Дискваліфікований КДК на пів року та вигнаний з клубу Вадим Червак відверто відповів на запитання Михайла Співаковського.
– Як ви дізналися про припинення контракту з Поліссям?
– Завдяки сторінці ТаТоТаке в Інстаграм. Майже одразу скинув посилання директору клубу. Він зателефонував і підтвердив, що це правда.
– Ви не протестували?
– Ні. Надто багато на мене навалилося, не хотілось взагалі нічого. Розійшлися цивілізовано – за обопільною згодою.
– З ким у клубі ви ще спілкувалися з цього приводу?
– З головним тренером Юрієм Калітвінцевим після інциденту. Абсолютно нормальна розмова, без жодних натяків на припинення співпраці.
– До речі, коли спливав ваш контракт з Поліссям?
– За два роки – влітку 2025-го.
– Що ви відчували після гри?
– Шок. Я і зараз не відійшов. Дуже важко. Хочеться довести до людей, що я реально жалкую про те, що сталося. Це було не навмисно. Я й на полі нікого ніколи навмисно не бив. Це підло.
– Ви вибачилися особисто перед Софією Причиною?
– Так, одразу після повернення на базу. В мене не було її номеру. Я написав в особисті через Інстаграм.
– Що вона відповіла?
– Нічого. Прочитала, але проігнорувала. Потім вже виклав пост з офіційними вибаченнями до усіх.
– Ви були присутні на засіданні КДК по вашому питанню?
– Так. Писав листа, вибачався.
– Вам не здається, що отримали надто надмірне покарання?
– Я не можу судити. Досі не відійшов. Холодної голови зараз немає. Я вперше в житті зіткнувся з такою ситуацією.
– Сплеск емоцій був викликаний рішенням Причини не призначати пенальті?
– Так. Воно здалося мені вкрай несправедливим. Проблема була в тому, що ми відчували це момент за моментом. І коли в додатковий час арбітриня не призначила 100-відсотковий пенальті – накопичені емоції вирвалися назовні.
– Хтось взагалі підтримав вас добрим словом?
– Лише рідні та найближчі друзі, а також декілька людей, від яких я зовсім не очікував підтримки. Але так, я залишився сам, наодинці зі своєю проблемою.
– У вас є агент?
– Ні, немає.
– Читали, що сказав про цю ситуацію Євген Левченко?
– Так. Дуже дякую Євгену. Це єдина людина зі світу футболу, яка за мене заступилася.
– Що ви робите зараз?
– Відпочиваю у батьків в Івано-Франківську. Треба було змінити обстановку.
– Що плануєте робити далі?
– Поки що не знаю. Я себе не виправдовую. Намагаюсь приймати все, що дає мені бог. І буду рухатися далі. Зроблю все можливе, щоб повернутися у футбол. Хочу, щоб люди знову побачили в мені гравця.
