17-річний Даніїл Тепляков став одним з гравців основної обойми «Металіста». Юний футболіст проявив неабиякий універсалізм і протягом сезону тренерський штаб використовував номінального центрального півзахисника на вістрі атаки. Даніїл старанно відпрацьовував довіру до себе й навіть записав на свій рахунок два м’ячі. Даніїл Тепляков поділився своїми враженнями від дебютного сезону в дорослому футболі.
– Як і де ти проводив відпустку?
– Свята, як і завжди, зустрічаю зі своєю родиною вдома.
– Як оцінюєш першу половину сезону і для «Металіста», і для себе особисто?
– Якщо говорити про команду, то вважаю, що могли, звісно, показати кращий результат. Ми майже в кожній грі домінували над своїм суперником, але постійно чогось бракувало. Я впевнений, що друга частина сезону буде кращою для нас. Що ж до мене особисто, то оцінюю виступ як непоганий, але я можу набагато краще.
– На початку сезону ти вимушено грав центрального нападника й тобі вдавалося забивати, у тому числі ти відзначився прекрасним м’ячем у ворота «Агробізнеса». Потім ти повернувся у центр поля. Де тобі все ж грати комфортніше?
– Комфортніше все ж себе почуваю в центрі поля, це ближча позиція для мене.
– У середній лінії «Металіста» багато гравців, що ти скажеш про конкуренцію?
– Так, конкуренція дуже велика у команді на всіх позиціях. В нашій команді у центрі поля підібрані дуже хороші гравці, й у кожного є своя найкраща якість.
– Як ти оціниш різницю між чемпіонатом U19 та першою лігою у дорослому футболі?
– Насправді, дуже відрізняється дорослий футбол від юнацького. Є відчутна різниця у швидкості прийняття рішень, на професійному рівні багато боротьби, й до того ж у дорослому футболі потрібно проявляти характер.
– Твій брат Микита грає теж у Першій лізі, за ФСК «Маріуполь». Чи розчарований ти, що поки доля розводить вас на футбольному полі й один проти одного ви ніяк не зіграєте? Як відомо, «Маріуполь» і навесні буде в іншій групі.
– Так, дійсно трохи розчарований цим фактом. Але є сподівання, що скоро ми все ж зіграємо на одному полі – за різні команди або за одну.
– Багато твоїх однолітків грають за юнацькі збірні України. Потрапляння до лав збірних можна вважати твоєю метою?
– Це можна назвати метою, яку я намагаюсь досягти. Багато працюю, щоб отримати виклик до юнацької збірної України.
– В яких ігрових компонентах, на твою думку, ти вже почуваєш себе на високому рівні у дорослому футболі, а які ще треба підтягнути?
– Став дорослішим як футболіст, вже поступово зʼявляється впевненість, але бракує у деяких моментах холоднокровності.
– Поділишся своїми цілями на наступний рік?
– Намагатимусь досягати більшого, прогресувати у футбольному плані та приносити ще більше перемог команді.
– Чого хотів би побажати українцям та, зокрема, вболівальникам «Металіста»?
– Перш за все хочу подякувати Збройним Силам України, які захищають нас та дають можливість грати в футбол у такий непростий час. Вболівальникам «Металіста» також хочу подякувати за віру та підтримку, це дуже важливо для нас.
