– Володимир Миколайович, уже майже три тижні готується команда, розкажіть, будь ласка, чим займаєтеся, як побудовано процес підготовки?

– Тренуємося. Є режим дворазових тренувань, є одноразові тренування. Грали контрольну гру з хлопцями Ю-15, оскільки двосторонні ігри поки що проводити не можемо, бо кількості футболісток для цього не вистачає. Збираємо по крихтах команду, тренер з фізпідготовки вже є в нас, масажист-реабілітолог має приїхати. Збираємося всіх до купи та намагаємося, з одного боку не сильно навантажити, а з іншого трошки форсувати підготовку, бо часу мало й скоро вже старт сезону.

– Тобто зараз головне – це зібрати команду, правильно?

– Більшою мірою – так, але займаємося і тактичною підготовкою, і функціональною, все намагаємося не проґавити. Часу обмаль, тому все в комплексі. Але найголовніше, так, зібрати команду.

– Наскільки це взагалі складне завдання, фактично команди рік не буде, зі старого “Житлобуду-1”, здається три футболістки зараз повернулися?

– Значною мірою, у мене так було й в “Динамо”, то була нова команда. Так, вона була на базі коледжу, але також була нова команда, і також збирали по крихтах. Тому процес знайомий, цікавий. Так, це “Житлобуд-1” – титулована команда, великі традиції і “Металіст 1925” серйозний проєкт, команда УПЛ. Але, повторюсь, фактично ми створюємо нову команду, яку ми лише збираємо. Є і досвідчені футболістки й молоді та перспективні. Зараз найголовніше завдання команду зібрати, а також прийти спільного знаменника у функціональному та тактичному плані. 

– Сезон розпочинається 7 серпня для команди, в цей період будете продовжувати ту ж роботу, яка була до цього? Чи щось зміниться?

– Ми працюємо, “будуючи літак на льоту”, над всім будемо працювати, все в комплексі. Часу обмаль, потрібно й зігратися, і щоб загальне тактичне розуміння було спільним, функціональний стан, тому що дівчата в різному стані, різного віку. Через це дозуємо навантаження, але трошки форсуємо, щоб до старту чемпіонату ми були готові.

– Можливо, вже обговорювалося це питання з керівництвом – щодо завдання на сезон чи ви самі собі ставите якусь мету?

– Перше та основне завдання, зважаючи на формат розіграшу чемпіонату (команди зіграють одне коло, після чого будуть розділені на верхню та нижню шістки, – ред.), потрапити до першої шістки та спробувати в цій шістці бути якомога вище. Для того, щоб після зими боротися за найвищі місця.

– У “Динамо” ви працювали переважно з молодими та перспективними футболістками. А в “Житлобуді-1” уже є також молоді дівчата, але ж є і досвідчені, як Апанащенко, Хаванська, Єрьоменко, Шевчук. З таким колективом працювати легше чи складніше?

– Тут не можна сказати легше чи складніше. Нормально працюється. Досвідчені дівчата молодці, й молоді також. Те що я пояснюю, старші дівчата додатково підказують молодшим. У нас є достатньо й перспективних дівчат, але ще не таких досвідчених щодо тактики, вимог. Досвідчені футболістки, що мені приємно, молодці, що підказують. Пояснюють як діяти на полі, як розташовуватися, що робити, під яку ногу давати пас, як відкриватися.

Усі моменти, які вони вже давно знають, які досвідченим футболісткам розповідати не потрібно, вони самі пояснюють молодшим. З цієї точки зору працювати легше, бо, ось ці прізвища, які ви назвали, вони з першого слова розуміють усі вимоги, як що виконувати, будь-які вправи – через це працювати, звісно легше. Ті вправи, які з молодими футболістками ми засвоювали довго, то тут практично все одразу, швидко. Це приємно, це радує, що все засвоюється й виконується швидко.

– Якого футболу, можливо, якого стилю гри вболівальникам варто очікувати від команди в новому сезоні?

