– «Скуадра Адзурра» – незручний суперник для української збірної, яка в зіграних поєдинках лише двічі не програвала. Але в життя рано чи пізно завжди щось трапляється вперше. То чому б саме сьогодні в Леверкузені не перервати цю сумну безвиграшну серію й не взяти вперше гору? Тим паче, що для завоювання прямої перепустки на Євро-2024, нашим хлопцям потрібна тільки перемога.

– Чи не полегшить підопічним Сергія Реброва завдання здобути вікторію те, що з різних причин Італії не зможе допомогти ціла група провідних виконавців?

– Я б не переоцінював значення цього фактору. Італія в футболі належить до топ-країн й, переконаний, що керманич Лучано Спаллетті легко знайшов рівноцінну заміну тих гравцям, які вибули з строю.

– Що може стати в пригоді підопічним Сергія Реброва для завоювання таких бажаних трьох очок?

– В Леверкузені впевнених дій 2-3 наших футболістів буде замало, аби схилити шальки терезів на свій бік. Потрібно, аби вся українська збірна продемонструвала свої кращі якості. До речі, як на мене, нинішня наша збірна – боєздатна, їй до снаги дати бій будь-якому опоненту. Але, повторюю, за умови, що всі гравці будуть готові стрибнути, образно кажучи, вище голови.

– Але все ж таки це Італія.

– Такі реалії: Італія не тільки незручний опонент, але й потужний. Ось чому важливо, щоб в Леверкузені не лише всі пазли склалися, а й щоб фарт був на нашому боці. Думаю, що Ребров та його підопічні це чудово усвідомлюють й подбають, аби на «Бай-арені» сьогодні був український вечір.

– Яким буде ваш прогноз на гру?

– Сьогодні обійдемося без моїх прогнозів. Нині за збірну України виступає ціла група футболістів з європейських топ-чемпіонатів, керманич Сергій Ребров-кваліфікований фахівець. Все залежить, передусім, від них. Нам залишається лише вірити, що навіть за тривалого воєнного стану в Україні, наші футболісти можуть на міжнародній арені здобувати великі перемоги.

Джерело: Sport.ua.

Колишній гравець національної збірної України Тарас Михалик розповів, чи зможуть наші хлопці завтра дати бій британцям:

– Мені доводилося неодноразово грати з англійцями, як на клубному рівні, так і збірних. Не буду оригіналом, коли скажу, що діяти проти них, справді, доволі складно. Важко знайти протидію їхньому пресингу, максимальній налаштованості. До того ж, останніми роками вони грають більш різноманітно. Але я не вважаю, що збірна Англії – непереможна, тому, як на мене, у наших хлопців є всі шанси дати бій британцям.

– Тоді з вашим досвідом, щоб ви порадили керманичу збірної України Сергію Реброву при підготовці до завтрашнього протистояння?
– Не варто робити цього, Ребров – кваліфікований тренер і головне, що він володіє вичерпною інформацією про те, в якій спортивній форму перебувають підопічні. Ми ж повинні тримати кулаки за хлопців і чекати від їхнього виступу тільки позитиву. Тим паче, не треба забувати, в який складний час ми живемо: триває російська агресія і в розмовах з гравцями збірної була нагода переконатися, що вони дуже переживають і горять бажанням своєю грою додати наснаги тим хто зараз на передовій.

– Багато експертів у своїх коментарях твердять, що буде добре, коли завтра поєдинок завершиться внічию.
– Згоден, що кожне очко, здобуте в поєдинку з топ-збірною, – дуже важливе. Але головне на виходити на завтрашній матч з думкою про мирну угоду, як правило, це добром не закінчується. Тому треба максимально налаштовуватися і постаратися продемонструвати все, що вмієш. Повірте, англійці такі ж футболісти, як і наші, з сильними і вразливими місцями. Тільки треба в Вроцлаві їхніми слабинками скористатися. Думаю, що Ребров дасть потрібні настанови.

