— Власний агент вас підводив?

– Ні. Щоправда, у лихі часи, коли залишався без команди, від агента хотілося б більше допомоги.

– Ви про Роберто Де Фанті?

– Ні, з ним давно розлучився. Я про Трабукі. До речі, коли із «Сатурна» переходив до «Металіста», переговори вів сам, безпосередньо. Мені зателефонував спортивний директор клубу, запросив до Харкова. Прилетів, подивився місто, стадіон, базу і того ж вечора підписав контракт.

— Тренував «Металіст» Мирон Маркевич?

– Так. З ним кумедний епізод пов’язаний. Я одразу перегнав до Харкова свій червоний «мерседес». На території бази було мало паркувальних місць, але одне незмінно порожніло, прямо біля входу в корпус. Там і лишав машину. Тижня через півтора хлопці кажуть: “Льоха, ти помітив, що на базі немає нічого червоного кольору?”

– Справді?

— Так, кидалося у вічі. Але я не надавав значення. Поки не почув це питання. І далі: А знаєш чому? Бо Маркевич червоний ненавидить! У тебе яка машина? – «Он «мерседес». Постійно на це місце ставлю ближче до входу». – “Ага, а ти замислювався, чому воно завжди вільне?” – “Ні”. – «Та тому що це місце Маркевича!»

— Він туди добирався без машини?

– З шофером. Сам не водив. Але ні Маркевич, ні його помічники мені нічого не казали. Натомість хлопці травили: «Так, Льоха, тепер зрозуміло, чому ти все менше і менше граєш…» А на базу я з того дня приїжджав на таксі”,  – сказав Олесій Єременко.