– Поки що ми відштовхуємося від футболісток. Сказати, що ми будемо грати від захисту чи від атаки не можна. Будемо грати в збалансований футбол. Найголовніше завдання зібрати команду, привести її до спільного знаменника, втягнутися в сезон. Важливо надійно працювати в захисті. Будемо намагатися грати в сучасний футбол, щоб були швидкості. Коли потрібно – контроль м’яча,  фланги мають працювати. Футбол має бути збалансованим. Станом на сьогодні нема такого, що ми граємо тільки в атаку чи тільки на захист. Будемо грати в сучасний футбол, який все в себе включає. Й контроль м’яча в центрі поля, і флангові атаки, й надійність в захисті. Ми це зараз тренуємо. Все поступово. І що важливо – в атаку будемо грати агресивно.

– Ви працювали багато й успішно в чоловічому футболі, а потім якось опинилися у футбол жіночому. Це доволі не звичний шлях, мало хто наважується на такі зміни. Як так у вас вийшло?

– Довго розповідати. Якщо коротко – то випадково. Працював у коледжі куратором. Була група дівчат, які займалися футболом. Їх тренерка звільнилася, я тимчасово почав їх тренувати, бо не було більше кому. Працювати почав тимчасово, але нічого більш постійного, ніж тимчасове – немає. Так вийшло, як вийшло. Не шкодує про це.

“Спочатку в Інтернеті вони писали, що день нападу буде 16 лютого. Так, тоді чекала, я боялася. Я пам’ятаю, вночі я прокинулась через гул – все трясеться. Думка: Все почалося! Як з’ясувалося, це погода різко змінилася, і сніг впав. Це було так страшно …

Тоді всі такі новини, здавалося, є звичайною галаскою, курс долара в цей час був виріс, але я не думала, що це буде різко. Ми просто вилетіли (в Туреччину на збори – прим), не знали, що все буде так.

В перший день війни команда діяла за звичайним графіком дня, який напередодні ввечорі вони скинули команду. Зважування, міряли тиск, сніданок, але кожен сидів у телефонах, читав новини та стурбовані. Вони зв’язалися з родичами – і я не виняток. 24 лютого нелегко описати атмосферу.

Перші два дні на зборах ми виграли два матчі. Тренерський штаб говорив, щоб ми продовжували готуватися. Щоправда, не було зрозуміло до чого. З очевидних причин у дівчат футбол не був у пріоритеті. Більше в інтернеті сиділи.

Тоді тренування починалися за бажанням, але ніхто не пропускав їх. На, можна було вилучити емоції, невеликий розряд, відволіктись. Наприклад, нп тренуванні моя голова відпочивала.

Чи були сльози? Багато. У мене багато, у дівчат багато. До цих пір, навіть перебуваючи в Білорусі, я плачу“, – сказала Марія Свідунович.

Декілька днів тому вона повернулась на батьківщину і підписала контракт з ЖФК Мінськ.

Як повідомляє офіційний сайт команди, колектив поповнився гравчинею збірної Молдови Наталією Мунтяну та гравчинею збірної Білоруси Вікторією Казакевич. Довжина контрактів не вказана.

23-річна Казакевич всю кар’єру провела на батьківщині. Виступала за Зорка-БДУ, Іслоч та Динамо-БГУФК. Двічі ставала чемпіонкою Білорусі та двічі володаркою Кубку країни. Грає на позиції захисника.

Мунтяну виступає на позиції голкіпера, проте декілька разів за кар’єру виконувала роль і польового гравця. Має досвід гри в чемпіонатах Молдови, Білорусі, Росії та Румунії.

Нагадаємо, Житлобуд-1 – чинний чемпіон України. В цьому сезоні команда йде на другому місці, відстаючи від Житлобуд-2 на три пункти.

Про це повідомляє сайт діючого чемпіона України. Деталі контракту не вказано.

Гравчиня народилася 26 листопада 2002 року, в Тернополі. Першими офіційними змаганнями став чемпіонат України 2018/19 серед жіночих команд Першої ліги, Юля виступала за команду “Буковинська надія”. На початку 2020 року перейшла до Янтарочки (Новояворівськ), яка теж виступала в Першій лізі.