– Аналізуючи стан справ у нашій збірній, доводиться констатувати, що провідним виконавцям бракує ігрової практики.
– Не слід забувати, що зараз кістяк української збірної складають гравці, що виступають за кордоном. Звичайно, кортить, щоб усе і відразу, але так не буває. Більшість з них – молоді і їм потрібен час для адаптації. Взяти хоча б Артема Довбика, який у своїй новій команді, «Жироні», виходить тільки на заміну. Але ж рівень іспанської Ла-ліги на порядок вищий, ніж УПЛ. Треба це врахувати і запастися терпінням.

Переконаний, що й перехід в ще одну іспанську команду, «Валенсію», піде на користь Роману Яремчуку.

Зараз усім нелегко, тому слід згуртуватися, відкинути негатив і завтра підтримати збірну України. Дуже сподіваюся, що хлопці не підведуть.

Джерело: Sport.ua

Колишній гравець національної збірної України та «Динамо» Тарас Михалик розповів в коментарі  Sport.ua, що перешкодило киянам досягти позитивного результату в столиці Румунії:

– Як кажуть, динамівці наступили на ті ж граблі. Маю на увазі безпорадність стоперів Сироти та Попова, яка вплинула на підсумковий результат.

– Чим ви можете пояснити те, що керманичу Мірчі Луческу ніяк не вдається ліквідувати прогалини в центрі захисту?
– Передусім, молодим віком оборонців, а Попова ще буквально переслідують травми, які перешкоджають прогресувати. Що порадив би Луческу? Подбати про запрошення досвідченого центрального захисника, який би швидко навів порядок біля власних володінь. Треба бути реалістом: однієї майстерності воротаря Бущана, який практично самотужки врятував киян від неприємностей в недавньому матчі з грецьким «Арісом», явно недостатньо.

– Тоді можете назвете прізвище стопера, який би підсилив «Динамо»?
– Євген Хачеріді (посміхається). Але якщо серйозно, то киянам треба у стислі терміни ліквідувати вразливі місця в захисті. Інакше про якісь стабільні успіхи можна забути.

– Вважаєте, що підсумок вчорашнього матчу в Бухаресті по грі?
– Думаю, що кияни заслуговували, принаймні, не програти. Все ж, учора вони вміло вибігали в атаку, була інтенсивність, не бракувало гольових моментів. Проте все зводив нанівець ненадійний тил.

– Подейкують, що у випадку непотрапляння в груповий етап Ліги конференцій, Мірчі Луческу покажуть на двері. На вашу думку, в динамівців ще є шанс врятувати румунського фахівця від відставки?
– Рахунок поєдинку в Бухаресті – не критичний. Один забитий м’яч в Стамбулі через тиждень може все кардинально змінити. Тому для киян ще не все втрачено. Треба тільки скористатися тим, що оновленому «Бешикташу» ще бракує зіграності і потішити надійністю в обороні.

– В моїй багаторічній кар’єрі доводилося неодноразово з’ясовувати стосунки з грецькими футболістами, як на рівні збірних, так й клубів, – говорить Тарас Михалик. – З ними завжди було непросто, бо вони з тих, хто, передусім, не дає грати, демонструючи в’язкий стиль. Забити грекам дуже важко, до речі, навіть пропустивши, вони продовжують діяти другим номером, розраховуючи на виграні єдиноборства при стандартах та удачу.

– Ви натякаєте на те, що в Салоніках не слід очікувати голепаду?

– Так. Думаю, що «Динамо» переможе з мінімальним рахунком – 1:0 і вирішальне слово буде за Ярмоленком.

– Динамовці до протистояння з «Арісом» підійшли в ролі лідера УПЛ, до чого вітчизняні вболівальники вже почали відвикати.

– Я б поки що зачекав з дифірамбами на адресу киян. Й не тільки тому, що опоненти у них на старті були не з титулованих. На жаль, мені не сподобалося, як динамівці оборонялися, особливо в поєдинку з «Оболонню». Не дивно, що їм дісталося на «горіхи» від керманича Луческу. В розіграші єврокубків за такі витівки біля своїх володінь може бути серйозне покарання.

