“Верес” – “Житлобуд-1” – 0:6

Голи: Хімич 14, 28, Корнацька 26, Чувилка 70, Лавренюк 82, Кожухар 90

“Верес” Луцюк, Баліна (Мущенкська 67), Розлуцька, Надєждіна, Котовець, Низова, Тріль (к), Веремейчук (Сухоряба 84), Ляхович (Шелест 46), Забитівська (Деркач 78), Нездюр

“Житлобуд-1”: Славич, Козуб, Апанащенко (к), Войтенко, Чувилка, Хаванська, Манзюк, Єрьоменко (Намазова 80), Хімич (Кожухар 46), Панцулая (Лавренюк 63), Корнацька

Гості здобули розгромну перемогу. Особливо класний гол вдався Чувилці, яка в контатаці помітила, що голкіперка господарів далеко вийшла і перекинула її.

– Команда здобула другу поспіль упевнену перемогу. Які ваші враження від поєдинку?

– Ми добре розпочали, у гарному настрої, і якби було більше вдачі, то рахунок міг бути іншим ще в першому таймі. Але добре, що команда біжить, має перевагу у швидкості мислення, ухваленні рішень, це мене як тренера тішить.

– Щодо результативності. Чи мали ви на увазі, що не вистачало реалізації моментів?

– Звичайно, майстерності трошки не вистачає у завершальній фазі атаки. Велике значення мають останні передачі, і з цієї точки зору ми, може, десь недопрацювали в плані результативності.

– У першому таймі обидві центральні захисниці отримали жовті картки. Як це вплинуло на побудову гри по перерві?

– Звісно, це в будь-якому разі впливає, бо в нас коротка лава. Увесь час попереджаємо гравчинь, щоб вони не хапали картки, але десь емоційно, десь на рівні суддівства воно завжди випливає. У перерві наголошували на тому, щоб команда більше контролювала м’яч, проте на сьогодні досвіду не вистачає, щоб упевнено тримати ситуацію у своїх руках.

– Два пропущені м’ячі – так само наслідок браку досвіду?

– Саме так, практично всі м’ячі, що ми самі собі привозимо, є результатом недосвідченості.

– Ваші заміни робилися вже з прицілом на матч з Дніпром-1?

– Авжеж, заміна Заборовець була обумовлена тим, щоб вона не отримала другу жовту картку. І також ми намагаємося давати ігрову практику тим дівчатам, які вже завтра мають бути в основному складі, бути лідерками. Наразі маємо футболісток, які, на жаль, випали з гри, тому молодші мають отримувати більше практики й бути конкурентоспроможними.

– Наостанок про позитив: сім голів було на будь-який смак! Який найбільше сподобався?

– Ну, треба всі голи порахувати та прокрутити в голові, але вони всі важливі. З точки зору якості гри, результативності і стратегічної упевненості на майбутнє.

Шахтар – Верес – 7:2 (4:0)

Голи: Молодюк (13, 21), Головач (20, 50), Семенюк (45+1, 59), Викалюк (84) – Кузьмин (64), Забитівська (68).

Шахтар: Устінова – Мохнач, Геник, Луцан, Масловська (Кравчук, 46), Заборовець (Янєва, 59), Старухіна, Головач, Семенюк (Чендей, 69), Викалюк, Молодюк.

Верес: Луцюк – Котовець, Баліна, Забитівська, Низова, Тріль, Кузьмин, Ляхович (Шелест, 81), Розлуцька, Сухоряба (Городецька, 46), Нездюр.

Уже в першому таймі “помаранчево-чорні” забили чотири голи і гарантували собі комфортну перевагу перед перервою. Це не зупинило колектив Романа Заєва. Головач і Семенюк забили ще по голу в перші 15 хвилин другого тайму.

Потім було легке розслаблення, що дозволило Вересу відквитати два м’ячі, але останнє слово булу саме за футболістками Шахтаря – Викалюк встановила остаточний рахунок гри.

“Емоції – двоякі… На поразку ми точно не заслужили сьогодні. Але, на жаль, рахунок на табло…

Спека, звичайно, відіграла свою роль і цей вітер, який став ще одним суперником на полі, трішки хід гри зіпсував… Але ми готувалися до того, що матч буде непростим. Сьогодні реально зустрілися рівні суперники і одному з них фортуна посміхнулася більше. Шкода віддавати очки в таких іграх.

Наша Діана Мущенська є однією з лідерів в команді, має гарну швидкість, хороші бійцівські якості… А також вона є незручним гравцем для суперника… Цьому є підтвердження – червона карта у гравчині Динамо.

Сьогоднішня гра-це вже історія, певний ігровий досвід для нас. Перегортаємо сторінку і готуємось до наступних ігор. Завтра вихідний, а з вівторка починаємо підготовку до виїзної гри з  Маріуполем“, – сказала Олена Руда в коментарі клубній пресслужбі.

– Як оцінюєте рівень гри власної команди у першій частині чемпіонату?