На професійному рівні розпочала кар’єру в 2021 році за львівські Карпати, за які провела 20 матчів та забила 7 голів. Доречи, 6 листопада 2021 року двічі відзначилася у ворота харківського Житлобуду-1 (тоді “Карпати” програли з рахунком 3:7).

Про це харківський клуб повідомив у себе в інстаграм. Біргюл по національності є представницею Туречини, а Алевтина – росіянка.

Варто уваги: підписуйтесь на тг-канал про жіночий футбол України 

Житлобуд-1 – діючий чемпіон України. На зимову перерву клуб пішов на другому місті, набравши 27 очков за 10 зустрічів. Вище тільки Житлобуд, у якого за 10 поєдинків 30 пунктів.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що гравчиня збірної України підписала контракт з чемпіоном Данії.

Гра відбудеться в харкові на стадіоні Металліст. Початок о 19:45. Напередодні гри своїми очікуваннями від поєдинку поділилася тренеркиня Житлобуду Валентина Котик.

Також в групі Б є французський ПСЖ і Брейдбалік з Ісландії. Жіноча команда Реалу була заснована в 2014 році. Лише в 2019 році клуб вийшов до Прімери. Для “вершкових” це перша ліга чемпіонів. Лідером є шведка Косоваре Аслані, про яку ми робили фоторепортаж кілька місяців тому.

Поєдинок почнеться в 18:00 за Киевом. Нагадаємо, що перший матч завершився з рахунком 2:1 на користь чемпіона України. Проте, переможний м*яч був забитий за декілька хвилин до кінця, що говорить про те, що ця гра легкою не буде.

Переможець виходить в групову стадію ЛЧ-2021/2022.

“Ми не збираємося розслаблятися в матчі-відповіді. Від кіпріоток можна чекати чого завгодно. Але у нас перевага буде через те, що ми гратимемо вдома. Очікуємо багато уболівальників на трибунах “Металіста”, які, я впевнена, будуть підганяти нас вперед. Ми віддамо всі сили і порадуємо харківських уболівальників хорошою грою.

Те, що очікувала побачити від кіпрської команди на підставі переглядів, то я в принципі і побачила. Я очікувала від них напору, особливо в перші хвилини. Адже вони грали вдома. Так воно і вийшло. Ми витримали ці перші хвилини. Потім ми взагалі їх не підпустили до своїх воріт. Я не скажу, що кіпрська команда мене сильно здивувала. У них деякі футболістки виділялися індивідуально, а так цілісної гри в їх виконанні не було“, – сказала вона.

“Поки що, ми виграли бій, але не битву. Все буде вирішуватися в останньому матчі й ми це прекрасно розуміємо. Ми будемо налаштовуватися на матч-відповідь і докладемо всіх зусиль, щоб пройти далі.

Ми були готові до їх гри, переглядали матчі за участю “Аполлону”, вивчали, але сьогодні на полі нічого нового не побачили. Було складно грати перший тайм, все-ж таки, не наш клімат. Було важко фізично. Проте, дівчатка молодці, перетерпіли, зібралися, десь підсили суперниці, в нас було багато моментів, які потрібно було реалізовувати. З реалізацією поки що в нас не дуже добре складається, але ми працюємо над її покращенням.

Ми самі створили супернику ситуацію, після якої вони нам забили. В них дуже швидкий нападник, та й взагалі, команда бореться на кожній ділянці поля, намагаються закидати м’яч у вільні зони, використовуючи своїх швидких гравців“, – сказала вона.

Шульга – воротар. Вона поповнила харківський клуб ще в 2016 році. За цей час провела 45 поєдинків в Вищій лізі. 7 разів з*являлась на полі в матчах Ліги чемпіонів.

Костюченко грає на позиції захисника. За кар*єру у всіх турнирах за клуб відіграла аж 218 зустрічей, в яких забила 46 голів. Разом з Житлобудум-1 10 разів вигравала чемпіонство і 11 разів Кубок України.