За інформацією джерела, голландський фахівець, який видав блискучий сезон із “чорно-білими”, є головним кандадитом на заміну Ігору Йовічевічу.

Дружня зустріч між сторонами відбулася у київській резиденції “гірників” у готелі Опера.

Також Вацко заявляє про те, що “гірники” вже мали розмову з Арне Слотом із Феєнорда, але він відмовився.

Зазначається, що у списку кандадитів залишаються ще два іноземні фахівці — італієць і голландець. Був і Нурі Шахін, але зараз цей варіант більше не є актуальним.

Наразі остаточного рішення про те, хто очолить Шахтар, немає, але переговори з кількома кандидатами тривають.

Нурі Шахін відомий в минулому турецький футболіст, який грав за Боруссію Д, Реал та Ліверпуль.

Почнемо з тих, хто до переїзду в Мадрид уже встиг виграти “Золотий м’яч”.

Майкл Оуен

У 22 роки англієць став володарем “Золотого м’яча” – це другий показник за всю історію нагороди. Молодше – лише Роналдо (21 рік). Амбіції Майкла випереджали можливості Ліверпуля, який важко виступав у єврокубках. В одному з інтерв’ю Оуен заявив: “Я маю грати в Лізі чемпіонів. Ліверпулю потрібно це виправити“.

Коли на Оуена вийшли представники Реала, форвард без роздумів погодився на перехід. У Мадриді збирали «галактікос», і Майклу довелося битися за місце в основі з Раулем, Роналдо та Морієнтесом. Англієць грав регулярно, щоправда, часто виходив на заміну. Через рік вершкові знову вийшли на трансферний ринок, купивши Робіньо, Кассано і Жуліо Баптисту. Конкуренція загострилася вщент, і Оуен повернувся до Англії, так і не ставши своїм у Реалі.

Надалі в Ньюкаслі його ще більше дістали травми. Також були не найкращі часи в МЮ і Сток Сіті. Зараз Майкл працює експертом на телебаченні.

Кака

Кака був останнім володарем “Золотого м’яча” до епохи домінування Роналду та Мессі. Бразилець приходив до Реалу як потенційний лідер команди та частина нового «галактікос». Спочатку Кака виправдовував покладені на нього надії: 33 матчі, 9 голів, 12 асистів у сезоні-2009/2010.

Все змінилося з приходом Жозе Моурінью. Кака отримав травму, а “Особливий” вже награвав в основі Ді Марію та Озіла. Поступово бразилець перетворився із зірки на «другого Оуена», як його називали в Іспанії. Кака зізнався, що заграти в Реалі йому завадили травми та Моурінью: «Я був втрачений, мене турбували травми. Три роки я намагався переконати Моуріньо, щоб він дав мені шанс, але він ухвалював інші рішення».

Як і в Оуена кар’єра після Реала не пішла. Не допомогло і повернення в Мілан, і на батьківщину.

Ніколя Анелька

Анелька голосно заявив про себе в Арсеналі. Вже у 20 років він потрапив до символічної збірної АПЛ: 35 матчів, 19 голів, 5 асистів. Реал, ласий на молоді таланти, виклав за трансфер Ніколя 22 млн фунтів (приблизно 35 млн євро) – величезні на той час гроші.

Вісенте Дель Боске, який очолював тоді Реал, згадував норовливий характер француза: «Ми купували його як зірку, що відбулася. Якось він прийшов у роздягальню та сказав, що товариші по команді не святкують його голи”.

Після цього він не приходив на тренування протягом кількох днів. А сам Анелька заявив, що його ніхто не розумів у Реалі.  Це стосувалося як ігрових моментів, і простого спілкування у колективі.

Тим не менш, кар’єра француза вийшла насиченою: 12 клубів, безліч титулів та ранній успіх у збірній.

Елвір Баліч

Разом з Анелькою до Реалу прийшов і Елвір Баліч. Ініціатором покупки став Джон Тошак, який керував командою на початку сезону-1999/2000. Валлійський фахівець чудово знав Баліча за його виступами в Туреччині: раніше Тошак очолював Бешикташ, а боснієць відпалював у Бурсаспорі та Фенербахчі. Трансфер коштував Реалу 21 млн євро.

Щойно опинившись у «Королівському клубі», Баліч отримав травму коліна. До того ж Тошака звільнили, а Дель Боске вважав за краще випускати Савіо або Гуті на лівий фланг півзахисту. Двічі Елвіра віддавали в оренду, зокрема й назад у Фенербахче. 2002 року Баліч остаточно залишив Реал, причому безкоштовно.

