“Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, солдат Годований Роман загинув 29 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання внаслідок вибуху ворожого снаряда“, – йдеться у повідомленні Чортківського РТЦК та СП.

Подробиці загибелі воїна розкрив спортивний журналіст Роман Бебех.

“Рома був у 33-тій бригаді. Вночі був на бойовому виході, по його підрозділу почав працювати танк. Бійці забігли в посадку і там зачепили розтяжку“, – написав він у Facebook.

Бебех зазначив, що у Романа Годованого залишилася дружина та двоє дітей.

Годований дебютував на професійному рівні у тернопільській “Ниві”. У прем’єр-лізі захисник виступав за луцьку “Волинь”. Також він викликався до молодіжної збірної України.

“У мене з Шевчуком завжди були хороші стосунки, але нещодавно він мене здивував своєю поведінкою, тому я не хочу про нього говорити. Його для мене зараз не існує.

Він мені вирішив «віддячити» за все хороше, що я для нього зробив. Коли були вибори до Волинської асоціації футболу, Шевчук почав вести проти мене кампанію, підтримував мого конкурента і просив мене зняти свою кандидатуру з виборів. Зраджують не вороги, зраджують друзі», – сказав Кварцяний в інтерв’ю “Українському футболі“.

В’ячеслав Шевчук раніше підтримав іншого кандидата на посаду президента Асоціації футболу Волині.

Нагадаємо, Віталій Кварцяний працював головним тренером у луцькому «Торпедо» (1984–1987), «Волині» (1989–1990, 1994–1997, з 2001), «КШО» (Польща) (1990—1994), «Поділлі» (1997—1998, 2000—2001), тренером-селекціонером у запорізькому «Металурзі» (1998—2000).

«Ми Кінаша в «Реал» хотіли продати! Ми записали диск із нарізками його гри, і Кулішевич передав його Бєланову, а той – Бутрагеньо, з яким він дружив. Ми почали чекати, коли Бутрагеньо запросить Кінаша в «Реал» на перегляд, але цього, як завжди з нашим «щастям», не сталося. Бутрагеньо звільнили, а про Кінаша в Мадриді забули», – розповів Кварцяний.

Нагадаємо, Віталій Кварцяний працював головним тренером у луцькому «Торпедо» (1984–1987), «Волині» (1989–1990, 1994–1997, з 2001), «КШО» (Польща) (1990—1994), «Поділлі» (1997—1998, 2000—2001), тренером-селекціонером у запорізькому «Металурзі» (1998—2000).

11 липня 2013 на зборах учасників ТзОВ “Футбольний клуб «Волинь» було прийнято рішення призначити Віталія Кварцяного президентом футбольного клубу «Волинь». 13 липня 2017 року Кварцяний подав у відставку з поста головного тренера «Волині», одночасно залишивши за собою посаду президента клубу.

30 листопада 2017 року Віталій Кварцяний залишив посаду президента ФК «Волинь». В клубі заявили, що він обійматиме тільки формальну посаду почесного президента клубу.

7 грудня 2017 року Віталія Кварцяного переобрали на посаду голови Федерації футболу Волині.

Джерело: Український футбол

«Багато було цікавого. Пам’ятаю, грали ми з Енергетиком із Бурштина. Був сильний дощ, поле перетворилося на багнюку, а я забув взяти бутси з металевими шипами та грав у копочках, і разів п’ять послизнувся і впав.

У перерві до роздягальні заходить Кварцяний і давай усім пхати. Тут черга доходить до мене. Володимирович тримав у руках півлітрову пляшку води і як запустить її в мене – потрапив у коліно, аж синець залишився. Можна сказати, повторив історію Фергюсона з Бекхемом.

На другий тайм ми вийшли заведені та у підсумку перемогли. Після гри Володимирович уже охолонув і ми нормально поспілкувалися. Я сам винен, що не взяв бутси із залізними шипами.

Також у Кварцяного була вівчарка Роккі. Дуже розумний пес! Він його постійно брав на тренування. Роккі у нас замість футболіста відбирав м’яч, коли ми грали у квадрат. Володимирович нам його постійно у приклад ставив: «Ось як треба м’яч відбирати!». А Роккі, якщо відбирав м’яч, то прокушував його. Тому постійно доводилося міняти м’ячі – як мінімум два за тренування», – сказав Хачеріді.

Відзначимо, що сьогодні Віталію Володимировичу виповнилось 70 років.

Про це стало відомо сайту Епоха Футбола з власних джерел. Останнім його клубом була луцька Волинь. На порталі transfermarkt він до сих пір значиться гравцем “хрестоносців”. Його ціна на порталі – 25 тисяч євро.

Перед цим 30-річний нападник виступав за Кривбас, у складі якого забив 3 голи за 11 матчів. До цього близько шести років грав за кордоном у складі Калев (Естонія) та грузинські Динамо Батумі, Колхеті та Телаві.