– Ми дуже добре виступали у Першій лізі. Це були наші кращі футбольні будні. У Вищій лізі рівень зовсім інший, набагато вищий. Ми розраховували на дещо більше. Але сталося так, що старт сезону ми розпочали з втрат. Наш основний воротар Маргарита Луцюк перенесла операцію. Зараз вона відновлюється. Навіть потрапила до заявки команди в декількох матчах.

В нас були достойні ігри, іноді ми навіть набагато краще суперників грали. Думаю, що наші головні перемоги ще попереду. Ми доволі молода команда, багато п’ятнадцятирічних дівчат. З часом ми отримаємо необхідний досвід і заграємо краще.

– Чи помічаєте професійний ріст підопічних?

– Якщо порівняти команду, яка грала минулоріч і ту, що грає зараз – це два різних сезони. Склад трішки змінився, більше підібрали молодих гравчинь. Це менш досвідчені дівчата, яких ми повинні навчити. У нас великі плани щодо них, і у них ще все попереду.

Стабільність дівчат, котрі грають уже на досвіді, ще із Першої ліги у команді – вони демонстрували гарну гру протягом усіх зіграних матчів. Можна виділити 5-6 гравчинь, котрі демонстрували вражаючу гру, вони самовіддано боролися. І такі ігри приносили суцільне задоволення.

Якщо говорити про перспективи, то в нашій команді є гравчині збірних України U17 та U19. Це Софія Помʼяновська і Христина Масловська, котрі викликалися до лав збірної U17, у U19 у нас викликалася Вікторія Лавренюк.

Також знаю, що у резерві під питанням була участь Тетяни Веремейчук і Віти Розлуцької. Також є дев’ятнадцятирічні дівчата, котрі у минулому році викликалися до збірної. Я думаю, що у них є великі перспективи поповнити лави національної збірної України.

– Чим були зумовлені невдачі команди? Це втома, чи незіграність?

– Десь частково вплинули різні фактори. Це і втома команди. Вплинула і втрата Діани Мущенської, яка травмувалася у грі з Кривбасом. Ми розраховували, що Діана допоможе у матчах проти лідерів, але втратили її аж до початку другого кола чемпіонату. Загалом команда не та, що була у Першій лізі, більше молодих дівчат. І цей фактор також вплинув. В дорослому футболі конкуренція і рівень гри дуже відрізняється від Першої ліги.

– Чи плануєте підсилення команди у зимове трансферне вікно? І якщо так, то чи це будуть молоді гравчині, чи гравчині із досвідом?

– Попередньо, так. Ми тільки відпустили дівчат на відновлення, кожна працює самостійно, у них є задачі. Декілька днів вони мали відпочинку, а далі самостійно працюють. Так, маємо деякі плани щодо реконструкції команди. Хочемо взяти на перегляд декількох дівчат, більш дорослих.

Це будуть не ліцеїстки. Побачимо, на що вони здатні, чи вони адіптуються в команді. Бо опинитися в новому колективі – не завжди легко. А нам потрібно щоб із старту другого кола вони реально підсилили нашу команду. Якщо говорити про лінії, які ми будемо підсилювати, то це півзахист і, можливо, атака.

– Якби була можливість підписати будь-кого із Вищої ліги – хто б це був?

– Наша вихованка і легенда українського футболу – Ольга Овдійчук. Вона -випускниця нашого спортивного ліцею, ми грали разом, подруги. Вона прекрасна футболістка, котра добре бачить поле. Якби вона мала бажання, ми були б дуже раді бачити її у команді.

– Матч Вереса, котрий запам’ятався?

– Матчів цікавих взагалі було багато. Звісно, матч із Кривбасом залишив неприємний осад у памʼяті. Не тому, що ми поступилися, а через неспортивну поведінку Поліни Янчук.

Дуже сподобалася гра дівчат з Шахтарем. Команда показала усі свої можливості, десь рахунок не по грі, але це футбол – повинен хтось вигравати. Також відзначу гру з Маріуполем. Перший тайм – це приклад того, що ми можемо грати на високому рівні.

– Як Ви налаштовуєте дівчат перед матчами?

– Я постійно з ними. Я знаю про них усе: що, де, як, коли, і для чого вони це зробили. Тобто, секретів ні від кого немає і це найголовніше. За день до гри ми розбираємо повністю команду суперників, вивчаємо їхні сильні та слабкі сторони. Також можу в інтернеті знайти цікаву мотивувальну фразу, або вислів відомої людини, і це їм представляю.

Кожна з них насправді – це доросла особистість. Вони знають, чого вони варті та чого вони хочуть. Тому, щоб якось їх мотивувати – такого немає. Вони розуміють мене із пів погляду, за весь сезон я використовувала свисток та тренуваннях всього лише два рази. Вони чують мене і це найголовніше.

– Яким бачите фінал сезону? Або ж яким хотіли бачити?

– До старту у Вищій лізі ми сподівалися на п’яте-шосте місце, середину турнірної таблиці. Це було б просто ідеально у першому сезоні. По ходу чемпіонату виявилося, що це непросто. Проте, все-одно я наполягатиму на своєму, що середина таблиці – це наше місце.