– Але з іншого боку динамівці відвантажили у ворота «Миная» та «Оболоні» аж вісім м’ячів, чого з ними на старті також давно не траплялося.

– Цей вибух результативності можна пояснити поверненням в середню лінію після травми Шапаренка, з його вмінням приймати нестандартні рішення, активністю на фланзі Ярмоленка, котрий в поєдинку з «пивоварами» забив свій 100 гол в УПЛ і бомбардирськими задатками молодого Ваната. Те, що він виправив приціл, не може не тішити, бо в «Динамо» останніми роками бракувало забивного нападника.

– Що б порадили динамівцям перед матчем в Салоніках?

– Якщо відверто, то мене найбільше непокоїть їхня гра в захисті. Відчувається, що не вистачає досвідченого майстра, котрий слідкував би за порядком.Тому побажав би їм бути максимально сконцентрованими біля своїх володінь, тим паче, що «Аріс» не з тих команд, які багато часу проводять в наступі. Все ж, я вірю, що Бущан збереже сьогодні ворота недоторканими, а в атаці динамівці свого не упустять.

“Думаю, що Динамо, але у футболі все може бути. Шахтар — це великий клуб і, гадаю, “гірники” виступатимуть на рівні.  Але їм буде важче, ніж Динамо, бо раніше Шахтар робив ставку на висококласних легіонерів, а зараз доведеться комплектуватись власними вихованцями.

Щодо інших команд сказати не можу. Я взагалі перестав стежити за футболом. Просто немає часу”, – сказав Тарас Михалик в інтерв’ю FanDay.

За “біло-синіх” він грав з 2006 по 2013 рік. В УПЛ відіграв 124 гри і забив 8 голів. Також на його рахунку 32 гри за національну збірну України, голів не забивав. Грав на позиції опорного хава і в центрі захисту.

Нагадаємо, майже всі легіонери покинули Шахтар. Лишився лиде нападник Лассіна Траоре. Вже завтра, 3 серпня, кияни зіграють матч ЛЧ проти Штурму.

Цікаві матріали на тему Динамо – Штурм:

Історія зустрічей “біло-синіх” з австрійськими клубами

Топ-5 перемог Штурма в єврокубках

Згадуємо склад Металіста, який не зміг перемогти Штурм

— Я не можу зрозуміти позицію Тимощука, коли триває повномасштабна війна, його батьки у Луцьку, а він там. Зараз не може бути сірого, є лише біле та чорне.

Я теж грав у росії після 2014 року, але тоді була не повномасштабна війна. Згодом я почав вникати в ситуацію, спілкуватися з хлопцями на фронті. Вони мені сказали: «Окей, ми знаємо твою позицію. Ти нам допомагаєш, чим можеш. Претензій до тебе не маємо». Але тоді про це не можна було говорити, бо я був у росії.

— Як реагували у Локомотиві, що ви допомагаєте ЗСУ?

— Ніхто про це не знав. Я розумів, що будь-якої миті все може закінчитися погано для мене, якщо там дізнаються. Я все намагався робити тихо.

Пам’ятаю, як Зозуля передав мені книгу “Аеропорт” про наших кіборгів, і я не знав, де її сховати на базі, щоб ніхто не побачив. Я не знаю, на що здатні люди з ватою в голові.

— Яремчук і Васильков розповідали, що Ордець теж допомагає у ЗСУ, хоча він залишився після 24 лютого в росії і лише нещодавно перейшов до Бохума.

— Зараз же треба вибирати бік зла чи добра. Повторюся, сірого не може бути“, – сказав Тарас Михалик.

– Олександре, як вам прийшла ідея зайнятися волонтерською діяльністю?

– Така думка виникла відразу після повномасштабного вторгнення російських військ, а десь за кілька тижнів зайнялися справою. Я застав війну ще 2014 року, коли мої батьки перебували в окупованому Слов’янську.

