“Все вдалося. Намагалися грати, намагалися нав’язувати суперницям свою гру. Проте, на жаль, так буває у футболі, що пропустили через свої помилки.

“Кривбас” сьогодні не здивував, ми розбирали їх гру, знали, як вони грають, знали лідерів. Перекривали, практично, всі небезпечні зони. Ми знали, звідки може з’явитися небезпека. Перекривали, але, на жаль… Не рахував ще, але якщо припустити, один удар – чотири голи. На жаль, так буває“, – сказав він.

Нагадаємо, у жіночому чемпіонаті України Кривбас вдома здолав Житлобуд – 4:1.

“Ну, по-перше, це дуже крутий шлях: за два роки – від дебютанта Вищої Ліги до учасника Ліги Чемпіонів. Хотілось би подякувати сьогодні всім, хто має дотичність до цього успіху. Тренерам: Аліні Вʼячеславовні (Стеценко), Ігорю Петровичу (Урсакі) й Володимиру Олександровичу (Єфімако). А також всім, хто був біля керма нашої команди. Хотілось би подякувати всім тим, хто працює та працював в клубі, гравчиням, які були в команді.

Можливо, хтось менше зіграв на полі, хтось більше. Всім, хто допомагав та заважав також окремо дякую, без них цього б не було. Гравчиням команди окрема подяка. Що стосується окремо участі у Лізі Чемпіонів, то результат – це досвід, він сьогодні є і це важливо. Що стосується самого результату виступу, то він незадовільний.

Всю відповідальність за результат беру на себе, були нюанси з трансферами – десь недопрацювали. Але на цьому закінчується історія Ліги Чемпіонів – шлях до мрії та починається нова історія. Якою саме вона буде? Побачимо“, – сказав Артем Гагарін.

22-річну футболістку французький клуб взяв у оренду з лондонського Челсі на один сезон. Вона грає на позиції лівого захисника. До Челсі приєдналася в грудні 2021 року, але не змогла завоювати стабільне місце у складі англійського клубу.

Матч проти Париж жіночий Кривбас проведе 6 вересня. Кваліфікація складатиметься з одного поєдинку. У разі перемоги віце-чемпіон України за вихід до групового етапу зіграє матч проти переможця пари Арсенал – Лінчепінг.

Для жіночого Кривбаса це буде дебют у єврокубках. Команда була створена влітку 2021 року.

23-річна голкіперка підписала контракт на 1 рік. До переїзду в Україну вона захищала кольори китайського “Січуань Вумен”. У Кривому Розі буде виступати під номером 23.

Молода футболістка еодноразово викликалась до збірних Китаю різних вікових категорій.

“Ми підписали молоду та амбіційну гравчиню. З її появленням у команді конкуренція серед голкіперів стала сильнішою. Жу Менгді добре влилась у колектив й гарно проявила себе на тренуваннях. Впевнений, що новачок добре проявить себе у Кривбасі“, – сказав тренер воротарок Сергій Самодін.

Деталі про матч: поєдинок відбудеться на стадіоні “Гірник”. Старт матчу – 17:00.

Кривбас – Ворскла

Це буде перенесений матч 1-го туру. Клуб з Кривого Рогу встиг обіграти Шахтар (3:2) та Ладомир (6:2). Дівчата з Полтави також мають дві перемоги – 2:0 над Колосом та 9:0 над Вересом.

У минулому сезоні Ворскла була краща в особистих зустрічах, здобувши дві перемоги – 2:1 та 3:0. Також полтавці здобули перемогу і в 1/2 фіналу Кубку України (3:1 д.ч.).

У сезоні-2023/2024 вперше в історії Україну в цих змаганнях представляють дві команди — полтавська Ворскла, яка зіграє на Шляху чемпіонів, та криворізький Кривбас, що виступить на Шляху представників ліг.

Волею жереба Ворскла на цьому етапі потрапила до групи 2, де її суперником у півфіналі стала естонська Флора.

Кривбас опинився у групі 3, де в 1/2 фіналу зіграє з французьким Парижем.

Кривбас – Шахтар  – 5:0 (0:0)

Голи: Даяна Семків, 52 (1:0). Віолета Тян, 56 (2:0). Віолета Тян (Ольга Басанська), 66 (3:0). Ольга Басанська, 72 (4:0). Ірина Кочнєва (Поліна Янчук), 87 (5:0).

На 54 хвилині Поліна Янчук (Кривбас) не реалізувала пенальті (воротарка)

Кривбас: 12. Дар’я Келюшик, 99. Леся Ольхова, 20. Амаріель Сонкенг (11. Анна Стєкольщикова, 80), 3. Думітріца Прісекарь (15. Анна Іванова, 73), 22. Ольга Басанська, 98. Даяна Семків, 19. Ірина Кочнєва, 7. Віолета Тян, 88. Діана Бєлякова, 10. Поліна Янчук, 8. Юлія Зубар (18. Анна Авраменко, 77).

