 2024 року Верховний Суд України прийняв постанову, якою поставлено крапку у тривалій суперечці між шістьма компаніями-нерезидентами, наближеними до родини Суркісів, та «Приватбанком», Мінфіном та Урядом України, який було залучено до участі у вказаній справі в якості третьої особи.
Міністерству юстиції України, яке здійснювало захист інтересів України в особі Кабінету Міністрів, та «Приватбанку» вдалося відстояти інтереси України та не дати безпідставно стягнути з держави кошти.
Суд касаційної інстанції задовольнив касаційні скарги КМУ і «Приватбанку». Відповідне судове рішення скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову у справі за позовом компаній, наближених до Суркісів, про зобов’язання виконання умов депозитних договорів.
У постанові суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що у справі, яка переглядається, застосовані заходи забезпечення позову є фактично тотожними заявленим позовним вимогам про зобов’язання виконувати умови відповідних депозитних договорів та накладають на відповідачів більші зобов’язання, ніж це було би здійснено при вирішенні спору по суті у разі його задоволення.
Застосування таких заходів забезпечення позову, йдеться у рішенні, в будь-якому випадку є неможливим, оскільки таке забезпечення призводить до фактичного вирішення позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.
Метою судових позовів було стягнення з держави майже 350 мільйонів доларів США на підставі застосування судом заходів забезпечення позову, тобто без ухвалення рішення по суті спору, без розгляду справи.
Також позивачі намагались в будь-який спосіб вживати всіх заходів щодо якнайшвидшого виконання ухвали суду про забезпечення позову. Підтвердженням цьому слугує встановлення Печерським райсудом м. Києва порядку виконання своєї ж ухвали про забезпечення позову.
Однак, завдячуючи чітким, зваженим та послідовним діям Мін’юсту та «Приватбанку», вдалось захистити інтереси держави та недопустити безпідставне стягнення значної суми коштів.