Так, можливо, він і не є зіркою в повному розуміння свого слова, але 21 мільйон євро на 1999 рік – це дуже великі кошти. Боснієць з 2002 по 2008 грав за Галатасарай, Коньяспор, Анкарагюджю та Истанбулспор, але ніде вже так не виблискував, як до переїзду в Мадрид. Повісив бутси на цв’ях в 34-річному віці.

Роберт Просінечкі

В 1991 році “бланкос” підписали 22-річного Роберта Просінечкі. Він був частиною Црвени Звєзди, яка виграла Кубок європейських чемпіонів у 1991 році. Тоді в Югославії починалися заворушення, що призвели пізніше до розвалу країни. Роберт, як і багато інших гравців (Михайлович, Савічевіч), покинув команду.

Вважалось, що цим підписанням мадридці знайшли ідеального гравця на декілька років. Перший сезон Роберта у «Королівському клубі» – справжній провал (всього 5 матчів). Хорват зіткнувся з низкою м’язових пошкоджень, які розділили кар’єру на «до» та «після». Просінечки за три роки в Реалі взяв участь лише у 71 матчі.

Потім був вдалий період в Ов’єдо, що вже в 1995 році його підписала Барселона. Проте в каталонцях він пробув лише рік. Потім була Севілья, Динамо Загреб, Портсмут, Стандарт, Олімпія Любляна і НК Загреб. Кар’єру футболіста завершив в 35 років.

Нурі Шахін

Мабуть, ніхто не постраждав від Реала так, як Шахін. Турок був ключовим гравцем у Юргена Клоппа в Борусії, а у 2011 році став найкращим гравцем Бундесліги. Незадовго до переходу до Реалу Шахін отримав травму коліна. Проте він опинився у Мадриді.

Нурі форсував своє відновлення, щоб якомога раніше дебютувати за Реал. Поки Нурі заліковував праве коліно, постраждало ліве, а згодом стався рецидив. Три травми за чотири місяці!

На думку Marca, проблема полягала у нестачі м’язової маси. Схожі травми отримував і Уеслі Снейдер, але голландець вчасно закачав хворе коліно. Ніхто не застрахований від травм, але Реал також причетний до цього – Моурінью хотів бачити Шахіна у складі якомога раніше. Нурі двічі йшов у оренду, залишив Мадрид і повернувся до Борусії, але грати на тому рівні, що був до травм, уже не зміг.

Хоч йому і немає 40 років він уже очолює клуб турецької Суперліги Антальяспор, за який встиг пограти перед завершенням кар’єри.

Тео Ернандес

Кожен перехід з Атлетіко до Реалу бурхливо обговорюється. Так було й у 2017 році, коли Тео Ернандес, будучи вихованцем Атлетіко, перейшов до Королівського клубу. За 19-річного захисника “вершкові” заплатили 26 млн. євро.

Ернандеса брали на перспективу, в якості дублера для Марсело, а згодом і доросте до основи. Футболіст добре провів сезон 2016/2017 виступаючи за Алавес і очікував, що йому будуть довіряти, за рік француз провів лише 23 зустрічі, більшість із яких – проти суперників свідомо нижчим рівнем. В них він не виблискував, тому на сезон-2018/2019 його віддали в Реал Сосьедад, а наступним літом за 20 мільйонів продали Мілану.

В Італії у нього поки що все складається. В минулому сезоні він був важливим елементом чемпіонського складу.

Еден Азар

Бельгієць був омріяною ціллю Переса, та і сам гравець мріяв про Реал. “Бланкос” літом 2019 року за нього заплатили майже 100 мільйонів євро. Впевнені, цей трансфер завжди буде потрапляти до різних рейтингів найневдаліших покупок мадридців.

То травми, то зайва вага, то, можливо, власна розслабленість. Все це постійно заважає Едену. Загалом в Прімері за три роки він відіграв лише 47 ігор, в яких 4 рази відзначився голами. В інших турнірах на його рахунку ще 2 голи у 18 матчах.

Контракт Азара закінчиться лише в 2024 році. Тому, скоріш за все, бельгієць залишить Сантьяго Бернабеу лише тоді, адже зараз особливого “полювання” з боку пристойних європейських клубів на гравця немає.

