– Перед цими матчами ми ще зберігали шанси підвищитися в класі. Тільки для цього треба було перемогти Польщу, і щоб Сербія втратила очки з Грецією. На жаль, цього не сталося.

– На вашу думку, те, що коли українки виходили на поєдинок із Польщею, уже було відомо про перемогу Сербії, якось вплинуло на перебіг подій у Стальовій Волі?

– Навряд чи, бо моїх підопічних цікавив передусім свій поєдинок, і вони були зосереджені на здобутті перемоги над польською збірною.

– Чи вплинув на підсумковий результат (0:1) швидко пропущений гол?

– Ні. Мої підопічні, мабуть, у зв’язку з тим, що через негоду готувалися до матчу в Стальовій Волі тільки на штучному покритті, не одразу адаптувалися до травя’ного газону. Цим суперниці й скористалися в дебюті. Потім ми поступово відсунули гру від своїх володінь, а в другому таймі вже диктували умови. До речі, таким і був план на гру, хоча, звичайно, ми не збиралися пропускати в дебюті. Єдине, що не вдалося, – реалізувати ті напівмоменти, що ми створили біля воріт польської команди.

Вважаю, що в Стальовій Волі ми не заслуговували на поразку. Ми нейтралізували лідера нападу польок – Пайор, яка виступає за німецький «Вольфсбург», діяли компактно, що перешкоджало візаві створювати вільні зони, а завдяки підстраховці нівелювали флангові проходи опоненток. Тому в роздягальні я подякував дівчатам за гру.

Слід зазначити, що з різних причин із Польщею я не зміг задіяти кількох провідних футболісток. Важливо було підійти до заключного матчу, із Сербією, у максимальній готовності, бо, на відміну від господарок, нас влаштовувала лише перемога, яка ще залишала шанси зберегти прописку в Лізі В.

– Дійсно, мотивація в українок повинна була бути вищою, адже балканки вже не могли випередити лідерок нашої групи – Польщу.

– Так, відчувалося, що дівчата дуже хотіли взяти реванш за поразку в першому колі.

– Лідера нападу збірної Польщі, Пайор, у Стальовій Волі вдалося нейтралізувати, але ж у сербок у складі також була визнаний голеадор – Дамнянович, яка виступає за іншу німецьку команду, «Баварію».

– Ми вирішили не грати з нею персонально, але щільно опікати її, коли вона шукатиме вільні зони біля наших володінь. Також важливо було прикрити мобільну Іванович – лівого півзахисника, яка добре взаємодіє зі своїм бомбардиром. Це нам вдалося. Та найголовніше, що ми таки забили гол!

Гра була під нашим контролем, і під завісу навіть до примітивної навали з боку балканок справа не дійшла. Ми заслужено взяли гору – 1:0. Тішить, що обійшлося без травм.

– Що далі?

– Будемо боротися за подовження прописки в Лізі В. Жеребкування стикових поєдинків має відбутися 11 грудня. Нашим потенційним суперником буде хтось із Ліги С – Латвія, Чорногорія, Болгарія. Ці матчі заплановано на лютий 2024 року.

“На відміну від недавнього перебування в Польщі, в Сербії мої підопічні мають змогу тренуватися на трав’яному газоні, єдине, що дошкуляє – в Белграді холодно. Все ж, нічого страшного, з господарками будемо в однакових умовах.

Чи будуть завтра зміни в стартовому складі в порівнянні з поєдинком з полячками в Стальовій Волі? Думаю, що так, хоча хто вийде з перших хвилин стане відомо вже в день протистояння. Все ж, побачимо чи встигнуть відновитися ті футболістки, в яких є мікротравми.

Збірна Сербії з Польщею єднає те, що в кожній лінії в них є лідери. Зокрема, у польок є забивна нападниця Єва Пайор з «Вольфсбурга», намагається від неї не відставати й бомбардир з Сербії Йована Дамнянович, що захищає кольори ще однієї німецької команди – «Баварії». В Стальовій Волі нам вдалося нейтралізувати Пайор, буде дуже добре, коли завтра з поля піде без свого голу й Дамнянович.

Це дуже важливо, бо українки налаштовуються на здобуття перемоги, яка конче необхідна для збереження «прописки» в Лізі націй В“, – сказав Пятенко у коментарі для sport.ua.

– На фінішній прямій не все залежало тільки від нас. Треба було, щоб в поєдинку передостаннього туру збірна Греції не поступилася сербкам. Тоді б у випадку перемоги над полячками в українок ще залишалися шанси пробитися до Ліги А.

– Коли жіноча збірна України виходила на поле стадіону в Стальовій Волі, вже було відомо про звитягу балканок в Греції. Це якось вплинуло на дії ваших підопічних?

