— Руслане Миколайовичу, вітаємо вас із позитивним завершенням цього важкого для «Металіста» року! Які ваші перші думки та емоції після цього матчу?

— Дякую! Дуже непроста гра, останні матчі завжди тяжкі та напружені. Погодні умови сьогодні не ті, яких ми хотіли, поле трошки заважало показувати наш футбол, у який ми любимо грати — у короткий і середній пас. Тим не менш, ми подякували хлопцям за характер, який вони демонстрували протягом усієї гри. Сьогодні було багато боротьби, вони її не програли. Я вважаю, що ми заслужено сьогодні перемогли.

— Нещодавно «Металіст» необов’язково програв «Буковині», а потім приїхав до Івано-Франківська та переміг «Прикарпаття». У минулому турі харків’яни мали обігрувати «Ниву» з Бузової, але нічия, а сьогодні знову перемога. Як ви емоційно виводите команду після прикрих поразок і нічиїх?

— Як я вже казав, ми чомусь граємо на виїзді краще, ніж вдома. Для нас це загадка. Тим не менш, ми хлопців все рівно підбадьорюємо, на тренуваннях у нас багато індивідуальних занять. Працюємо як психологічно, так і фізично. Тому і є результат вже наприкінці сезону, молоді гравці краще адаптувалися до дорослого футболу і зігралися. Погано, що ця частина чемпіонату закінчилася, якби зараз продовжувалися матчі — ми, мабуть, були б у хорошій формі.

— Ви сказали про молодих. Кирило Дігтярь сьогодні взяв участь в обох голах, Даніїл Тепляков вже вкотре провів хороший матч. Молодь прогресує?

— Звичайно, я ж і кажу, ми почали трошки невпевено, і це зрозуміло — дорослий футбол, трохи важко фізично. А наприкінці осінньої частини чемпіонату ми бачимо, що хлопці ростуть, і це дуже добре.

— Заміна Габрієля Гомеса, схоже, була вимушеною. У нього травма?

— Так, він відчув біль і, звичайно, нам прийшлося його замінити.