Кар’єра до Фенербахче

Захисник має унікальну долю. Звичайно, як і майже кожен хлопець він приділяв увагу спорту, але далі виступів за своє село Миролюбівка діло не пішло. Тому після школи він навчався в ПТУ на плиточника-лицювальника і відслужив в армії в будівельному батальйоні.

Надалі грав на аматорському рівні, що дозволило йому звернути на себе увагу з боку вінницької Ниви. Таким чином, до команди-майстрів він потрапив лише в 23 роки. Нива тоді грала у Другій лізі чемпіонату СРСР.

За клуб з Вінниці він провів чотири роки. Він грав вдало, впевнено і стабільно. На нього звернув увагу гранд країни Спартак з москви. В столиці в нього справи не пішли: травми, недавали обіцяну квартиру, а для Івана це було важливо, адже незадовно до переїзду в нього народився первісток. Тому довелось повернутись до Ниви, але згодом його запросив ФК Дніпро, який в той момент переживав свої найкращі часи при союзі.

В клубі він провів 5 років, виступаючи за команду з 1984 по 1989 рік. За цей період бек відіграв 150 матчів в чемпіонаті, зумівши забити 1 гол. Це сталось в сезоні 1987 року. На стадіон “Метеор” завітало московське Динамо, яке на 81-й хвилині вийшло вперед. До фінального свистку лишалось кілька миттєвостей, вболівальники вже збирались біля виходів з арени, змирившись з тим, що сьогодні їх улюбленці програють, але вдале підключення до атаки від Вишневського, дозволило йому врятувати для клубу гру.

За роки виступів у Дніпрі він відзначився надійністю. Важливо згадати, що захисник мав приєднатись до клубу на рік раніше, але сам же і передумав, хоча вже і писав лист про те, що згоден поповнити Дніпро.

“У нас була маленька дитина, по суті, ми тільки починали жити. У Вінниці йому пообіцяли додати зарплату, виділити квартиру, машину. І після сімейної наради він вирішив залишитися”, – ось так пояснювала його рішення лишитись у Вінниці дружина, Ольга Вишневська.

Литовченко, Протасов і Вишневський у збірній

Вдала гра за провідний клуб СРСР дозволила Івану отримувати виклики і в національну збірну. Загалом провів за збірну 6 поєдинків, був в заявці на Євро-1988, де колектив Лобановського став віце-чемпіоном, але на полі на тому турнірі він так і не з’являлвся.

Дніпро в 1984 та 1985 році брало “бронзу”, в 1987 та 1989 “срібло”, а в 1988 стало чемпіоном. В останньому сезоні Іван Вишневський отримав гідного конкурента на позиції ліберо. 21-річний Володимир Геращенко прогресував і починав отримувати все більше довіри від тренерського штабу. Все це змусило задумуватись над поверненням до Вінниці, але для продовження кар’єри з’явився геть неочікуванний варіант.

Кар’єра після приходу у Фенербахче

Керівництво клубу зізналось футболісту, що інтерес до нього виявляє Фенербахче. Гравець після певних роздумів погодився спробувати себе на новому рівні. До речі, “канарки” тоді віддали за футболіста 100 тисяч доларів. Досить пристойні гроші на той час, особливо, якщо врахувати, що Вишневському вже було 32 роки.

Команду очолював югослав Тодор Веселінович, інші легіонерські місця займали легендарний німецький голкіпер Тоні Шумахер, а в нападі грав датчанин Хенрік Нільсен, який у 1988 році став найкращим бомбардиром чемпіонату Греції у складі АЕКа. Також в клубі було декілька гравців збірної Туреччини.

Чемпіонство в тому сезоні дісталось Бешикташу, “жовто-чорні” відстали від “орлів” на 5 балів та стали віце-чемпіонами. Все це змусило клуб шукати нового тренера і вдалося запросити перспективного 44-річного Гууса Хіддінка, який за три з половиною роки роботи з ПСВ виграв 7 трофеїв, в тому числі і КЄЧ 1988.

На місце Вишневського новий тренер привів співвітчизника Марселя Брандса і дав зрозуміти, що на українця нерозраховує. Тому йому довелося змінити Стамбул на Сариєр, підсиливши місцевий клуб, який ніколи не хапав зірок з неба.

Проте, саме в сезоні 1990/1991 Сариєрспор посів рекордне для себе 4-те місце, випередивши на 1 очко… Фенербахче.

“У Стамбулі чоловік отримував близько 2 тисяч доларів на місяць. У Сариєрспорі заробляв навіть трохи більше. У провінційному клубі його авторитет був дуже великий. Якби Ваня хоча б трохи знав турецьку мову, думаю, він став би там капітаном“, – пізніше зізнавалась дружина.

Потім в цьому клубі саме за поради Вишневського з’явились Олександр Гайдаш із Таврії та Олександр Яровенко з Дніпра. Але сам Іван через травми вирішив повісити бутси на цв’ях та повернутись до України.

