– Олександре Петровичу, студентська збірна України посіла друге місце на чемпіонаті світу. Які враження залишилися після турніру та які б підсумки виступу команди могли б підбити?

– Вважаю, що хлопці заслуговували на перемогу. Це моя особиста думка. Передусім, зважаючи на те як проходила фінальна зустріч. Команда проявила неймовірні емоції, самовідданість та майстерність. Також забивали дійсно чудові голи. На превеликий жаль, не склалося. Срібні медалі – це непоганий результат. Однак, хотілося б більшого.

Навіть якщо аналізувати перший матч проти Бразилії, хлопці чіплялися за рахунок, але ближче до завершення зустрічі було зрозуміло, що зіграти бодай внічию не вийде. Натомість, весь другий поєдинок ми перебували попереду у рахунку й були ближчими до перемоги. Тож, дійсно, дуже прикро, що не зуміли здобути золоті нагороди.

– Чого не вистачило для перемоги у фіналі?

– Напевно, не вистачило того, що проти нас грала збірна Бразилії. Це дійсно сильний суперник, який перебуває на високому рівні. Як на мене, ця команда гідно боролася б на будь-якому форумі. Наші хлопці віддалися на повну.

– Чим відрізнялися між собою два матчі проти Бразилії?

– Різниця є дійсно великою. Перед цим поєдинком на груповому етапі ми вже обіграли збірну Словаччини й мали третій поєдинок проти Оману. Звичайно, грали на перемогу й у першій зустрічі. На жаль, не вийшло. Перед фінальним матчем краще розібрали свої помилки у поєдинку з суперником. Знали, над чим треба працювати.

– За підсумками турніру відзнаку MVP отримав Андрій Мельник, а Олександра Сухова визнали найкращим воротарем. Наскільки приємно мати одразу двох номінантів у складі своєї команди?

– Насправді, велика кількість хлопців заслуговували бути відзначеними в різних номінаціях. Приємно, що впродовж турніру до нас підходили представники футзальної спільноти з різних країн та цікавилися українськими гравцями.

Це показник того, що команда зуміла добре себе проявити й продемонструвала найкращі якості. Вдала гра стала наслідком того, що хлопців відзначили організатори турніру, спеціалісти та просто вболівальники. Заради цього вони й виходять на паркет.

– Для Вас матчі студентського чемпіонату світу стали першими в якості головного тренера після початку повномасштабного вторгнення росії. Наскільки змінилося ставлення до України за кордоном?

– Звичайно, до нашої країни прикуто більше уваги. Підтримка є дуже великою. Люди з інших команд підходять й цікавляться станом справ. Це надихає. Однак, хочеться, щоб війна закінчилася якомога швидше.  Звичайно ж, нашою перемогою!

– Чи взяв тренерський штаб національної збірної України «на олівець» когось з гравців за підсумками турніру?

– Всі футзалісти які потрапили до складу студентської збірної або ті, хто виступають у юнацькій збірній – все одно перебувають у полі нашого зору. Дійсно, переважна більшість хлопців зі студентської збірної не мали досвіду виклику до національної команди.

Однак, якщо ми звернули на них увагу, то розглядаємо не просто, щоб привезти на чемпіонат світу серед студентських збірних, зіграти та забути. Розуміємо, що треба працювати на перспективу. В усіх є рівні шанси на те, аби потрапити до національної збірної.

– Нещодавно було оприлюднено календар матчів національної збірної України на основний раунд європейської кваліфікації до чемпіонату світу-2024. Що скажете про групу, в якій гратиме наша команда?

– Звичайно, збірна Нідерландів у певній мірі стала для нас принциповим суперником після останнього Євро. Хочеться його обіграти. Збірна Косово також нам добре знайома. Вони також мають достатньо матеріалу, щоб проаналізувати нашу гру. Ми будемо готуватися та намагатимемося відштовхуватися від власної гри.