Ми гідні суперники для інших команд, котрі зараз вище нас у турнірній таблиці. Скажу так, граючи із Ворсклою і спілкуючись з тренерами суперниць, знаю, що навіть їм завжди важко налаштовуватися на матч проти нас. Ми команда, яка бʼється, не погоджується на гру, котру нам навʼязують суперники, ми завжди намагаємося створювати моменти. Проте, це футбол, тут важко щось передбачити.

– Коли команда знову збереться після відпустки та розпочне тренувальний збір?

– 10-го грудня ми гравчинь відпустили, вони зараз відновлюються. Плануємо знову зібратися наприкінці січня – на початку лютого. Це буде тижневий збір. Тут, на місці. Це буде більше бігова робота.

Також є пропозиція від команди польської Екстраліги зіграти товариський матч. Думаю, це буде прекрасний спаринг. Було б добре зіграти не одну, а декілька ігор з перервою в один-два дні. І ще раз побачити, на що у зимовий період спроможна наша команда, – сказала Олена Руда.

Полтавський клуб на тижні вилетів з ЛЧ, тому буде серйозно налаштовуватися на гру чемпіонату. Верес хоч і є новачком еліти, явно без бою здаватися не буде.

Матч відбудеться на стадіоні Колос у Костополі і розпочнеться о 14:00. Згідно з безпековими обмеженнями на період воєнного стану, гра пройде без глядачів.

Верес – Ворскла

Після трьох турів Верес має 3 очки, а “зелено-білі” 6 балів. Варто сказати, що обидва колективи провели по два матчі у сезоні 2022/2023.

“Це була дуже важка гра. Так сталося, що ми не могли розраховувати на трьох гравців основи – не встигли ще оформити трансфери їхні. Грали молоді дівчата. Їм було важко.

Трохи зіпсувала гру погода. Задача в нас була – здобути щонайменше нічию. Це нам не вдалося. Переглядатимемо гру, будемо аналізувати помилки. І намагатимемося їх виправити.

Після гри я звернулася до усіх дівчат. Якщо нас на полі одинадцять – усі одинадцять повинні відпрацьовувати на максимумі. Старші дівчата не можуть грати і за себе, і за менш досвідчених молодших.

Ми – одна команда, єдине ціле. Сьогодні деякі молоді футболістки випадали з гри. Погода не зіграла за нас сьогодні. Поле було слизьким, було важко комбінувати. М‘яч не слухався”, – сказала Олена Руда.

Вона вже приступила до виконання своїх обов‘язків і готує команду до старту у Вищій лізі чемпіонату України, повідомляє сайт НК Верес.

Така зміна на тренерському містку – вимушена. Тренер жіночої команди Микола Сідорчук зараз у складі Збройних сил України захищає державу від навали російських окупантів.

Нагадаємо, у минулому сезоні майстриня спорту України Олена Руда працювала асистенткою Миколи Сідорчука.

Верес в минулому сезоні конкурував за лідерство в своїй групі Першої ліги з Динамо. Для рівнянок це буде дебютний сезон в еліті.

– Чи є у тебе кумир у спорті, на кого ти рівняєшся?

– Якщо чесно то ні. Певний період часу мені подобалася гра Євгена Коноплянки. Він подобався як футболіст, і як людина: завжди жартівливий, веселий, енергійний. Проте зараз мені цікавіше поглянути як грає загалом команда, когось виокремити не можу.

– Крім футболу – які маєш хобі, захоплення?

– Мені подобається читати книги, особливо коли постійно в дорозі, різні виїзні ігри. І час минає швидше, і з користю. А зараз моє захоплення – це моя доця, виховання дитини, сім’я, чоловік…“, – сказала вона.

Раніше вона озвучила цілі клубу на цей сезон. Нагадаємо, Верес – дебютант Вищої ліги.

– Який результат ти вважатимеш позитивним для рівненського Вереса у сезоні 2022-2023?

– Я думаю позитивним результатом буде закріпитися у першій п’ятірці, якщо дивитися реально на ситуацію. Нам це під силу, тому що ми команда з характером, команда бойова, любимо перемагати, і вже відчули цей смак перемог у Першій Лізі – підняли для себе високу планку і хочемо цей рівень і цю планку тримати й надалі.

– Чи бачиш себе у іншому клубі? Можливо, за кордоном?

– Я думаю, що це могло б статися, якби не народження дитини. Зараз це неможливо, тому що я не сама і несу відповідальність за дитину. Зараз лише Верес. 

– Чи важко поєднувати спортивне та сімейне життя, виховання маленької дитини?

– Було б важче, якби не чоловік. Він дуже багато мене підтримує, тому що він так само пов’язаний з футболом. Він є тренером, теж любить грати у футбол, тому спільний інтерес у нас – це футбол. Зараз якось уже втягнулися, він мені допомагає, ми уже звикли до цього режиму“, – сказала Тетяна Тріль.