Наступник суперником буде ще один представник елітного дивізіона Туреччини. Як повідомляє сайт karamanhabercisi.com, Антальяспор запланував на 7 липня гру з новачком УПЛ.

Клуб з Анталії в минулому сезоні набрав 59 очок і фінішував на сьомій сходинці в турнірній таблиці. Наприклад, Істанбул набрав на шість очок більше і став четвертим.

Антальяспор сьогодні, 2 липня, святкує своє 55-річчя від дня заснування. Особих титулів клуб не має. В 2000 та 2021 році “скорпіони” виходили до фіналу Кубка Туреччини, а в 1982 та 1986 році вигравали Першу лігу.

На контракті в клубі є добре відомі українським вболівальникам Луїс Адріано та Фернандо, які встигли пограти за Шахтар. Виступає за клуб і росіянин Фьодор Кудряшов, але турецький клуб навряд чи буде його задіювати в грі проти Металіста.

Тренує Антальяспор Нурі Шахін. Йому всього 33 роки. На початку 10-х, виступаючи за Боруссію Д, він був одним з найталановитіших хавбеків Європи, але надалі його кар’єра пішла на спад, хоча і встиг пограти за Реал та Ліверпуль.

Хабі Алонсо

Іспанець, напевно, з усіх відзначився найбільше. Він був важливою частиною Ліверпуля, без нього було важко уявити центр поля англійської команди.

“Червоні” літом 2004 року віддали за 23-річного хавбека 16 мільйонів євро, але отримали основого гравця на п’ять років, аж поки в 2009 “бланкос” не викупили його за 34 мільйони євро.

В АПЛ футболіст відіграв 142 матчі і забив 15 голів. Разом з клубом виграв 4 трофеї. В Реалі також відіграв п’ять сезонів, але трофеїв виграв шість. Далі був трирічний період в Баварії, після чого гравець вирішив повісити бутси на цв’ях.

Майкл Оуен

Літом 2004 року Реал заплатив навіть по тим часам не досить і великі 12 мільйонів за Майкл Оуена. Форварда, який у свої 24 роки вже встиг провести за Ліверпуль 274 матчі і забити 158 голів, а також виграти “Золотий м’яч” в 2001 році.

Проте в Мадриді він не затримався. Так, в цілому він провів досить непоганий сезон, забивши 16 голів за 45 поєдинків, але, коли прийшла пропозиція від Ньюкасла в 25 мільйонів євро, керівництво “королівського клубу” вирішило його продати.

Надалі футболіста переслідували травми. За наступні вісім сезонів в АПЛ за “сорок”, МЮ і Сток Сіті він відіграв лише 111 ігор і забив 32 голи, завершив кар’єру в 34 роки.

Стів Макманаман

Коли Оуен тільки починав ставати зіркою “Енфілда” Стів Макманаман уже починав втрачати свою зірковість. Але мадридський клуб вирішив не втрачати нагоду підписати 27-річного гравця збірної Англії вільним агентом.

На його підписанні настоював легенда Ліверпуля 70-х Джон Тошак, який на той момент очолював “королівський” клуб, проте був звільнений в листопаді.

Незважаючи на те, що тренер, який запрошував Стіва, так швидко покинув клуб, сам гравець відіграв весь свій чотирирічний контракт і залишив по собі досить непоганий слід. 158 матчів і 14 голів. Можливо, спави були б кращі, але заважала неймовірна конкуренція з топ-зірками світу футболу і травми.

За дев’ять років в складі Ліверпуля він провів 364 поєдинки, в який відзначився 66 разів. За збірну Англії півзахисник забив тричі за 37 зустрічей. Після Реалу провів два роки в Манчестер Сіті, а потім завершив кар’єру в 33 роки.

Ніколя Анелька

Майже разом з Макманаманом до мадридців приєднався і 20-річний Ніколя Анелька. Француз ставав важливою частиною лондонського Арсенала, забивши 23 голи за 65 матчів АПЛ.

Його називали майбутньою зіркою футболу, саме через це за нього гранду іспанського футбола довелось викласти аж 35 мільйонів євро. А це, на секундочку, 1999 рік. Нагадаємо, що того ж літа Мілан дав Динамо 22 мільйонів євро за Андрія Шевченка. А самі “каноніри” на заміну Анелька купили на рік старшого Т’єррі Анрі за 16,1 мільйони у Ювентуса.