– Не думаю. По-перше, дівчата навряд чи знали про підсумок матчу в Греції, по-друге, в нас був чіткий план на гру, який треба було виконувати.

– Що ви мали на увазі?

– Ми розпочинали зі схеми 5-4-1, яка при наступі трансформувалася в 4-4-2 або 3-4-3. Важливо було нейтралізувати активність полячок на флангах, діяти біля своїх володінь компактно, аби не виникало вільних зон, куди б вривалася бомбардир суперниць Пайор. Загалом, ці настанови підопічні виконали.

– Але ж полячки таки забили швидкий гол.

– Він був, як кажуть, з розряду необов’язкових. Можливо, далося те, що ми не адаптувалися відразу до трав’яного газону, адже через негоду в Польщі тренувалися виключно на штучному покритті. Але поступово відсунули гру від своїх воріт і в другому таймі вже диктували умови.

– Лідер нападу полячок Пайор, що виступає за німецький «Вольфсбург», завдяки щільній опіці пішла з поля без свого голу, проте й наші дівчата практично не загрожували воротам суперниць.

– Чому ж, напівмоменти були, але, на жаль, завершальним «пострілам» бракувало влучності. Хоча по грі ми не заслуговували на поразку.

– Українська збірна грала в оптимальному складі?

– Я вважаю, що незамінних гравчинь не буває. Були певні кадрові проблеми, але в збірній повинна бути довга лава запасних. Значить, з тією ж реалізацією десь не допрацювали.

– Що далі?

– 5 грудня зіграємо з Сербією. Сьогодні вирушаємо з Жешува транзитом через Варшаву до Белграда. І в заключному протистоянні будемо налаштовуватись тільки на перемогу, – сказав Володимир Пятенко.

Виконувач обов’язків головного тренера жіночої збірної України Володимир Пятенко в коментарі офіційному сайту УАФ розповів про останні новини з розташування команди:

— Перед тим, як вирушити до польського Ряшева на чотириденний етап підготовки, ми зібралися у Львові, де побували на фіналі Кубку України. Поєдинок, в якому брали участь 12 гравчинь збірної, що представляли «Ворсклу» та «Кривбас», сподобався, але було дуже важливо, аби обійшлося без травм. На жаль, Анна Петрик із «Ворскли» не уникла пошкодження, Добре, що воно виявилося несерйозним, і полтавка поїхала з нами до Польщі.

— Проте кадрові зміни у збірній після останніх поєдинків у Лізі націй із гречанками таки відбулися…

— Травмовану Анастасію Вороніну з «Колосу» замінила Ольга Басанська з «Кривбасу», а Марину Шайнюк («Ворскла») — Таміла Хімич («Житлобуд-1»). Уже в Ряшеві травмувалася Ольга Овдійчук із турецького «Фомгету», і довелося терміново викликати Яну Малахову зі словенського ФК «Мура Нона».

— На зборі в Ряшеві все йде за планом?

— На жаль, через снігопади ми ще не тренувалися на натуральному газоні. Доводиться обмежуватися заняттями в манежі на штучному покритті.

— Якою інформацією про польок володієте?

— У них також є кадрові втрати, але капітан збірної, Ева Пайор, яка захищає кольори німецького «Вольфсбурга», — у строю. Саме вона в першому матчі з нашою командою оформила дубль, і багато що залежатиме від того, чи пощастить її нейтралізувати.

Настрій у моїх підопічних бойовий, шанс підвищитися в класі ще є, тому боротимемося до кінця.

Виконувач обов’язків головного тренера жіночої збірної України Володимир Пятенко розповів про останні новини з табору команди:

“Визначились зі складом, який буде залучений в грудневих поєдинках. В порівнянні з жовтневими матчами з грекинями є дві зміни: замість травмованої Анастасії Вороніної з «Колоса» та Марини Шайнюк («Ворскла») запросили Ольгу Басанську (Кривбас») та Тамілу Химич («Житлобуд-1»).

26 листопада вирушаємо до польського Жешува, де проведемо навчально-тренувальний збір. А напередодні зберемося у Львові й відвідаємо фінальний поєдинок Кубка України. В ньому, до речі, візьмуть участь аж 12 футболісток збірної, які захищають кольори «Ворскли» та «Кривбаса», що будуть сперечатися за почесний приз.

В жіночої збірної України ще залишаються шанси в Лізі націй підвищитися в класі, але не все вже залежить тільки від нас. Боротимемось до кінця», – сказав Пятенко ексклюзивно для Sport.ua.