– Як триватиме підготовка збірної України до офіційних матчів?

– Під час вересневого вікна УЄФА плануємо провести збір та два товариських матчі“, – сказав Олександр Косенко.

Про це повідомила прес-служба російського клубу.

“Я радий повернутися в наш колектив і знову стати частиною структури МФК “Торпедо”, де створені всі умови для того, щоб займатися улюбленою справою і досягати спортивних висот“, – прокоментувавши свій перехід Іваняк.

“Складні сімейні обставини, що змусили Женю виїхати з Росії в березні цього року, успішно подолані“, – йдеться в заяві російського клубу.

На переїзд спортсмена вже відгукнулася воротар жіночої збірної України з футзалу Вікторія Кислова. Вона назвала Іваняка зрадником, який поїхав грати за гроші. Крім того, дівчина згадала екс-футзалістку збірної України Ганну Сидоренко, яка залишилася в Росії, незважаючи на повномасштабну війну в Україні.

Євген Іваняк: кар’єра
39-річний спортсмен народився в Запоріжжі. Виступав за “Інтеркас” (Київ), “Тайм” (Львів), “Локомотив” (Харків) та “Діну” (Москва).
Іваняк шість разів вигравав чемпіонат України і тричі ставав володарем Кубка України.
У 2016 році Євген увійшов до десятки найкращих воротарів планети.
15 червня 2020 року підписав трирічний контракт з російським клубом “Оргхім” (Нижньогородська область), а 25 лютого 2021 року вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну оголосив про завершення кар’єри у збірній.

«ACCS Футзал» (Франція) – «Спортінг» (Португалія) – 2:6

Голи: Лютен (18), Гальмім (28) – Естебан (5), Томаш Пасу (11), Мерлім (12, 30), Кавінато (25), Кардинал (33 – з 6-метрового)

Повний матч дивіться на MEGOGO.

Безумовно, однією з головних інтриг цього півфіналу була поява Рікардіньйо. Легендарний португалець, як відомо, свого часу грав за «Бенфіку», тому для нього, звичайно, гра проти «левів» була принциповою. Але цей поєдинок проти «Спортінга» зірковий «Чарівник» розпочав не у стартовій четвірці, а з виходу вже по ходу зустрічі.

Те, що «Спортінг» не збирався давати французам право на реванш, стало зрозуміло на початку гри. Вже на 190й секунді гри Кавінато цілком реально міг відкривати рахунок, але його удару забракло влучності. Тим не менш, після цього «Спортінг» продовжував шукати ключі до воріт Кареки.

Двічі ворота «ACCS Футзал» рятувала стійка після ударів Кардинала та того ж таки Кавінато. А на 5-й хвилині підопічні Нуно Діаша таки забили. Був розіграний аут, і Ерік Мендоса наніс дальній удар по воротах Кареки. М’яч по дорозі зачепив Естебана, і саме від нього м’яч таки влетів у «рамку». Так «Спортінг» відкрив рахунок, на що «ACCS Футзал» почав відповідати виходами Н’Галя у якості п’ятого польового гравця. І після цього підопічним Серхіо Мульйора на деякий час вдалося перевести гру ближче до воріт Гітти, а також створити кілька моментів. Зокрема, непогану нагоду мав Болінья, який, мабуть, проявляв найбільшу активність у складі своєї команди. Але все-таки було видно, що стартове хвилювання та відносно швидкий пропущений гол далися взнаки, і у чемпіонів Франції виходило далеко не все. До того ж, після екватору першого тайму «Спортінг» довів свою перевагу до 3:0.

Спочатку на 11-й хвилині португальці забили нестандартний для футзалу гол: Томаш Пасу після розіграшу ауту отримав ідеальний пас на голову та пробив по воротах Кареки – 2:0. А за хвилину нагадав про себе Зікі Те. Отримавши пас із глибини, «стовп» «Спортінга» практично миттєво віддав пас з-під Рікардіньйо на Мерліма, який змусив Кареку капітулювати втретє.