Шахтар: 61. Анастасія Клімова, 13. Крістіна Козуй, 17. Оксана Геник, 7. Надія Вегерич, 6. Діана Кравчук, 8. Любов Мохнач, 20. Лідія Заборовець, 19. Єлізавета Молодюк, 10. Вікторія Головач, 18. Наталія Чендей, 99. Марія Викалюк 44. (Анастасія Астахова, 67)

Про це повідомила клубна пресслужба команди з Кривого Рогу.

23-річна Синтія є гравчинею збірної Кенії, за яку забила 12 голів у 21 матчі. Вона прийшла з чемпіонату Танзанії.

25-річна Махіра – півзахисниця збірної Єгипту, за яку зіграла 35 матчів. Також має досвід гри за клуби Канади.

Кривбас йде на другому місці у Вищій лізі, поступаючись Ворсклі трьома очками.

– Володимир Олександрович, де і як ви відсвяткували Новий рік?

– Зустрічав Новий рік у Кривому Розі у родинному колі, з жінкою та дочкою. Приготували вечерю, подивились виступ президента. Це було дуже сильно і зворушливо.

– Як оціните виступ команди у першому колі?

– Здебільшого позитивно. Влітку команда значно оновилася, до нас прийшло багато молодих гравчинь… Не припиняю також дивуватися хоробрості наших футболісток, які не покинули «Кривбас» і продовжують грати в умовах війни…

Ми були за крок від виходу до фіналу Кубку. У чемпіонаті ж боротьба продовжується, адже ми лише на три очки відстаємо від «Ворскли».

У нинішніх реаліях ми розуміємо, що маємо щодня дякувати нашим героям з ЗСУ за те, що взагалі можемо продовжувати займатися улюбленою справою.

– Назвіть найгірший/найкращий матч ЖФК «Кривбас» у 2022 році?

– Важко виділити якийсь один матч. Мені особисто запам’яталася гра з «Дніпром-1», мабуть, тому що вона дебютна. Гру з «Ворсклою» в чемпіонаті, де ми зазнали єдиної поразки, до провальних я б не відносив, хіба що перші 15 хвилин, після чого, вважаю, ми виглядали нічим не гірше суперника. Як я вже казав, були певні невдалі відрізки, проте ми корегували все у процесі.

– Артем Гагарін – дуже емоційна людина. Це, зокрема, можна побачити з його поведінки на трибуні під час матчів. Ви ж справляєте враження досить спокійної людини. Чи важко вам співпрацювати? Розкажіть про відносини з керівництвом.

– Артем Сергійович живе командою і робить все, а іноді навіть більше для того, аби вона розвивалася. Емоції – це завжди добре, а у спорті – особливо! Футбол без емоцій не має жодного сенсу. Крім того, це й певний спосіб боротьби із суперником, психологічний прийом, так звані, невеличкі футбльні хитрощі.

Щодо мене, то себе мені як раз важко назвати спокійною людиною, всередені постіно вирують емоції під час гри. Іноді ці емоції можуть завести команду, а інколи ж, навпаки, нашкодити.

Для мене в роботі важливо, щоб кожен жив своєю справою і віддавався по максимуму, тільки в цьому випадку можна розраховувати на результат.

– Поділіться планами підготовки до другого кола. Чи планує ЖФК «Кривбас» закордонні збори?

– Попередньо команда збирається 22 січня у Кривому Розі. Тут ми і плануємо провести перший етап зборів, адже усі умови для цього є: штучні поля, критий манеж. Інфраструктура для цього цілком підготовлена. На сьогодні – це найраціональніший варіант, враховуючи, усі ризики та витрати.

– Чи плануєте підсилювати склад під час зимової паузи? Які позиції вам би хотілося доукомплектувати перш за все?

– Будь-який тренер завжди хоче підсилення. Та воно має бути ретельно обміркованим і виправданим, особливо, у нинішніх умовах. Хочемо точково підсилити кілька позицій. Але в цілому я бачу великий потенціал у наших дівчатах і, впевнений, що вони здатні вирішувати ті завдання, які ставить перед нами керівництво.

– Серіал «Футболістка». Як на вашу думку вплинув на команду цей проєкт? Чи підтримуєте ви ідею робити другий сезон?

– Серіал «Футболістка» я вважаю за прорив. Він приваблює велику кількість людей, а це сприяє популяризації жіночого футболу. Кожна футболістка несе в собі історію зі своєю драмою, труднощами та перемогами. А це мають побачити.

Можу лише висловити захоплення усіма учасниками проєкту. Думаю, що завдяки «Футболістці» люди дізналися про жіночий футбол в Україні більше, ніж за весь час його існування до цього. Та й це просто якісно зроблений продукт, який цікаво дивитися і людям далеким від футболу.