– Враження від матчу позитивні, бо ми перемогли. На жаль, ми пропустили, бо хотілося б більш надійно зіграти в захисті, спокійніше, скажімо так. Проте радує те, що ми вже стали забивати більше, реалізація стала кращою. Але в обороні сьогодні, на жаль, ми були достатньо сконцентрованими.

– Коли через повітряну тривогу матч переривається на останніх секундах основного часу, коли ваша команда виграє мінімально – це на корись команді чи навпаки?

– Тут же не вгадаєш, як це вплине. Зрозуміло, що ми вигравали й, можливо, нам в плюс. Але це така гіпотетична розмова, тут не вгадаєш, кому в плюс, а кому в мінус.

– Тепер все, дівчата йдуть у відпустку? Які орієнтовні плани на зиму?

– Ми ще будемо дотреновуватися до 25 листопада, а далі хтось їде в збірну, а хтось у відпустку. А на початку січня ми будемо збиратися та готуватися до другої частини чемпіонату. Заділ ми зробили непоганий. Перед чемпіонатом ми ставили завдання на перший етап потрапити до шістки й бути в ній, як можна вище. Завдання на перший етап виконали. Завершили перший етап на четвертій позиції, створили фундамент, щоб боротися за найвищі місця.

– І діями футболісток, і результатом гри я задоволений. Але, звісно, є деякі епізоди, котрими невдоволений. Це стосується з моментами, де дівчата отримували жовті картки, можна було їх не отримувати. А так – практично всім задоволений.

– Після попередніх матчів кілька разів говорили про проблеми з реалізацією. Сьогодні з нею все склалося добре?

– Так, реалізація була, але, все рівно були моменти, коли потрібно було забивати, а нам цього не вдавалося зробити. Загалом, можна було ще стільки ж забити. Найголовніше, що був і контроль м’яча, команда виконувала всі завдання. Ми розібрали гру “Вереса”, знали їх принципи ведення гри і скористалися тими нюансами, які бачили на розборі. Ми розуміли, як потрібно проти них грати. Дуже важливо, що дівчата почули, як розкривати їх захист, як це потрібно робити. Це сьогодні дуже порадувало. 

– У перерві змінили Хімич, наступною заміною була заміна Панцулаї – це бажання поберегти футболісток, які нещодавно після пошкоджень чи з’явилися нові приводи для хвилювання щодо їх здоров’я?

– Ні, це ми вирішили їх поберегти. У нас, скажімо так, пів команди хотілося б змінити та поберегти, але, на жаль, не маємо такої можливості. Але берегти футболісток треба, бо були і застуди, і пошкодження, дівчата тільки відновлюються. А Хімич та Панцулаю, так, вирішили поберегти.

“Все вдалося. Намагалися грати, намагалися нав’язувати суперницям свою гру. Проте, на жаль, так буває у футболі, що пропустили через свої помилки.

“Кривбас” сьогодні не здивував, ми розбирали їх гру, знали, як вони грають, знали лідерів. Перекривали, практично, всі небезпечні зони. Ми знали, звідки може з’явитися небезпека. Перекривали, але, на жаль… Не рахував ще, але якщо припустити, один удар – чотири голи. На жаль, так буває“, – сказав він.

Нагадаємо, у жіночому чемпіонаті України Кривбас вдома здолав Житлобуд – 4:1.

Синьо-жовті у групі В3 змагатимуться з командами Польщі, Сербії та Греції. Поєдинок 1-го туру Україна – Сербія відбудеться в п’ятницю, 22 вересня, в польському містечку Старогард-Гданський на міському стадіоні імені Казімежа Дейни, початок – о 16:00 за київським часом. Матч 2-го туру Польща – Україна пройде 26 вересня о 19:00 на міськкому стадіоні у Гдині.

В.о. головного тренера національної жіночої збірної України Володимир Пятенко розповів про виклики для синьо-жовтих у Лізі націй, нову ігрову філософію та перспективи розвитку жіночого футболу в Україні загалом.

– Що відчуваєте перед стартом дебютного розіграшу Ліги націй?

– Відчуваю велику відповідальність! Для мене велика честь бути на чолі збірної! Хоч я і не так довго працюю в жіночому футболі, але мріяв спробувати себе в національній команді. Жіночий футбол розвивається, стає все більш конкурентним та цікавим. Про це свідчать навіть події на чемпіонаті світу 2023 року в Австралії та Новій Зеландії. Він просто зараз демонструє, що в жіночому футболу зростають швидкості, рівень тактичної і технічної підготовки, і буквально кожна команда може створити сенсацію та обіграти фаворита.

– З початком цього сезону ви також очолили харківський «Житлобуд-1». Це означає, що ви поєднуватимете тренерські обов’язки у клубі та національній команді?