Тренерство

Відразу ж отримав запрошення від Миколи Павлова увійти в штаб Дніпра. Потім працював у майже рідній Вінниці в Ниві, але незабаром знову повернувся до ФК Дніпро, де увійшов до списку асистентів Бернда Штанге.

Олег Таран, Бернд Штанге та Іван Вишневський

Очікувалось, що саме Іван Вишневський замінить німецького спеціаліста, але… Ще в 1988 році у нього була виявлена меланома. З 1993 року хвороба прогресувала, в квітні 1996 року його паралізувало, а 11 травня він помер.

Післямова

21 лютого цього року йому б виповнилось 65 років, але, на жаль, його життя обірвалось досить рано. Кожного року в рідній Миролюбівці вшановують його пам’ять.

“Ми вшановуємо великого футболіста і великого спортсмена. На Тернопільщині досі ніхто не досягав таких висот як Іван Вишневський. Він грав у відомих командах, був одним з перших українських футболістів, які зіграли за кордоном.

Іван Вишневський родом з невеликого села, проте завдяки своєму таланту, наполегливій праці зумів досягнути таких спортивних висот. На жаль, він прожив коротке життя і не встиг поділитися досвідом з молодим поколінням… Молимося за його душу, вічна пам’ять!”, – саме такими словами описав його голова Великоберезовицької ТГ Андрій Галайко на цьогорічному дні вшанування пам’яті.

Коли Олексій Свіріда прийшов до Ниви Вінниця йому було всього 23 роки. Він був наймолодшим спортивним директором українського професіонального клубу. При ньому було проведено великий об’єм роботи, при ньому команда вийшла на новий рівень, покращились результати, колектив давав бій лідерам, запрошував гравців з Першої ліги, та один з клубів в який прийшов працювати тренер з УПЛ (Ігор Леонов – прим.) Покращилась робота і з комунікацією з вболівальниками. Нива – один з небагатьох клубів ПФЛ, який активно висвітлював новини у себе в фейсбуці та інстаграм та ютуб.

Сайт Епоха Футболу вирішив з’ясувати, чому Олексій пішов з клубу.

– Чому саме пішов з клубу і чи це планувалось заздалегідь, чи рішення назріло в останні дні перед відходом?

– Після розмови з президентом (Артур Загорулько – прим.), у нас розходились погляди з приводу бачення майбутнього в клубі, я прийняв рішення, що не буду працювати в Ниві.

Побажали всього найкращого один одному, не сварились, просто попрощались і на цьому закінчили спілкування.

– Як взагалі справи у Ниви, клуб буде грати в Другій лізі наступного сезону? 

– Президент сказав, що Нива буде грати у наступному сезоні. Я так думаю, що це більше буде акцент на молодь, на молодий склад. Можна буде побачити і наших вихованців в клубі, як вони себе проявлять буде цікаво.

– Чи багато зараз гравців на контракті у клубі і чи планують повертатись ті хлопці, які весною знайшли клуби в Польщі?

– Зараз дуже мало гравців на контракті. З минулого складу декілька гравців. З тих гравців, хто буде буде повертатись чи ні, я думаю, що будуть вестись якісь перемовини. Точно відповіді дати не можу, тому що не володію інформацією на 100%. Якщо з кимось вдасться домовитись, то, можливо, хтось і виявить бажання приїхати“, – сказав Олексій Свіріда.

“Хочу подякувати ФК Нива Вінниця за час роботи у клубі та за довіру! Було приємно працювати в такому колективі, з людьми які люблять свою справу. Ми показали хороший результат за досить короткий проміжок часу, не зважаючи на те, що це клуб Другої ліги.

Я буду вболівати за цей клуб та підтримувати його! Хто не знав, тут я починав свої кроки також як гравець.

Сьогодні я бажаю команді розвитку та процвітання, я впевнений, що у цієї команди буде велике майбутнє! Вперед Нива та Слава Україні“, – написав він.

В середині квітня у нас на сайті виходило велике інтерв’ю з Олексієм. Почитати можна тут.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Oleksii Svirida (@_svird)

Нагадаємо, нещодавно ми брали інтерв’ю у спортивного директора вінницького клубу Олексія Свіріди.

Ми йому задали декілька питань, які стосуються війни, його відношення до деяких речей і політиків, а також про функціонування команди. До речі, молодий функціонер має власний телеграм-канал SVIRIDA LIVE, де пише про футбол.

– Як ви особисто дізнались про війну?

– На момент початку війни ми знаходились в Туреччині. Особисто я дізнався від дівчини, в мене було багато пропущених дзвінків і повідомлень від неї. Я відразу зателефонував їй, і ми вирішували що робити далі і як діяти, якраз під час телефонної розмови почали бомбити і Вінницю, що навіть в телефоні я почув ці звуки. 

