Працівники ДБР повідомили про підозру командиру роти охорони Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки.

Вказано, що у серпні цього року ДБР спільно з ДСР Нацполіції викрило в Івано-Франківську схему фіктивного зарахування на військову службу до підрозділів охорони ТЦК та СП родичів керівництва міста та футболістів місцевого професійного клубу.

Як встановило слідство, командир зарахував на військову службу в роту охорони 7 осіб, які є гравцями та тренерами місцевої професійної футбольної команди. Усі вони служили лише на «папері» та не виконували жодних військових обов’язків.

Ці особи «відслужили» загалом 1100 днів, отримавши від держави грошове та матеріальне забезпечення. Фіктивні військовослужбовці коштували бюджету майже 1,5 млн грн – це сума безпідставно виплачених їм коштів, вказано у заяві ДБР.

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення «Прикарпаття» оголосило, що 14 гравців та тренери команди вступили до лав ЗСУ. Після того клуб перейменувався на «Прикарпаття ЗСУ».

Фото з міста у себе на сторінці в Facebook опублікував журналіст та блогер Микита Дмитрулін, який знімав репортаж.

46-річний Єзерський до війни з 2017 року працював з юнацькими збірними України. На початку повномасштабної війни брав участь в обороні столиці, а зараз відправився на одну з найгарячіших ділянок фронту.

Володимир Єзерський є кавалером ордена “За мужність” III ступеня, який отримав у 2006 році за виступ в складі збірної на чемпіонаті світу 2006 року, де “жовто-сині” дійшли до 1/4 фіналу і поступилися італійцям, які в підсумку і виграли Мундіаль.

Колишній футболіст грав за Карпати, Динамо, Дніпро, Шахтар та ще ряд українських клубів. Ставав чемпіоном України в 1999, 2000, 2008 та 2010 роках. Всього в УПЛ провів 303 матчі.

За збірну України забив 2 голи у 39 поєдинках. Дебютував за національну команду ще в липні 1998 році. Обидва голи забив у 2006 році, відзначившись у ворота Лівії та Фарерських островів.

«Сьогодні ми маємо можливість грати у футбол завдяки таким героям, як цей хлопець! І робимо ми це заради таких людей як він!

Може, не завжди все виходить належним чином, але кожного разу, виходячи на поле, ми викладаємося на максимум і мріємо, щоб ви пишалися нами! І повірте, робимо для цього все можливе!

Мурашки по шкірі, коли наші поранені воїни приходять підтримувати улюблений клуб! Ця перемога для Вас! Слава Вам, доблесні воїни ЗСУ!» – написав Денис Бойко.

Для 34-річного Дениса Бойко це був 2 матч у сезоні УПЛ, голів не пропускав. В ЛЄ провів 1 гру, пропустив 1 гол.

“Соррі, але ані Шахтар, ані Динамо, ані Дніпро не зможуть тягатися по вболівальниках із командою ЗСУ. Я впевнений, що це буде справжня команда наших хлопців, які служать у ЗСУ.

Зараз вся наша країна вболіває за ЗСУ на фронті.

Команда буде створена зі службовців ЗСУ і найкращих футболістів з них буде зібрано в один футбольний клуб”, – розповів президент УАФ.

Це він заявив перебуваючи у Запоріжжі. Також Павелко зазначив, що ідею вже підтримав Володимир Зеленський.

“За сумлінне виконання службових обов’язків, особисту мужність та самовіддані дії, проявлені під час поставлених завдань по захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та з нагоди 31-ї річниці незалежності України”, – йдеться у тексті грамоти.

“Приємно! Служу українському народові!” – написав Алієв.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от ? ALEKSANDR ALIEV ? (@aliev_sasha8)

Нагадаємо, з перших днів вторгнень російської федерації на територію України Олександр Алієв вступив до лав тероборони та пішов захищати свою країну. На даний момент він служить у Збройних Силах України.

“Я не можу сказати відповідь, бо ми з Сашою Алієвим не спілуємось з 6 січня, коли ми зустрілись перед моїм відльотом. Я не знаю усих деталей, я знаю тільки по чуткам. Для мене він – красавець, він і Андрюха Богданов. Вступили до лав ЗСУ, вони служать.

Я не знаю, як вихвачують його. Можливо, під час пауз чи вихідних. Я теж бачу певні інтерв’ю, спостерігаю за цим, але я не спілкуюсь з ним. Мені важко сказати, але я йому респектую, це 100 відсотків.

Саня завжди мріяв з автоматом бути. Він і до війни з автоматом і пістолетами дружив. Я йому респектую і Андрюхі Богданову. Та і всим футболістам, які пішли служити, хто поїхав на передок.

Чому ми посварились? Ми не сварились. Саша в інтерв’ю Даші Савіній та Ігорю Бурбасу, яке вийшло в кінці січня, розповів про наші моменти. Це була не сварка, це була моя позиція, було одна незгода. Він з цим погодився.

