“В заслуженому статусі перемоги Динамо немає сумнівів. Якби в футболі перемагав той, хто краще та видовищніше грає, той, хто створює більше моментів та більше чи просто б’є по воротах, то це був би якийсь вид спорту з оцінками, а спортсмени, які б там виступали називалися артистами та носили одяг, що обтягує усе тіло та всюди тисне.

В футболі багато інших чинників, які впливають на долю матча. А особливо, коли мова заходить про матчі на виліт.

Динамо грало гірше за Фенербахче, проте зуміло перемогти, підлаштувавшись під нову ситуацію. Так, вона була сприятливою та допомогла, але все одно була новою.

Динамо не було сильною командою, проте воно було мудрою, зрілою та виваженою командою. Жодних нервів та зривів, що можна було легко чекати у такому емоційному матчі.

Циганков поділив навпіл будь-яку віртуальну суму свого трансферу тим незграбним виходом один на один, Бущан помилився на виході у вирішальний момент, Попов штовхав та бив по ногах усіх, хто опинявся поруч, Бєсєдін навіщось йшов у обіграші на фланзі – в усіх була купа помилок та невдач, але команда трималася на прямих ногах постійно.

Перед матчем відзначав цей фактор та він на 100% спрацював.

Команда навіть атакувала дуже непогано із залученням флангів та незвичними діями Кендзьори, який на мізерному клапоті поля на мить став Кафу чи юного Вівчаренка, який виконав не просто передачу до штрафного майданчика, а зробив все насправді гострим.

Динамо показало, що вміє позиційно атакувати, знає різні способи для гострих дій. Тільки робити цього постійно все одно не буде.

Якщо подивитися матч ще раз, якщо вивчити всі до однієї цифри, то там не буде логічного пояснення перемоги, окрім як вилучення у стані суперника. Та це не так. Жорже Жезуш сказав, що його команда програла через вилучення – й це правда. Але це різні речі.

Після цієї перемоги Динамо не стало кращою командою, жоден з цих футболістів не став кращим (хоча за Шапаренком дуже приємно спостерігати), але цей матч буде ще одним підтвердженням того, що команда все робить правильно та продовжить це робити.

Якби мені платили за гарні слова, то я б сказав так: це Динамо не порадує ваші очі, це Динамо порадує ваші душі. Але мені не платять за це, тому забудьте попередню фразу.

Краще знову критикувати. Було б тільки за що… Це була ідеальна перемога досить-таки слабкої команди“, – написав Ігор Бойко.

“Немає сенсу говорити, що Україна повинна була виграти цей матч. Немає сенсу говорити, що це була ганебна реалізація. Усі це чудово бачили.

Бігти команда може, грати може. Залишилося ще трохи – навчитися забивати.

Дуже схоже на те, коли я в юності говорив, що водити авто вмію, але ось передачі перемикати – ні. Всього-на-всього. Матч, де кожного можна назвати як одним з найкращих, так й головним невдахою.

Україна грала дуже сильно. Але відразу потрібно відкинути ось цей момент, що з такою грою й результат не потрібен, що все це принесло радість. Ви бачили футболістів та тренера після гри, вони були дуже задовлені?

До того ж, подивився б я на збірну України, якби вона вигравала впродовж матчу. Якою була б тоді гра.

Мабуть, завтра вже більш детальний розбір усього, а зараз голі емоції та прокручування моментів у голові з криком: “Як?!”, – написав він.

“Андрій Шевченко очолить не Динамо, Мілан та Челсі, а всього лише Дженоа. Очолить не лише через те, що він має тренерський досвід, а тому що він Андрій Шевченко – зірка футболу. У Гадзетті пишуть, що він обійшов єдиного конкурента Андреа Пірло, ім’я якого як тренера набагато менш гучне.

Інвестиційний фонд 777 Partners, який стане власником Дженоа 15 листопада саме й хотів не тільки тренера, а зірку. Дженоа потрібно розвиватися в усіх напрямках, адже останні роки були важкими для Грифонів.

Шевченко має стати обличчям клубу. Навіщо воно Шевченку? Нудно, певне. Та й проєкт на словах цікавий. Велике будівництво.