Звичайно, в мене були побоювання, що процес зоймок буде заважати нам займатися своїми справами, а дівчат відволікати від тренувального процесу. Проте Артему Сергійовичу разом з Катериною вдалося побудувати все таким чином, що це, навпаки, додавало позитивних емоцій дівчатам, і в певному сенсі підштовхувало їх до прогресу. Адже, коли ти розумієш, що до команди прикована додаткова увага – це мотивує.

Я завжди буду підтримувати такі ідеї та усіляко сприятиму популяризації жіночого футболу, адже я люблю цей спорт.

– Що плануєте награвати? Який футбол ви б хотіли бачити у виконанні вашої команди?

– Перше що хотілося б поліпшити – це елемент командності. Хочеться бачити збалансований футбол, як в атаці, так і обороні. Поступово будемо йти до цього.

– Що б хотіли побажати своїм підопічним у новорічні свята?

– Дівчатам хочу побажати здоров’я, аби травми їх оминали. Зараз же головне для усіх нас перемога у війні. Все інше – дрібниці. Тому – терпіння та перемоги усім нам. Наш клуб використовує усі майданчики для того, аби допомагати ЗСУ та закликати кожного ні на мить не забувати про тих, хто зараз знаходиться на фронті. Слава Україні!

– Катю, що саме тобі найбільше подобається у футболі?

– У футболі мені подобається, звісно, сам футбол, як гра, ну і командний дух, атмосфера, що панує за полем! Колектив, жарти, тренування, вдосконалення майстерності, тактичні тренерські напрацювання…

– Розкажи про свої футбольні амбіції.

– Не можу сказати, що я сама мріяла грати у футбол, як багато хто. Так, були такі думки, але ще в 19-20 років. Зараз же, коли я вийшла на поле, то реально з’явилась мета забити гол і стати корисним гравцем для команди!

– Що наразі виявилось для тебе найважчим у проекті «Футболістка»?

– Поєднувати гру і зйомки! Адже ти часто відволікаєшся. Мені ж хочеться тренуватись більше і бути більше сконцентрованою на процесі. Але, якщо чесно, нічого найважчого немає! Все в кайф і з великим бажанням. Я б не займалась тим, що мені не приносить задоволення!

– Чи була у тебе особиста бесіда з тренером? Як складаються стосунки зі штабом Володимира Єфімако?

– Спілкування відбувається постійно. Була і індивідуальна бесіда. Усі дуже відкриті і коли ми пересікаємось завжди отримую якісь поради. Дуже тішусь, що до мене ставляться серйозно і дають настанови, як справжній футболістці, а не просто дівчинці-блогерші. Стосунки зі штабом максимально теплі. 

– Як ти реагуєш на критику, негатив в інтернеті?

– Приймаю з посмішкою! Весь негатив, який пишуть з’являється не від щасливого життя. Тож усім хейтерам бажаю любові і щастя. Щасливі люди гівном не кидаються, а тільки посмішками.

– Як у тебе складають відносини з іншими гравчинями?

– З кожним днем наше спілкування стає ще кращим. Це моя ще одна сім’я.

– Кого б з гравчинь «Кривбасу» запросила б виступати до «Кварталу»? 

– В якості авторів я б запросила ветеранів: Ольгу Басанську та Ольгу Бойченко. В них дуже крутий гумор. Без почуття гумору та самоіронії у футбольному колективі, думаю, неможливо адаптуватися. А взагалі – кожну з дівчат я б забрала, бо кожна унікальна, та, нажаль, не я приймаю такі рішення.

– Як тобі вдається поєднувати усі сфери своєї діяльності?

– Шалене бажання не прогавити життя! Хочу його прожити на максимум! І робити все, що хочеться і що мені цікаво. Якщо життя підкидає тобі можливості, то чому ж ними не скористатись!

– Як ти відпочиваєш? Чи дозволяєш собі вживати алкоголь?

– Останнім часом відпочиваю дуже рідко… І це виглядає десь так: увесь день лежу у ліжку не встаючи. Їжу замовляю, бо сил щось готувати не має.

– Особисте запитання. Поділись фактами свого приватного життя: чи зайняте наразі твоє серце?

– Ні, але я і не шукаю відносин.

– Чи отримуєш ти зарплатню у «Кривбасі»? Якщо не можеш назвати цифру, порівняй її з рівнем зп у «Кварталі».

– Так отримую, і не порівняю. Це зовсім різне і особисте.

– Який взагалі рівень зарплат у жіночому футболі?

– Ми обов’язково відкриємо цю тему у проєкті «Футболістка» – слідкуйте!

– В поєдинку проти «Пантер» ти дебютувала у професійному футболі. Поділись своїми емоціями.

– Неймовірні і дивні водночас… Дуже хотілось допомогти команді на полі. Дуже хотілося не облажатися і не підвести команду. Я ще досі не вірю в те, що я вийшла на поле з дівчатами і навіть мала момент, аби забити. Це немов сон. Не віриться що тренери повірили в мене і дали такий шанс! Велика вдячність всім, хто мене підтримував і підтримує.