– Згадай, перші дні війни у Кривому Розі, від чого прокинулася, як дізналася?

– 24 лютого я прокинулася о 6-й ранку, тому що команда Кривбас збиралася вилітати на тренувальні збори до Туреччини. Прокинувшись у мене на телефоні було 10 пропущених від батьків, а в командному чаті дівчата почали скидати новини про те, що десь були «прильоти» і почалася війна.

Насамперед я зателефонувала батькам (на той час вони були в Миколаєві), вони живуть неподалік військового аеродрому, тому батьки не спали вже з 5-ї ранку. На той момент у Кривому Розі ще було тихо, ми зібралися командою в коридорі, ще нічого не було зрозуміло, ніхто не міг повірити, що почалася війна.

Ми розійшлися по своїми номерами чекати на подальші вказівки керівництва клубу. Буквально через хвилин 10 неподалік нашого готелю в Кривому Розі впав снаряд, весь готель струсонув. У будівлях, що знаходилися трохи ближче від нашого, повибивало вікна. Керівництво клубу Кривбас швидко зреагували і за 20 хвилин вивезли всю команду в безпечне місце.

– У середині березня вдалося поїхати до Кельна. Скільки всього зайняла дорога?

– Моя дорога в Кельн зайняла не так вже й багато часу, тому що тоді я вже була не в Україні. У мене був перегляд у іншому клубі.

– Тобі вдалося побувати на матчі Бундесліги. Як тобі атмосфера?

– В Україні я встигла відвідати дуже багато футбольних матчів, але атмосфера на матчі Бундесліги була однією з найкращих на моїй пам’яті.

– Чи вдалося познайомитися з кимось із жіночого чи чоловічого футбольного клубу Кельн?

– На жаль ні. Я не встигла познайомитись із гравцями ФК Кельн.

– Трохи більше місяця вдалося побути в молодіжній команді чеського Словацко? Як виник варіант із цим клубом, що він узяв до себе аж чотирьох українок?

– Варіант зі Словацко мені знайшов мій агент. Словацко хотіли допомогти далі розвиватися у футболі дівчатам з України, тому в команді, крім мене, було ще 3 дівчини з молодіжної збірної України.

– Найпозитивніші моменти за час перебування в Німеччині та Чехії?

– У Німеччині я була не так вже й багато часу, але з позитивних моментів була перша зустріч із дівчатами з команди, керівництвом клубу, з якими через війну я не бачилася трохи більше місяця.

Наш ексклюзив: інтерв’ю з Богданом В’юнником з Цюриху

А Чехія залишила дуже багато приємних спогадів. Це гарна країна з дуже добрими людьми“, – сказала нам Руслана Левченко.

В першій половині сезону вона відіграла всі 10 матчів Вищої ліги за Кривбас і забила 1 гол. Клуб з Кривого Рогу першу частину сезону завершив на третій сходинці у турнірній таблиці.