Щоправда майбутню успішність оцінити важко. Ось Парму змило в унітаз, незважаючи на усі розмови про великі фінанси. Перебудова розпочнеться з листопада, що вже складно.

Цікаво, що Шевченко усім українським футболістам радив їхати до Європи. Чи покличе він когось до себе?“, – написав він у себе в тг-каналі.

“Фонсека має вигляд ідеального варіанту на заміну Брюсу. Саме має вигляд. Зовнішній. Стів Брюс у своєму спортивному костюмі з кривим носом, червоною пикою та кислим виразом обличчя не відповідав амбіціям клуба.

Інша річ Паулу Фонсека: гарне волосся, охайний вигляд, пальто, яке зазвичай незрозумілими словами описували класичні письменники для збільшення кількості знаків.

Фонсека після Брюса є ідеальною демонстрацією, який має бути вигляд майбутнього на фоні пошапраного минулого.

Звичайно, що Фонсека після Брюса не є Моурінью після Ран’єрі, але й теперішньому Н’юкаслу далеко від початкової позиції Челсі. Потрібен тренер не для перемог, а для привернення уваги.

Конте та Зідан туди не підуть. Англійського тренера запрошувати дико, вони усі немічні та не вміють так себе продати – тут Фонсека та його посередники просто неймовірні.

Проте, насправді, немає значення, хто буде тренером Н’юкасла. Справжні веселощі розпочнуться, коли клуб зможе купувати гравці“, – написав він.

“Матч Зорі проти Рапіда найкраще розбере той ваш знайомий мужик, який не знає, що таке інсайд, контрпресинг та захисний блок, але добре розбирається в кривоногих, дерев’яних та слабаках.

Бо немає жодної іншої причини, чому цей матч закінчився з рахунком 3:0 на користь Рапіда, окрім того, що у Зорі індивідуально слабкі гравці.

Добре, що є третій турнір – зараз ще спробуй вилетіти з єврокубків. В Лізі конференцій Зоря має бути конкурентною, Ліга Європи турнір занадто високого рівня. Український футбол він такий“, – написав він.

“Роман Яремчук має одну чесноту, яка допомогла йому дістатися цього рівня та дозволяє претендувати на більше в майбутньому.

Через її відсутність згинуло багато хлопців з більшим талантом. Та й сам Яремчук у молоді роки виглядав тим, хто не витримає лихої долі дорослого футболу та розчиниться серед інших. З нього хотіли зліпити нового Мілевського, який в часи юності Яремчука був на піку слави. Яремчук серед одноліток був Мілевським, але такого природного хисту точно не мав.

Зате у нього є ця провідна зірка для футболіста та загалом будь-якого професійного спортсмена – рішучість. Яремчук би не став новим Мілевським на голому таланті, але якби не ця рішучість, то він би став наступним у списку великих талантів, які в дорослому футболі тільки й згадують про дитинство та говорять про шанси, які вони не отримали.

А Яремчук вже в новій команді грає та забиває. Й буде далі грати та забивати“, – написав він.

Коментатор Setanta Sport Ігор Бойко досить скептично відноситься до такого кроку. Про це він написав у себе в телеграм-каналі.

“Петраков, якщо не Ребров – це дуже кумедна інформація. Здавалося, що Українська асоціація футболу готова зробить ідеальну річ, запросивши на заміну Шевченкові саме Реброва, але варіант з Петраковим – казна-що.

Він, звісно, тренер досить умілий та досягав успіхів на молодіжному рівні, але це не може бути гарантією для роботи з дорослими. Молодіжний та дорослий футбол набагато більше відрізняються, ніж клубний та футбол збірних.

До того ж Петраков за своєю грою повний антипод системи Шевченка/Реброва. Такий хід буде поверненням на п’ять років назад. Якщо це призначення до завершення року, то все одно є кращі варіанти”, – сказано в пості.

“У Динамо буде свій власний Маріуполь. Динамо офіційно оголосило про створення фарм-клубу на базі Чорноморця. Себто, про перехід 12 футболістів на правах оренди.

