Захисник “Лутон Таун” Том Лок’єр, який переніс зупинку серця під час матчу 17-го туру чемпіонату Англії з “Борнмутом” (1:1 на момент зупинки зустрічі), розповів про свої відчуття та думки під час інциденту.
«Мені неймовірно пощастило, що я залишився живим. Якщо є шанс, що я знову зможу грати, а я не збираюся робити нічого проти рекомендацій фахівців, то я з радістю це зробив би. Поки ще рано говорити про це, потрібно провести ще багато тестів, але я не списував би це з рахунків.
Це був звичайний день, і це тривожне. Я підбіг до середньої лінії і відчув сильне запаморочення. Пам’ятаю, я подумав: “Через секунду все буде гаразд”, але в результаті це виявилося не так.
Я прийшов до тями, а навколо були парамедики і всі інші. Це сталося ще й у травні, але я одразу зрозумів, що це зовсім інше. Минулого разу я прийшов до тями майже, як від сну, а цього разу — від небуття. Парамедики, фізіотерапевти та клубні лікарі одразу ж підняли паніку. Я був дезорієнтований, не міг говорити або рухатися, я просто намагався зрозуміти, що відбувається.
Поки це відбувалося, я пам’ятаю, що думав: «Я можу померти тут», і це досить сюрреалістична думка — думати так і не мати змоги рухатися та реагувати. Дві хвилини 40 секунд я був у відключенні. Мені знадобився дефібрилятор, щоб привести себе до тями. Велике спасибі парамедикам та лікарям клубу — без них мене б тут не було», — наводить слова Лок’єра ВВС.
