Сайт Епоха Футбола поспілкувався з фланговою захисницею команди Русланою Левченко. Ми запитали у футболістки про перший матч, цілі на сезон, а також про можливість спробувати себе за кордоном.

– Минулого сезону ви проводили товарняк із Дніпро-1 та поступилися. Хоч вони і новачки Вищої ліги, не думала, що буде аж так легко і чи сильно мотивувала та поразка?

– В минулому році до матчу з СК Дніпро-1 підходила геть інша команда з іншими цілями. Зараз у нас ціль – чемпіонство. До кожного суперника ми підходимо з настроєм на перемогу та з бажанням забити якнайбільше голів.

Мотивація? Залишилось мало дівчат, які грали в тій товариській грі, але особисто мене це мотивувало. Адже хотілось взяти гідний реванш. 

– Кривбас дуже сильно змінив склад. До команди прийшли досвідчені футболістки. Мета клубу виграти чемпіонство?

– Так, клуб цього не приховує. У нас є ціль вийти до Ліги чемпіонів та перше місце в чемпіонаті України.

– Які особисті цілі ставиш на сезон?

– Ніяких особистих цілей, напевно, на сезон не ставлю, оскільки на першому плані у нас є одна командна.

– З клубу пішли легіонерки Зідой, Кедма, Лідіані, Матвєєва, Топал. Чим тобі запам’яталася гра/тренування/спілкування з ними?

– З усіх перечислених легіонерок я виділю Тату Матвєєву її досвідом, та Іру Топал, яка була завжди на позитиві та з посмішкою. 

– Зате в команді залишилися досвідченіші Сонкенг і Прісекарь. Їх не довелося вмовляти, чи це їхнє рішення залишитися?

– Так, це було їх рішення. Вони захотіли залишитись та допомогти команді, за що їм великий респект. 

– Глущенко та Талеб гратимуть у Франції та Італії. Через війну тобі довелося пограти у чеському Словацко. Цього літа не було бажання теж спробувати знайти собі якийсь клуб у Європі?

– Коли не було зрозуміло, чи буде в цьому році жіночий чемпіонат, то думки залишитись в Європі були, оскільки хотілось і надалі грати у футбол.

Але потім, коли оголосили, що жіночий чемпіонат таки буде, то з’явились декілька пропозицій з Європи, але я зважила всі “за” та “проти” і вирішила залишитись в Кривбасі.

Дівчата молодці, що не побоялись залишитись в Європі, ризикнули. Що Інні Глущенко, що Марії Талеб я хочу побажати успіхів, перемог з новими командами і сподіваюсь, що у них все вийде“, – сказала нам Руслана Левченко.

17-річна футболістка в минулому сезоні у Вищій лізі провела 10 матчів і забила 1 гол. На зимову паузу Кривбас пішов на третій сходинці. Чемпіонат не був дограний через повномаштабне вторгнення РФ в Україну.

Фото: пресслужба ФК Кривбас

– Згадай, перші дні війни у Кривому Розі, від чого прокинулася, як дізналася?

– 24 лютого я прокинулася о 6-й ранку, тому що команда Кривбас збиралася вилітати на тренувальні збори до Туреччини. Прокинувшись у мене на телефоні було 10 пропущених від батьків, а в командному чаті дівчата почали скидати новини про те, що десь були «прильоти» і почалася війна.

Насамперед я зателефонувала батькам (на той час вони були в Миколаєві), вони живуть неподалік військового аеродрому, тому батьки не спали вже з 5-ї ранку. На той момент у Кривому Розі ще було тихо, ми зібралися командою в коридорі, ще нічого не було зрозуміло, ніхто не міг повірити, що почалася війна.

Ми розійшлися по своїми номерами чекати на подальші вказівки керівництва клубу. Буквально через хвилин 10 неподалік нашого готелю в Кривому Розі впав снаряд, весь готель струсонув. У будівлях, що знаходилися трохи ближче від нашого, повибивало вікна. Керівництво клубу Кривбас швидко зреагували і за 20 хвилин вивезли всю команду в безпечне місце.

– У середині березня вдалося поїхати до Кельна. Скільки всього зайняла дорога?