Ми 6 січня зустрілись, я йому сказав, що канал (ютую – прим.) повинен жить. Я зустрівся з одним хлопцем і сказав йому знімайте разом. Той хлопець такий креативний. Він розуміється в цьому, в нього є певна харизма, хай він буде замість мене, розвивайте канал. Канал в перпективі може допомогти і тобі, і мені.

Саша відповів, що подумає, і після цього ми не спілкувались. Він обіцяв відписатись через 2-3 дні, але так і не написав”, – сказав Олександр Панков.

“2014-2015 рік – Усик їде через Дніпро в АТО і набирає мене. Якщо б у нього було інше бачення, було б щось інше всередині, то я не думаю, що він би їздив в АТО на передок і віз би допомогу хлопцям на нульові позиції. Він дуже добре спілкується з львівськими прикордонниками. Навряд, вони би спілкувались з тим, хто за «русский мир».

Якщо не помиляюсь, в першому інтерв’ю, коли у нього спитали, чий Крим, він сказав, що український. І потім журналісти на кожній прес-конференції кричали: «Чий Крим?» Він сказав, що Крим божий, що Крим – кримчан, ще щось.

Мені б не важко було повторяти. Я з 2014 року казав, хто напав на Україну, що Путін х***о. Але він боксер, у нього інший характер. Він почав злитися на ці запитання. Я також не розумію. У нього питали, чий Крим, а багатьом футболістам та тренерам навіть не задавали це питання. Я не чув, щоб у збірній України хтось раніше казав, як зараз, що у нас війна.

Так, у нього були неоднозначні ситуації з цими батюшками. Це його бачення. Але Усик допомагав військовим, їздив на передок. Тому ми й дружили, бо я знав, що у нього всередині“, – розповів Роман Зозуля.

“Лаштувка у 2014-15 роках таке витворяв, що на голову не налазить. Якби міг, я б йому від України якусь медаль присвоїв. Він не українець, але стільки дав грошей і стільки в шпиталь їздив зі мною. Я не пам’ятаю, щоб багато українських футболістів їздили у шпиталь, як він.

Ян кожен місяць приносив якийсь процент від своєї зарплати. Я вже не брав, бо почував себе якимось негідником. І після 24 лютого він одним із перших набрав і сказав: «Я тут в Чехії допомагатиму біженцям, адже розумію, що це буде. Тому, якщо що, готовий прийняти». Якщо комусь треба допомога в Чехії, я дам номер Лаштувки”, – сказав Роман Зозуля.

Ян Лаштувка вихованець клубу Карвіна. Потім грав за Баннік із міста Острава. В 2004 році його придбав Шахтар. “Гірники” віддавали його до оренди в Фулхем, Бохум та Вест Хем. З 2009 по 2015 виступав за Дніпро. Загалом в УПЛ за обидві команди відіграв 140 матчів.

“Коли все почалося, я одразу зрозумів, що треба щось робити глобально. Розумів, що хлопцям-футболістам в Україні не до того – там зараз паніка. Мені зателефонував Василь Кравець і я попросив його зробити чат, додати в нього футболістів-легіонерів, адже в мене не було їхніх контактів.

Написав: «Хлопці, зараз надія тільки на нас, бо ми тут, а там зараз дуже важка ситуація. Люди не розуміють, що і як робити, тому нам треба швидше діяти». Відразу пішли запити на бронежилети і каски.

Василь Кравець, Зінченко, Зубков, Миколенко, Орест Лебеденко, Мар’ян Швед, Лунін, Шахов, Вітя Коваленко – всі дуже допомагали. Саша Simple Костилєв додався до нашого чату і перекинув мільйон гривень буквально через 10 хвилин.

Я заходив у чат і писав: «Хлопці, потрібно це і це, потрібно стільки грошей». Один дає 5 тисяч євро, другий – 10 тисяч, третій – 15 тисяч. Зібрали. Потім збираємо на наступне. Так пройшов перший місяць. Зараз ми уже не переписуємося, бо у кожного є під собою якась бригада чи знайомі, певні зв’язки за цей час напрацювали. Я їм більше не потрібен. За перший місяць ми нашою групою допомогли, чим могли – плюс-мінус 300 тисяч євро.

Потім набрав Усик, і сказав: «Мені треба одягнути бригаду». Я все зібрав, відправив Саші чек, а він оплатив. На це момент через наш фонд пройшло десь 600 тисяч євро”, – сказав Роман Зозуля.

Футболіст повністю покрив всі витрати на автівки, а фонд взяв на себе організацію логістики та підготовки машин на СТО. Позашляховики вже відправлені українським захисникам.

«Правильна колаборація – це коли люди об“єднуються, щоб допомогти ЗСУ. Разом до перемоги!» – йдеться в повідомленні в Інстаграмі «Львів на джипі».

Футболіст зараз перебуває в США, де готується до нового сезону з Евертоном. “Іриски” придбали його у київського Динамо в січні цього року. Клуби в кінці липня в Ліверпулі проведуть товариський матч.