Тим не менш, варто віддати належне «ACCS Футзал». Французька команда продовжувала шукати своє щастя біля воріт Гітти, використовуючи Н’Галя в якості п’ятого польового гравця. Щоправда, був ризик отримати гол у порожні ворота, і тоді питання інтриги у матчі було би вирішено десь на 75 %. Однак, з інтригою французам допоміг «Спортінг», а точніше – Пані Варела, який на 18-й хвилині отримав пряму червону картку за фол проти Боліньї.

На реалізацію більшості чемпіонам Франції знадобилося сім секунд – саме стільки часу підопічним Серхіо Мульйора вистачило для того, щоб розіграти штрафний та доставити м’яч до Лютена, який «розмочив» Гітту. Цей забитий гол мав додати інтриги гри, і, перш за все, допомогти гравцям «ACCS Футзал» у психологічному плані. І це, вочевидь, подіяло, оскільки незадовго до перерви французи мали ще два моменти, проте цього разу Гітта не пропускав.

Після того, як стартував другий тайм, «ACCS Футзал» знову почав шукати щастя у грі з зайвим гравцем. Більше того – було видно, що французька команда призвичаїлася до гри «Спортінга» та стала грати більш впевнено. Також неможливо не відзначити, що на старті другої 20-хвилинки у португальського клубу іноді виникали проблеми з переходом від оборони до атаки, а також з точністю передач.

І якби Рікардіньйо та партнери змогли цим скористатися та скоротити відставання до мінімуму, то психологічна перевага та кураж цілком реально могли би допомогти чемпіонам Франції створити багато проблем підопічним Нуно Діаша. Однак, на 25-й хвилині Н’Галя помилився при прийомі м’яча, чим скористався Зікі Те, який пішов у відрив та видав пас на Кавінато, якому залишалося не схибити – 4:2. І гравцям «ACCS Футзал» довелося все починати спочатку.

Тим не менш, на 28-й хвилині французам знову вдалося скоротити своє відставання до двох м’ячів. Рікардіньйо та Н’Галя вивели на ударну позицію Гальміма, а той фактично «розстріляв» Гітту з кількох метрів. Це було зайвим підтвердженням того, що «ACCS Футзал», незважаючи на пропущений гол, у другому таймі виглядав більш впевнено, ніж у більшій частині першої 20-хвилинки.

Однак, у середині другого тайму «Спортінгу» знову вдалося поновити перевагу в три м’ячі завдяки Мерліму, який розхитав Болінью та пробив під Карекою. А незабаром французька команда привезла собі нові проблеми. Помилка біля своїх воріт призвела до напруги у штрафному майданчику та фолу Мухуддіна проти Кардинала, за що капітан французів отримав жовту картку та пенальті на свої ворота. Сам постраждалий і реалізував цей 6-метровий.

Так рахунок став 6:2 на користь «Спортінга», який поставив перед своїми опонентами дуже складне завдання – відіграти чотири голи. Завдання ускладнювалося тим, що після шостого пропущеного голу гра у Рікардіньйо та компанії розладналася, а португальська команда вже могла дозволити собі грати за рахунком. Можливо, цим можна пояснити те, що Паулета після класної передачі Естебана влучив у стійку, хоча перед ним були вже порожні ворота.

Тим не менш, «ACCS Футзал» цілком реально міг залишити за собою останнє слово у цій грі, але Н’Галя не зміг «пробити» Бернарду Пасу, який замінив Гітту на останній хвилині матчу. Молодий голкіпер «Спортінга» зміг на останніх секундах двічі врятувати свої ворота і зберіг рахунок таким, яким він був до цього – 6:2 на користь лісабонських «левів», клас яких все-таки виявився вищим, ніж у чемпіона Франції.

Джерело: 5×5.org.ua