Є вихованцем донецького Олімпіку, а з 2011 по 2016 знаходився в структурі луганської Зорі, за яку провів 4 матчі в УПЛ. З Зорею в сезоні 2012/2013 вигравав чемпіонат України з молодіжних команд.

– Звичайно, він найкращий гравець світу. Проти нього дуже важко грати. Один захисник його тримає, другий страхує, третій допомагає у центрі. Як би чіпко ми його не тримали втрьох, він все одно свої два забив.

– Це найсильніший футболіст, проти якого ти грав?

– Сто відсотків. Я грав і проти всіх бразильців із «Шахтаря», і проти найкращих українських футболістів, як Коноплянка та Ярмоленко, і за збірну грав проти багатьох відомих світових футболістів. Але Мессі – найкращий з усіх. Те, як він грає, не може ніхто, – сказав Майкл Бабатунде.

В УПЛ в сумі він відіграв за 82 матчі і забив 6 голів. На рахунку 29-річного гравця 11 матчів за збірну Нігерії.

– Як відбувся твій перехід в ЛНЗ?

– Мені подзвонив агент сказав, що ЛНЗ цікавиться мною. Потім уже я поговорив зі спортивним директором клубу Тарасенком Євгеном Володимировичем, ми про все домовилися і я вирішив перейти. По-перше, тут дуже професійний і хороший тренер, у якого я можу багато чого навчитися, по-друге, тут команда, яка з кожним місяцем рухається вперед. Це те, що мені підходить.

– Що чув про команду перед приїздом?

– Стежив за командою з Другої ліги, вона була на слуху. У кубку дуже добре грали. 

– Як тобі тут після тижня роботи?

– Усе подобається, колектив хороший!, – сказав він клубній прес-службі.

“Контракт Еріка з Уралом діє ще два роки – до 2024 року.  До нього є великий інтерес з боку Клужа, але Бікфалві подобається жити в Росії і грати за Урал. Він не має наміру користуватися правилом ФІФА і припиняти контракт.

Він це зробить, якщо ми отримаємо дзвінок із мадридського «Реалу. Інакше в цьому просто немає сенсу», – заявив агент футболіста Даніель Драгош.

34-річний румун грав за луцький клуб з 2012 по 2015 рік. В чемпіонаті України зіграв 73 поєдинки і відзначився 26 разів. В сезоні 2014/2015 він забив 17 голів і поділив перше місце в списку бомбардирів з Алексом Тейшейрой.

Після Волині грав за китайський Ляонянь, Динамо Бухарест. Після короткого періоду в Томі став гравцем Уралу. За цей клуб в РПЛ забив 41 м’яч у 136 матчах. На його рахунку 1 гол у 9 поєдинках за збірну Румунії.

– Розкажіть про підготовку Волині до нового сезону у Першій лізі. Коли зберетеся і де її проводитимете?

– Дивіться, ми десь наступного тижня ще визначатимемося – чи гратимемо ми цього сезону. Зараз конкретики ніякої немає і конкретно нам не сказали – чи не будемо брати участь.

Зараз так підтримуємо форму, десь тричі на тиждень ми бігаємо з хлопцями. Раз на тиждень намагаємося провести якийсь спаринг.

– За складом команди, на кого ви зараз можете розраховувати, хто вже покинув команду?

– Дехто з хлопців розірвав контракти – Кобзар, Рябов, Климець. Закінчилися контракти у Войтиховського, Ляшенка, загалом у багатьох вони скінчилися.

Наразі нових нікого не брали. На тренуваннях зараз десь чоловік 15, і молодь, і люди похилого віку, і ті, хто колись був у команді.

– Ми чули чутки, що керівництво клубу планує залишити лише дитячу спортивну школу, чи це так?

– Є такий варіант. Наступного тижня приїде генеральний директор та головний інвестор, тому я думаю, що обговорюватимуть можливі варіанти“, – сказав Альберт Шахов.

В першій половині сезону футболіст один раз зіграв у матчі Першої ліги та тричі виходив на поле в рамках Кубку України. Договір підписано на 3 роки, контракт вступить в силу з липня.

“Зважаючи на ситуацію в країні та з урахуванням скорого старту нового футбольного сезону, молоді українські футболісти є вкрай цінним активом для будь-якого клубу. Цілком імовірно, що нас очікують певні зміни у воротарській ланці, тому ми поставли собі задачу укріпитись ще одним молодим голкіпером.

Переглядали чимало варіантів, але вирішили зупинитись на кандидатурі Арсенія Коркодима. Це якісний воротар, який має певний досвід у кубкових матчах та у Першій лізі, з хорошими даними, високим зростом – 195 см.

Головний тренер Юрій Вірт – сам колишній воротар – затвердив кандидатуру Коркодима, а далі уже швидко домовились із самим гравцем. Тож, сподіваємося на його швидкий прогрес у Вересі. Впевнений, клуб допоможе Арсенію вийти на якісно новий рівень“, – сказав про це підписання В’ячеслав Шевчук, спортивний директор НК Верес.