Коли пройшов через це, чітко розумієш, що крім тебе твої близькі люди нікому не потрібні. При цьому далеко не всі мають близьких людей, які здатні допомогти в такі хвилини. Для цього й потрібні волонтери.

– Чим саме ви займаєтесь?

– Возимо гуманітарну допомогу мирним жителям, допомагаємо нашим солдатам з амуніцією та іншим. Намагаємось вирішити всі проблеми, які можемо чи не можемо вирішити.

– Здебільшого ви мотаєтеся рідними місцями?

– Не тільки. Слов’янськ, Краматорськ, Барвінкове, Сєвєродонецьк, Бахмут, Соледар… Багато де. Донецька, Луганська та Харківська область.

– На чому пересуваєтеся?

– Зараз їздимо мікроавтобусом – дякую хорошим людям. Не лише транспортом допомагають, а іноді й паливом. Намиста змінюються. Іноді їздили невеликою машиною, через що доводилося купувати причіп.

– Самі за кермом?

– Удвох, по черзі.

– Хто з вами їздить, також футболісти?

— Кілька разів їздили з Тарасом Михаликом. Це взагалі людина з великої літери. Він своїм коштом дуже багато робить для військових і звичайних людей, але ніяк це не афішує. З футболістів, мабуть, усі. В іншому їжджу зі знайомими чи друзями із Луцька”, – сказав Олександр Кучеренко.

“Спрашивали, когда еще был Майдан – часто мог включить об этом у себя на планшете, а они: «Что ты это там включаешь?». Мне было интересно, что происходит в моей стране.

Когда уже война началась – были моменты, спрашивали, что и как. Потому что российское телевидение говорило одно, а спрашивали, как на самом деле.

Были моменты, когда уже накипело и хотел разрывать контракт – были моменты, неустойки, но говорили успокоиться и доиграть контракт, мол «что ты себе там найдешь, будешь заканчивать». Товарищи по команде поддерживали и говорили на эту тему: «Ты помогаешь, как можешь, а все остальное…” – сказал Михалик.

В феврале 2021 года Михалик вошел в тренерский штаб Волыни-2.

“Мне понравилось, что у сборной Украины не было боязни перед грозным визави, каждый футболист четко знал, что ему делать, хватало и эффектных многоходовок. Вот бы еще Фортуна была на нашей стороне. Как ни как, каркас ворот трижды становился союзником немцев. 

Конечно, досадно, что отсутствовали Андрей Ярмоленко, Виктор Цыганков, Николай Шапаренко, вне сомнения, они бы прибавили креатива и нашим было бы проще находить самый короткий путь к воротам соперника. Согласен, вблизи своих ворот сборная Украины была не безгрешной, вполне возможно, что давал о себе знать дискомфорт, вызванный частой сдачей тестов. Отсюда и непонимание, что же происходит? Но, повторяю, в целом, сборная Украины сыграла достойно, заставляя немцев действовать с максимальной выкладкой. 

Теперь на очереди – решающий поединок со Швейцарией. Чтобы остаться в топ-группе, сборную Украины устроит и ничья. Однако я бы посоветовал ребятам об этом даже не думать. Настраиваться нужно только на победу, иначе неприятностей не избежать“, – сказал Михалик в интервью для Meta-Ratings.

– Кто был более неуправляем: Хачериди или Гармаш?

– Два сапога пара. Это ребята, с которыми я дружу и общаюсь до сих пор. У меня они попеременно выгребали. Жека Хачериди, кстати, мой кум. Его жена крестила моего сына. Оба прекрасные футболисты, но с несносными характерами.

Михалик провел за Динамо в чемпионате Украины 129 игр и забил 8 голов. До Динамо играл за ЦСКА из Киева и Закарпатье. В 2013 году его продали в московский Локомотив. Сейчас играет за клуб Первой лиги Волынь из Луцка. За сборную Украины провел 32 поединка.