Про це говорили давно, хоча сайт Чорноморця молодих динамівців вперто називав гравцям на перегляді. Це, звісно, ганебне явище. Такого не має бути, якщо мова йде про серйозний чемпіонат. Але УПЛ – не дуже вже серйозний чемпіонат.

Більше схожий на Лігу сміху.

Багато хто говорить, що потрібен ліміт на орендованих. Ніби це завадить Маріуполю придбати умовного Бондаренка за 0 гривень, підписати з ним контракт, а потім він за 0 гривень перейде назад у Шахтар, коли потрібно буде. Чи Чорноморець не може оформити цих динамівців як повноцінних гравців, але без жодних економічних прав на них?

Це хіба Динамо та Шахтар не будуть віддавати цих футболістів в такі фарм-клуби. Але їм вигідно ж. Чому відмовлятися? А ще й коли знаходяться ті, хто готовий допомогти.

Навіть якщо говорити про продаж цієї молоді, яка не потрібна, то краще її розкрутити в УПЛ, ніж в молодіжному чемпіонаті. Зарадити можна лише в один спосіб: коли усі інші клуби будуть сильнішими за молодіжні склади Динамо та Шахтаря. А Маріуполь недавно до єврокубків потрапляв.

Це те, з чим боротися неможливо. Не серйозно ж вважати, що Динамо та Шахтареві стане соромно через це?”, – написав він.

“Супряга увійшов до списку футболістів, яких Луческу вирішив раніше закінчення зборів відлучити від команди. Орендований резервіст ЦСКА Шкурін залишається. Кулач, який досі на перегляді, – теж.

Новий форвард Рамірес ще в Києві (чи вже в Києві), але точно ще без контракту. З Атлетиком сьогодні попереду грав Вербіч. А Супряга все одно закінчив збори з першою командою.

Це що треба робити, аби за рік перетворитися з улюбленця тренера на того, хто не потрібен навіть за таких умов? Стоп. Це не риторичне запитання. Відповідь є: нічого не робити, треба нічого не робити.

За цей рік Луческу багатьма способами виховував Супрягу: й хвалив та ставив, незважаючи ні на що, й критикував, й сказав, зрештою, що він не виправдав сподівань. Ось ця вся штука про батіг та пряник була неймовірне кліше, але якнайкраще підходить до цієї ситуації.

Супряга має деякі якості, навколо яких можна було рости та розвиватися. Проте є головне, що стало на заваді, те, що не зумів викликати Луческу: рішучість та характер. Без цього в футбол не грають.

І де б не опинився Супряга далі, йому перед тим як додавати в суто технічних та тактичних компонентах, адже він й досі добре вміє бігати лише на вільному просторі без м’яча та суперників, потрібно додавати в характері.

Він має стати злим. Слабаки в футбол не грають“, – написав Бойко у себе в тг-каналі.

“Мабуть, зовсім мало з тих, хто цікавиться футболом чи хоча б цим Євро буде за Англію. Всі вони будуть за Італію. А якщо бути точнішим – проти Англії. Через той пенальті в півфіналі, навколо якого виросла ціла історія змови.

Зрозуміло, є ті, хто вболівав за Англію, й навряд чи цей пенальті та жахливе хейтерство навкруги змінило їх вподобання. Я буду за Англію. Ніяких сумнівів. Так, Стерлінг намалював пенальті. Так, він міг не падати. Так, арбітр навіть після падіння міг не ставити пенальті.

Проте чи багато хто з вас міняв вподобання та відмовлявся від підтримки своїх команд через те, що гравці їх симулювали, голи їх команд зараховували, коли не мали, а арбітри приймали погані рішення?

Хто з вас відмовлявся вболівати за свою улюблену команду, якщо вона погано грає, вам не подобається її тренер чи склад?

Ніхто не каже, що Стерлінг правильно зробив, що він молодець та герой у цьому епізоді. Але й вибачатися немає ніякого сенсу. Побиватися в муках теж. На превеликий жаль, не змінити того факту, що помилкові рішення арбітрів – це важлива частина футболу.

Англія в фіналі. Я такого в житті не бачив та вже не розраховував побачити. Раніше тільки мріяв, а тепер сподіваюся, що Англія виграє Євро“, – написав він.