– Так, поєднуватиму. Керівництво «Житлобуду-1» погодилося на те, щоб я ще працював і в збірній. Звісно, це додаткове навантаження, але, насамперед, це питання престижу для тренера й команди.

– Розкажіть про ваш тренерський штаб у збірній.

– Залишаються представники тренерського штабу й персоналу, які були в збірній ще до мого призначення. Це люди, що перебувають на своїх місцях і є професіоналами своєї справи. Єдине кадрове оновлення – Талят Шейхаметов, який буде моїм асистентом у збірній. Він працював помічником у молодіжній команді під керівництвом Олександра Головка і в юнацьких збірних України.

– В який футбол має грати національна жіноча команда під керівництвом Володимира Пятенка?

– Завжди кажу, що потрібно грати у збалансований футбол. Ми не збираємося лише оборонятися чи атакувати. Сучасний футбол демонструє, що немає суто атакувальних або захисних моделей, навіть серед топ-команд. Усі грають, виходячи зі своїх сил і підлаштовуючись під суперників. Тож ми будемо намагатися грати надійно в обороні й агресивно в атаці.

Хочеться прищепити жіночій збірній сучасний футбол з акцентом на швидку гру вперед. Мова не про довгі передачі, а щоб за кожної нагоди дівчата намагалися зіграти вперед. Захищатися сьогодні вміють абсолютно всі. Щоб розкрити оборону будь-якої команди, потрібно швидше грати в атаку. Так можна застати зненацька суперників навіть найвищого рівня.

– Як ви оцінюєте поточний кадровий потенціал національної жіночої команди?

– Наразі збірна переживає зміну поколінь. Звичайно, хотілося 6 мати в команді кілька копій Апанащенко трохи молодшого віку. Хоча в 37 Дарія залишається лідером команди, вона до цих пір грає на високому рівні. Але відчувається певна вікова прірва між досвідченими футболістками та молодими і талановитими гравцями, які ще не повністю розкрили свій потенціал і мають взяти на себе лідерські якості в збірній.

Синьо-жовті виступлять у групі В3, де змагатимуться з командами Польщі, Сербії та Греції.

Українська асоціація футболу за підтримки Польського футбольного союзу погодила з УЄФА місце проведення домашнього матчу національної жіночої команди України із Сербією в межах дебютного розіграшу Ліги націй.

Поєдинок 1-го туру Україна — Сербія відбудеться 22 вересня в польському містечку Старогард-Ґданський на міському стадіоні імені Казімежа Дейна (Stadion Miejski im. Kazimierza Deyny). Час початку гри — 16.00 за київським часом.

Додамо, що матч 2-го туру Польща — Україна відбудеться 26 вересня (початок — о 19.00 за київським часом). Прийматиме його Міський стадіон у Гдині.

новий ігровий сезон збірна розпочне на чолі з виконуючим обов’язки головного тренера – Володимиром Пятенко.

Володимир Миколайович оголосив список гравчинь національної жіночої збірної команди України, викликаних на навчально-тренувальний збір для підготовки та участі у міжнародних матчах зі збірними Сербії та Польщі.

Збір команди, до складу якої увійде 23 футболістки, розпочнеться 18 вересня в Гданську. Відмітимо, що вперше до лав національної збірної будуть викликані одразу три футболістки – Яна Котик, Ірина Майбородіна та Вікторія Головач.

Склад національної жіночої збірної України:

Катерина Самсон («Ворскла» Полтава)
Дар’я Келюшик («Кривбас» Кривий Ріг)
Катерина Боклач («Марсель», Франція)

Катерина Корсун («Ворскла» Полтава)
Яна Котик («Ворскла» Полтава)
Ірина Подольська («Ворскла» Полтава)
Ірина Котяш («Ворскла» Полтава)
Анастасія Вороніна («Колос» Ковалівка)
Любов Шматко («Галатасарай», Туреччина)

Ірина Майбородіна («Колос» Ковалівка)
Вікторія Головач («Шахтар» Донецьк)
Анна Петрик («Ворскла» Полтава)
Ніколь Козлова («Ворскла» Полтава)
Вероніка Андрухів («Ворскла» Полтава)
Вікторія Гірин («Ладомир» Володимир)
Даяна Семків («Кривбас» Кривий Ріг)
Натія Панцулая («Житлобуд-1» Харків)
Дар’я Апанащенко («Житлобуд-1» Харків)
Христина Перевізник («Карагюмрюк», Туреччина)

Яна Калініна («Ворскла» Полтава)
Роксолана Кравчук («Ворскла» Полтава)
Ольга Овдійчук («Фомгет», Туреччина)
Інна Глущенко («Ніца», Франція)