–  Був момент, коли було особливо страшно?

– Страшно було за свою дівчину, рідних, друзів. За усіх, хто знаходився на той момент в Україні. У мене родина проживає в місті Калинівка, я думаю вона вже «відома» своїми вибухами складів декілька років тому.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Oleksii Svirida (@_svird)

– Як зараз функціонує клуб? Чи є якісь тренування, чи, навпаки, багатьом гравцям наданий статус вільного агента?

– Зараз футбол відійшов на другий план, адже всі розуміють, що найближчим часом футболу не буде, якби цього не хотілося. Деякі гравці отримали статус вільних агентів для того, щоб могли знайти собі нові клуби на час війни, а дехто просто тренується за індивідуальною програмою та підтримує форму.

– Багато футболістів з інших команд волонтерять чи навіть вступили до тероборони. Представники вашого клубу чимось схожим відзначились?

– Багато наших гравців за кордоном, вони допомагають фінансово, долучаються до зборів волонтерської домоги в тих країнах, де вони знаходяться, а ті хто в місті, активно працюють на громадській лініі фронту, загалом це волонтерство, допомога в лікарнях солдатам які приїжджають в Вінницю на реабілітацію.

Збираємо кошти для допомоги нашій армії, купуємо те, що потребують солдати. Зараз продовжуємо збір коштів на пальне для машини, яка має привезти допомогу зза кордону. Це орієнтовно 20-25 тонн гуманітарної допомоги.

–  Презедент Ниви Артур Загорулько перейшов до Зети. Як у нього виник такий варіант?

– Та чесно сказати, навіть не знаю подробиць, спілкувались зним по телефону, він мені повідомив, що можливо, до літа зіграю в Чорногорії, але це якось сприйнялось як звичайна новина, тому що всі думки були про війну в країні.

– Деякі журналісти кажуть, що після війни зникне третина клубів. Нива буде жити?

– Я теж думаю, що клуби зникнуть з карти України, але я дуже сподіваюсь, що мінімальна кількість, але вже сьогодні ми маємо офіційних 2 оголошення. А ще я знаю про декілька серйозних, але поки не буду казати хто саме.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Oleksii Svirida (@_svird)

– За цей час найбільше дісталось Тимощуку. Як ви відноситесь до його мовчання та чи підтримуєте рішення УАФ позбавити його нагород?

– Повністю підтримую у цій ситуації УАФ. Мені це не зрозуміти ніколи! Я бачив там підписані папери про співпрацю з РФ, але я не знаю чи це правда. Раніше Тимощук був символом українського футболу. Зараз – це Толік зрадник. Але не мені його судити.

–  Хто з українських політиків під час війни викликав у вас захоплення, а хто розчарував?

– Однозначно сподобалось як проявив себе наш президент, однозначно він зарядив нас не здаватись. Він справжній лідер країни, у цьому немає жодного сумніву. Сподобався Віталій Кім, він теж зарядив нас на позитив та вселив віру.

Смішно виглядав Петро Порошенко з цими фотографіями в танку, відео ніби він допомагає, можливо, це й справді так. Хто був продажним клоуном таким як Ківа, він ним і залишився. Те що він говорить, це взагалі нонсенс для мене. Я просто не знаю, як ці проросійські люди працювали в парламенті, надіюсь ми такого більше не допустимо.

– Путін – зло. А чи потрібно нам тепер ненавидіти так же сильно і Білорусь?

– Білорусь? Ну керівника вусатого я теж ненавиджу максимально, у нього вже маразм від старості, декілька днів тому грав хоккей ще, то добре що клюшкою хтось по бороді дав, але мало! В мене є друзі там, вони все розуміють, підтримують. Деякі люди є адекватні.

Але у нас не буде ніколи більше нормальних відносин з нашими «прекрасними» сусідами, мої діти точно будуть знати все і я не буду їх вчити, що є росія це ось тут, вони наші близькі друзі. Я буду казати правду, що є росіяни і це наш ворог номер 1.

Хочу ще сказати, що є деякі ідеї в голові, як після перемоги допомогти розвитку футболу. Якщо все вийде то дізнаєтесь через соцмережі. Все буде Україна!”, – сказав Олексій Свіріда.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Oleksii Svirida (@_svird)

Нагадаємо, вчора Нікіта Пуш нам розповів як жив та евакуювався з окупованого Тростянця.

Про це повідомий спортивний директор Ниви Олексій Свіріда у себе в телеграм-каналі. 29-річний Загорулько поповнив систему “гірників” в 2009 році. Грав за Зорю, Ворсклу, Маріуполь, Олімпік та Рух.

Зета базується в місті Голубовичі. В минулому сезоні команда посіла шосте місце. В 2007 році клуб ставав чемпіоном країни, а в 2008 та 2016 році ставали срібряним призером.