ЕМС-Поділля – Кривбас – 0:5 (0:2)

Голи: Анна Іванова, 6 (0:1). Поліна Янчук, 16 (0:2). Даяна Семків, з пенальті, 51 (0:3). Даяна Семків, з пенальті, 75 (0:4). Віолета Тян, 84 (0:5).

ЕМС-Поділля: 81. Софія Барабаш, 15. Анна Яськова, 3. Вероніка Нікітюк, 9. Аліса Бордюг, 16. Єва Ізотова, 17. Наталія Чурікова (к), 18. Діана Боровська (14. Олеся Носко, 88), 12. Софія Петросян (4. Яна Новак, 90+1), 8. Діляра Бондарєва, 7. Ганна Смеречинська, 11. Олена Марценюк (6. Галина Сенькова, 81).

Кривбас: 23. Жу Менгді, 20. Амарієль Сонкенг, 22. Ольга Басанська, 15. Анна Іванова, 99. Леся Ольхова (11. Анна Стєкольщикова, 64), 74. Махіра-Алі Елданбоукі (17. Анастасія Жигадло, 75), 98. Даяна Семків (к), 33. Крістіне Алексанян (18. Анна Авраменко,  64), 27. Синтія Мусунгу, 10. Поліна Янчук, 88. Діана Бєлякова (7. Віолета Тян, 64).

Фаворит матчу здобув впевнену перемогу. Дубль ударами з пенальті оформила Даяна Семків. Також забивали захисниця Анна Іванова, нападниця Поліна Янчук та вінгер Віолета Тян.

“ЕМС-Поділля” (Вінниця) – “Житлобуд-1” (Харків) – 0:1

Гол: Апанащенко 45+1

“ЕМС-Поділля”: Барабаш, Яськова, Нікітюк, Бордюг, Узотова, Боровська, Чурікова, Петросян (Носко 74), Смречінська, Бондарева (Сенькова 57), Марценюк

“Житлобуд-1”: Славич, Козуб, Апанащенко (к), Войтенко, Чувилка, Хаванська, Манзюк (Маліновська 79), Корнацька, Намазова (Щур 46), Шевчук (Позднікова 79), Лавренюк (Кожухар 46)

Єдиний гол Дар’ї Апанащенко у виїзному протистоянні з “ЕМС Поділля” зберіг для харків’янок друге місце в турнірній таблиці. Капітанка “Житлобуду-1” забила свій дебютний м’яч сезону на першій компенсованій хвилині стартового тайму.

ЕМС-Поділля – Шахтар – 1:4

Голи: Смеричанська (30) – Чендей (5), Викалюк (16), Семенюк (78), Головач (86)

Деталі про матч: Стадіон ПДЮ (Вінниця). Старт гри – 11:00

Жіноча команда “гірників” підходила до зустрічі в статусі фаворита, адже в минулому сезоні двічі обіграла суперниць – обидва рази по 2:0. Колектив Романа Заєва здобув перемогу і в цій грі.

Наталія Чендей відкрила рахунок вже на 5-й хвилині. Через 10 хвилин Марія Викалюк подвоїла перевагу гостей, але ЕМС-Поділля зумів до перерви відквитати один м’яч.

У другому таймі вінницькі футболістки старалися звести гру до нічиєї, але Шахтар продемонстрував свої серйозні амбіції і вміло реалізував свої моменти, що дозволило здобути комфортний тріумф.

“Дуже хотіли здобути перемогу у першому домашньому матчі року. Тим паче, на такому хорошому полі. Сьогодні було багато емоцій, боротьби, але не було перемоги.

Моя особиста думка – сьогодні дівчатам не вистачило психологічної та емоційної стійкості. І наші попередження, і вилучення Тетяни Тріль – це все емоції. Тетяна Тріль в перерві вибачилася перед командою за епізод з вилученням. Як третер – я повністю її підтримую.

Сьогодні другий матч за команду провела Олександра Сухоряба. Поки їй ще важко. Але це перспективна дівчина. Як і Анастасія Ляхович, яка сьогодні не зіграла через стан здоров’я”, – сказала Олена Руда.

Зазначимо, що минулий чемпіонат вінничанки завершили сьомими. СК Дніпро-1 в минулому році грав в Першій лізі.

В першому матчі СК Дніпро-1 в домашньому матчі поступився одному з претендентів на золото Кривбасу (0:7).

Гра пройде завтра, 17 вересня, у місті Вінниця. Стадіон ПДЮ.

17 вересня. 13:00 Трансляція буде на ютуб-каналі ЕМС-Поділля, плєєр з відео вбудовано в новину.

– Як виник варіант з переїздом в Норвегію?

– Ми тренувалися з командою ЕМС-Поділля 5 разів на тиждень, а коли почалась війна було важко сидіти вдома та щосекунди обновляти сторінки з новинами. Я дізналась, що на період воєнного стану мій контракт з клубом втрачає чинність і вирішила через УАФ знайти закордонний клуб і вже за пів години мене Сергій Новіков (співробітник жіночого відділу УАФ – прим.) зв’язав з норвезькою командою.

Я їхала сама, в країну яка розташована майже за три тисячі кілометрів від рідного дому, в країну, де навіть не кожний знає англійську мову (лише норвезьку), в країну з іншим кліматом – було досить боязно, але моє бажання грати футбол виявилось сильніше ніж мій страх.

Все просто – мені запропонували, я погодилась. Це можливість заявити про себе. 

– Що можеш сказати про цю країну і її жителів?

– Норвегія – це дійсно чудова країна, в якій живуть прекрасні люди. Скрізь панує спокій, повага, посмішки, а головне мирне небо над головою, яке об‘єднує всіх норвежців. Але мій рідний дім в Україні – в неповторній, незалежній і незламній країні.