В Мадриді у нападника справа не пішла. За 19 матчів Прімери він відзначився лише двічі. Ще два голи він забив у 9 матчах Ліги чемпіонів. Коли літом 2000 року ПСЖ запропонувало за нього 34 мільйони євро, керівництво “бланкос” не думали і продали його до ПСЖ.

За півтора роки у Парижі Ніколя не показав чогось видатного, забивши 10 голів у 39 поєдинках Ліги 1. Повернення в АПЛ йому надав Ліверпуль, який очолював француз Жерар Ульє. Проте і на “Енфілді” форвард не заграв, відзначившись 5 разів у 22 матчах.

Надалі в його кар’єрі був Манчестер Сіті, Фенербахче, Болтон, Челсі, Шанхай, Ювентус, Вест Бром і Мумбаї.

Альваро Арбелоа

Правий захисник поповнив Реал у 18 років, коли в 2001 році прийшов із Сарагоси. Проте за 5 років за “бланкос” в Прімері провів лише 2 гри. Потім у нього був рік гри за Депортіво і в 2007 році Рафаель Бенітес настояв на його покупці за 3,9 мільйони євро.

Гравцем супер-рівня Альваро не став, але був стабільним гравцем основи і за два з половиною роки на Туманному Альбіоні відіграв 66 матчів в АПЛ і забив 2 голи.

Проте бажання повернутись до Реалу зіграло важливу роль і футболіст повернувся до Іспанії всього за 4 мільйони євро. На “Сантьяго Бернабеу” він провів 7 років. Зараз 39-річний екс-бек працює в структурі мадридського клубу.

Єжи Дудек

З середини 90-х будь-який голкіпер в Ліверпулі міг начудити в рамці. Спочатку ставку робили на Девіда Джеймса, який чередував вдалі ігри з відвертими “привозами”, не заграв і Бред Фрідель, який потім все ж на досить хорошому рівні закріпиться в АПЛ, з 1999 по 2001 рік ворота оберігав нідерландець Сандер Вестервельд, але і він не сильно задовольняв Жерара Ульє.

В серпні 2001 року було вирішено купити за майже 5 мільйонів фунтів у Феєнорда 28-річного поляка Єжи Дудека. Поляк був основним чотири роки, також геть ідеальним його не назвеш, але все ж він приніс в команду стабільність, а у фіналі Ліги чемпіонів 2004/2005 саме він став головним героєм, зробивши кілька яскравих сейвів у грі і відбивши декілька пенальті.

Проте Бенітеса не переконав цей героїзм і влітку він купив молодого Хосе Рейну. Дудек провів на Енфілді ще два роки після чого вільним агентом пішов до Реалу, але там сидів в запасі. За 4 роки в Ла Лізі він провів лише 2 гри.

Фернандо Мор’єнтес

Нападник провів два вдалі сезони в Сарагосі і потрапив в поле зору топ-клубу. Тим більше, що був вільним агентом. В Реалі футболіст провів майже вісім років, але з кожним сезоном його позиції ставали слабкішими. В сумі відіграв за “вершкових” 272 гри і забив 100 голів.

В січні 2005 року Ліверпуль його купив за 9,25 млн євро. За півтори роки “мавр” відзначився 12 разів за 61 матч. Досить непогані показники, якщо згадати, що Ліверпуль Бенітеса в ті роки грав в захисний футбол.

Антоніо Нуньєс

В 2001 році Реал для другої команди підписав його, але хлопець там почав прогресувати і до літа 2004 уже награв мажйе два десятки матчей за першу команду. В Ліверпуль він відправився в якості елемента по трансферу Майкла Оуена.

Бенітес йому довіряв, але за 18 матчів в АПЛ футболіст себе не проявив і через рік повернувся в Іспанію. Надалі в його кар’єрі були Сельта, Мурсія, Аполлон, Уеска, Депортіво і Рекреатіво.

Нурі Шахін

Турок був справжньою зіркою Боруссії Д. Оскільки його контракт з “джмелями” закінчувався в 2012, але футболіст не хотів його продовжувати, то мадридцям 23-річний хавбек обійшовся всього в 10 мільйонів євро.

Проте своїм він так і не став, лише чотири рази з’явившись на полі. Не допомогла і оренда в Ліверпуль. На деякий час він повернувся на зірковий рівень, коли знову став гравцем Боруссії, але травми остаточно зламали його.

Зараз 33-річний Нурі грає за середняка турецької Суперліги Антальяспор.