— Габрієлю, вітаємо у нашій команді! Як у тебе виник варіант із Металістом?

— Ще коли я був у Дніпрі-1, Металіст зробив мені пропозицію. У харківському клубі сказали, що розраховують на мене у сезоні 23/24. У мене були пропозиції і з Української Прем’єр-ліги, але я повірив у проект Металіста і вирішив перейти до харківського клубу.

— Разом із тобою з Дніпра-1 до Металіста прийшов Владислав Рибак, який був у нашому клубі й раніше. Чи допомагає він тобі адаптуватися у команді?

— Я дуже подружився з Рибаком ще у Дніпрі-1. Коли я приїхав у Металіст, я був дуже радий дізнатися, що він повернувся! Влад завжди допомагає мені у всьому, що мені потрібно. Він прекрасна людина і чудовий гравець.

— У дебютному офіційному матчі за Металіст ти вийшов на поле з капітанською пов’язкою. Це стало для тебе несподіванкою?

— Не зовсім, тому що ще на зборах тренер викликав мене поговорити та сказав, що я йому потрібен саме у цій ролі. Мені подобається усвідомлювати, що я наче тренер на полі, що я допомагаю команді своїми підказками.

— Які цілі ти поставив перед собою у Металісті?

— Моя головна мета — допомогти клубу досягти цілей на сезон, сприяти його поверненню в УПЛ. Якщо так буде — я досягну й особистих цілей.

— Крім тебе у нашому клубі є ще один бразильський новачок — Віктор Ян. Ви вже подружилися?

— Так, ми подружилися ще до того, як він приїхав. Ми познайомилися в Instagram, і після того, як він приїхав до України, наша дружба стала ще міцнішою.

— А загалом в історії нашого клубу бразильців було багато. Чи знаєш ти когось особисто?

— Звичайно, я знаю, що у Металісті було немало гравців із моєї Батьківщини. У Бразилії я грав із Пауліньйо, який нещодавно був у Металісті. Він був одним із тих, хто зіграв важливу роль у моєму переїзді до України минулої осені й у моєму переході до Металіста зараз. Після розмови з ним я відчув підтримку і сміливість, аби перейти сюди. Він дуже класний хлопець, я б навіть сказав, що він мій брат. І він дуже заохочував мене до переїзду до вашої прекрасної країни й клубу Металіст.

— Ти живеш в Україні вже майже рік. Які твої враження від нашої країни?

— Протягом минулого сезону я мав нагоду відвідати багато міст України, і скажу, що одне місто красивіше іншого! Я всім серцем закоханий у вашу країну! Зізнаюся, що мовний бар’єр досі існує, але я намагаюся вивчити українську мову і володіти нею вільно.

— Наостанок цікавий факт. Днем заснування Харкова вважається 23 серпня 1654-го року. Ти народився 23 серпня 1999-го року, тобто на 345-ту річницю заснування нашого рідного міста. Ти ще ні від кого не чув, що народився в особливу для нас дату?

— Я не знав про цей факт, але зараз дізнався і неймовірно радий такому збігу! Це лише підтверджує добрі стосунки та особливий зв’язок, які я маю з клубом. Я з нетерпінням чекаю на те, щоби незабаром відсвяткувати свій День народження у Харкові!

Завтра, 2 серпня, “жовто-сині” зіграють з Епіцентром у Кубку України. Прогноз на матч від нашого сайту можна почитати в цій новині.