Дар’я і краєвиди Норвегії

Наш ексклюзив: інтерв’ю з Анною Петрик з ісландського Брейдабліка

– Тренувальний процес сильно відрізняється від того, що було в ЕМС-Поділля?

– Норвезький футбол кардинально відрізняється від українського. Інші вимоги, інакші установки, інший рівень. Важко змінювати стиль гри.

Але як сказав тренер Сімен Матісен: “якщо голова розуміє, то ногам буде не важко”, тому дякую Олександру Дудніку (тренер ЕМС – Поділля), за те що завжди вчив грати «розумний футбол».

– Нещодавно УЄФА виключила російські клуби з еврокубків, а жіночу і чоловічу збірну відсторонила від ігор. Доки тривають їх агресивні дії це правильне рішення?

– Від багатьох людей я чула «спорт вне политики», але відсторонити росію від усіх змагань – це стовідсотково правильне рішення.

На Україну напав не сам Путін, на Україну напала росія (так, пишемо з малої букви). Тому покарані повинні бути всі люди цієї недокраїни. Якщо страждають українські спортсмени – то росіяни постраждають в рази гірше. І не тільки на момент «агресивних дій». Слава Україні!

– Ну і на останок. Чому саме футбол і в скільки років ти почала ним займатись?

– Я навчалась в спортивній школі #27 міста Вінниця. Тому з перших класів привчали та залучили до різних видів спорту. Але я зрозуміла, що мені більше подобаються емоції командної гри, тому з 12 років я почала грати футбол“, – сказала нам Дар’я Ціхач.

“Я дуже вдячна, що мене тепло зустріли. Мені так подобається сім’я, і ​​мені так подобається колектив та дівчатка. Тут я можу думати про щось інше, окрім війни.

Путін – терорист. Війна – це велике лихо. Не лише для України, а й для усієї Європи.

Брат зараз на фронті і воює проти російських солдатів. Батько чекає на виклик, а мати добровільно працює для біженців з інших частин країни.

Це надзвичайно страшна ситуація. Люди живуть у сховищах і не можуть повернутися до своїх будинків. Наш народ та наші збройні сили сильні. Ми віримо, що переможемо у цій війні. Моє серце в Україні“, – сказала вона.

“Мій брат грав у футбол. Дивлячись на його тренування та ігри, мені також дуже сподобався цей вид спорту. Та й спочатку я грала у футбол з хлопцями. Мені тоді було приблизно тринадцять років. Моєю першою дівочою командою була ВОДЮСШ “Блохіна та Бєланова”, а першим тренером – Дуднік Олександр Васильович.

Порівняти? На мою думку, в чоловічому футболі більші швидкості та й хлопці більш технічні, але й жіночий футбол дуже емоційний та цікавий.

У жіночій збірній України WU-19, тренерський штаб нас готував до тактичної гри команд, тому майже всі тренування ми проводили з теоретичної та практичної підготовки з тактичної гри та плідно готувалися до матчів Чемпіонату Європи.

Коли відсутні тренування, ми з друзями збираємося на футбольних майданчиках та граємо – “норм футбік”.  Під час поїздки на виїздну гру ми багато спілкуємося з командою та граємо настільні ігри.

Мені імпонує жіноча команда Манчестер Сіті. Тому моя мрія – це заграти за Манчестр Сіті та найголовніша футбольна мрія – це виклик до основного складу жіночої національної збірної України!“, – сказала вона.

В цьому сезоні вона провела 10 матчів і пропустила 27 голів. Проте 21 з них було в трьох матчах проти лідерів жіночого футболу України Житлобуд-1, Житлобуд-2 та Кривбасу. В інших 7 матчах Марина пропустила лише 6 голів.

“Жіночий футбол багато в чому відрізняється від чоловічого: нас менше дивляться, нам значно менше платять і до нашого чемпіонату менше уваги з боку ЗМІ. Тим не менш, ми викладаємось на повну у кожному поєдинку і граємо у своє задоволення.

У жіночому футболі немає такої розкоші та грошей, які є у футболі чоловічому: ми навіть близько не їздимо на елітних авто, та не так часто можемо дозволити собі хороший ресторан. До прикладу, паралельно з футболом, я працюю баристою у кав’ярні.

Звичайно, графік дуже важкий: щоранку на роботу, а ближче до вечора тренування, в суботу або неділю контрольна гра або матч чемпіонату. Такі непрості реалії жіночого футболу в Україні.

Я – друга найстарша футболістка у команді, хоча мені лише 22 роки. Дівчата покидають футбол заради сімей, дітей чи фінансово вигіднішої роботи. Мені футбол дуже подобається, і покидати його я поки не планую“, – сказала Левчук.

На данний момент ЕМС-Поділля йде на 7-му місці в турнірній таблиці з 11-ти команд. На рахунку вінницького клубу 13 очків за десять матчів. Юлія Левчук відіграла всі 10 зустрічей. Вона грає на позиції лівого захисника і забила 2 голи в цьому сезоні.

ЕМС ПОДІЛЛЯ (Вінниця) – ЖИТЛОБУД-1 (Харків) – 0:9 (0:5)
ГОЛИ: 0:1 Басанська О. (07), 0:2 Алексанян К. (12), 0:3 Алексанян К. (16), 0:4 Вороніна Г. (31), 0:5 Шевчук Ю. (45), 0:6 Кочнєва І. (55), 0:7 Овдійчук О. (59), 0:8 Овдійчук О. (67), 0:9 Спасоєвіч Д. (87).

Діючий чемпіон не зазнав проблем і здобув впевнену перемогу, забивши у ворота суперника аж 9 голів.