– Моя дорога в Кельн зайняла не так вже й багато часу, тому що тоді я вже була не в Україні. У мене був перегляд у іншому клубі.

– Тобі вдалося побувати на матчі Бундесліги. Як тобі атмосфера?

– В Україні я встигла відвідати дуже багато футбольних матчів, але атмосфера на матчі Бундесліги була однією з найкращих на моїй пам’яті.

– Чи вдалося познайомитися з кимось із жіночого чи чоловічого футбольного клубу Кельн?

– На жаль ні. Я не встигла познайомитись із гравцями ФК Кельн.

– Трохи більше місяця вдалося побути в молодіжній команді чеського Словацко? Як виник варіант із цим клубом, що він узяв до себе аж чотирьох українок?

– Варіант зі Словацко мені знайшов мій агент. Словацко хотіли допомогти далі розвиватися у футболі дівчатам з України, тому в команді, крім мене, було ще 3 дівчини з молодіжної збірної України.

– Найпозитивніші моменти за час перебування в Німеччині та Чехії?

– У Німеччині я була не так вже й багато часу, але з позитивних моментів була перша зустріч із дівчатами з команди, керівництвом клубу, з якими через війну я не бачилася трохи більше місяця.

Наш ексклюзив: інтерв’ю з Богданом В’юнником з Цюриху

А Чехія залишила дуже багато приємних спогадів. Це гарна країна з дуже добрими людьми“, – сказала нам Руслана Левченко.

В першій половині сезону вона відіграла всі 10 матчів Вищої ліги за Кривбас і забила 1 гол. Клуб з Кривого Рогу першу частину сезону завершив на третій сходинці у турнірній таблиці.

Клуб поповнили Леся Ольхова, Даяна Семків, Інна Глущенко та Руслана Левченко, повідомляє телеграм-канал УАФ.

Інна Глущенко та Руслана Левченко є гравчинями Кривбасу з Кривого Рогу, а Семків та Ольховик грали за Ладомир із Новгород-Волинського.

Інна грає на позиції форварда. В першому колі вона забила 6 голів за 10 матчів. На її рахунку 1 гол в 1 матчі за збірну України. Руслана грає в захисті. В цьому сезоні чемпіонату України на її рахунку 1 гол  в 10 поєдинках. Варто зазначити, що їм лише по 17 років.

Скільки ж років і Семків. Півзахисниця в цьому сезоні відіграла 9 зустручів у Вищій лізі, відзначилась двічі. На рік старша за інших дівчат Ольхова відіграла 10 матчів, голів не забивала. Вона грає в захисті.

“Зараз ми знаходимося у Кельні, де продовжуємо активні тренування на полі та у тренажерному залі. Плануємо тут не лише тренуватися, а і проводити благодійні матчі: зібрані кошти плануємо передавати на допомогу Україні та ЗСУ. Я вважаю, що це наш обов’язок: допомогати рідній країні у тяжкі часи.

Мені було дуже важко залишати рідний дім, сім’ю та близьких, особливо коли я не розумію коли повернуся. Але я та всі ми віримо у перемогу України над російськими нелюдами!“, – приводить її слова клубна прес-служба.

Анна Іванова та Любов Мозга також розповіли про своє перебування в Німеччині.

“Плани на наступний рік грандіозні. Спочатку нам варто пройти підготовку до початку другого кола, яке обіцяє бути дуже цікавим та складним.

На початку лютого нас чекає Зимовий Кубок, який пройде у рідних стінах. У Кривий Ріг приїде 12 команд, турнір триватиме 5 днів, після цього команда вирушить на збори, а там підготовка до чемпіонату піде повним ходом.

Можу сказати, що апетит команди за перше коло розгулявся, і третє місце це тепер мінімальне завдання. Також у перервах між іграми Кривбасу, стоїть завдання проявити себе та показати хороший результат за молодіжну збірну України.

Точні дати матчів невідомі, але нашими суперниками стануть команди збірних Норвегії та Болгарії, а також збираємося взяти реванш у збірної Австрії“, — сказала вона.

Кривбас на зимову перерву пішов на третьому місці у Вищії лізі. Руслана Левченко відіграла всі 10 матчів в чемпіонаті і забила 1 гол.