– Які відчуття були під час останньої і найтривалішої повітряної тривоги у матчі?

– Хотілося дограти матч. Виходили на поле і прагнули довести гру до кінця і тільки перемогти.

– «Олександрія» сильно пресингувала. Чи були готові до цього і чи вдалося з цим впоратись?

– Так, ми були готові до цього. Тренерський штаб перед матчем для нас провів якісну теорію, тому ми знали, як гратиме суперник і успішно виходили з-під їхнього пресингу.

– Перед цим у команди було чотириматчеве гостьове турне. Як оціните цей відрізок і наскільки важко воно далося з фізичної точки зору?

– Фізично було тяжко, але я вважаю, що ми не витиснули з цього максимум. Було б краще, якщо б виграли усі чотири матчі. Але так сталося, що в одному матчі програли. В цілому хороший результат, але хотілося більшого.

– Під час сьогоднішнього матчу звертали увагу на те, як грають «Полісся» і «Кривбас»?

– Ні, не звертали, тому що у нас є своя гра, своя мета, тому ми на інших увагу не звертаємо, а рухаємося до своїх цілей.

– Сьогодні було важливо ще й забити, щоб привітати партнера по команді.

– Так, і чудово, що Володя Адамюк залучився до цієї результативної атаки, він зробив результативну передачу, так що ми всією командою вітаємо Володимира і його дружину з цим чудовим святом.

– Вітаємо з перемогою! До матчу Ви казали, що дуже хочете показати себе у грі з «Динамо». Як ви вважаєте, чи вдалося це?

– Добре, що ми зіграли командно й тактично правильно. Ми зробили все, про що нас просили тренери. Тому для нас це хороша гра і вдалий результат – це найголовніше.

– Команда вже не пропускає чотири гри поспіль. Як Ви думаєте, за рахунок чого це вдається?

– Ми трішки зігралися, трішки попрацювали над нашими помилками і тому ми досягли такого результату.

– Що сталось у першому таймі? Було багато необов’язкових жовтих карток, але у другому таймі вдалося спокійніше зіграти. Це була настанова тренера грати менш жорстко?

– Це емоції, які переповнювали нас перші хвилини. Гра з «Динамо» на виїзді… Це ті емоції, які заважали. У другому таймі вдалося вже більш збалансовано грати.

– Чи готова команда до графіку виїзних ігор, першим з яких був матч з «Динамо»?

– Так, у нас такий календар і нам слід тільки відновлюватися і грати. Це чудовий календар, тому що грати завжди цікавіше, ніж тренуватися.

На дніпрян очікує непроста серія поєдинків. Наступні 3 матчі вони гратимуть на чужих стадіонах та з перервами лише у 3 дні. Зараз команда має 18 очок у 9 матчах.

– Едуарде, якраз тебе стосувалось завершальне запитання Юрію Максимову на пресконференції. Він тебе похвалив. А як сам оцінююєш власну гру?

– Мені комфортно грати на цій позиції. Виникла в нас така ситуація, що Руслан Бабенко зазнав мікротравми, і я його замінив. Напевно, вийшло добре, оскільки команда перемогла.

– Очікували настільки запеклого спротиву з боку гостей? Очікували саме такої гри?

– Звичайно, ми готувалися. Чудовий суперник, який грає у футбол, любить контролювати гру, контролювати м’яч. Після пропущеного м’яча їм треба було йти вперед, забивати, тому на нас був тиск.

– Після 120 хвилин проти «Полісся» важко було готуватися до сьогоднішнього матчу?

– Через те, що ця гра була перенесена на понеділок, в нас були вихідні та відновлювальні тренування. Тож, нас підготували до гри дуже добре.

– Едуарде, ти був одним з тих, хто перед жеребкуванням вгадав суперника. Ти саме і хотів зіграти проти грецького клубу або просто передчуття таке було?

– Ні, ніякого передчуття не було, а побажання таке, тому що я ніколи не був в Греції, і хотілося опинитися там і зіграти проти такої чудової команди, як «Панатінаїкос». На мій погляд, грецький клуб по статусу набагато вище за «Серветт».

– Вже намагався щось дізнатися про суперника? Можливо погуглив?

– Я знаю, що вони 20-разові чемпіони Греції, тому цю команду гуглити не треба. Будемо готуватися – для нас це чудовий суперник.

– Бачиш щось спільне із минулим сезоном, коли все розпочиналося із єврокубків і також з непростого суперника?

– Головне, щоб результат був іншим. Ми будемо налаштовуватися на краще, адже ми вже грали у єврокубках і тепер це для нас не новизна. Сподіваюся, що цей сезон в Європі буде кращим за минулий.

– Тренер «Панатінаїкосу» з повагою до дніпрян сказав, що будуть грати два рівних суперники. Як буде на твій погляд?

– Так-так, нас тепер вже поважають, нас знають. Але і ми завжди поважаємо свого суперника, з ким би ми не грали, – сказав Сарапій.

– Забивати – це завжди приємно, але ми прагнемо перемагати у кожному матчі, тому хто саме забиває – чи Тьома (Довбик. – прим. ) , чи Піха (Піхальонок. – прим. ), чи я – це все одно. Головне, що у нас є плюс три очки у турнірній таблиці і ми йдемо далі.

– Якби ви не забили, то 1:1 у сьогоднішньому матчі було б катастрофою для «Дніпра-1»?

– Так, це дійсно так.

– Що було в роздягальні після перших 45 хвилин?

– Наші тренери вказали нам, що ми робимо неправильно. Ми подивилися на свої помилки і у другому таймі вже намагалися їх не робити. В кінці матчу ми вже пішли у навалу, ва-банк, тому дуже чудово, що ми зуміли перемогти.

– На чому акцентували тренери свою увагу в перерві?

– Звичайно, що на грі в обороні, тому що стільки, скільки створив моментів біля наших воріт «Колос», в цьому чемпіонаті не робила жодна команда.

– «Дніпро-1» вже не вперше вириває перемогу на останніх секундах. Це чемпіонський характер?

– Так, можливо це і є чемпіонська перемога. Але, відверто кажучи, краще до такого не доводити, адже можна посивіти до кінця чемпіонату (посміхається).

– Здається, що у другій частині чемпіонату вболівальники «Дніпра-1» більше починають сивіти.

– Можливо і так, але Бог з нами і це дарує нам надію на подальші ігри.

– Як змінилося твоє життя за цей рік?

– Все повернулося в інший бік. В мене з’явилася нова команда, у якій я дуже щасливий; відбулися певні події у житті, яким я радію; нарешті в мене з’явилася дружина – ми дуже довго до цього йшли. Тому цей рік у плані особистого життя був вдалим, а от стосовно нашої країни – це жах.

– Дебют у єврокубках відбувся навіть раніше, ніж у ПЛ. Як ти цей факт сприймаєш і пригадай почуття, коли вперше виходив у міжнародному матчі?

– (посміхається) Дебют був трохи зіпсований розбитим обличчям. Це, можливо, дало мені емоції, які наприкінці гри вилилися у червону картку. Тому дебют був такий трошки змазаний. Навіть уявити собі не міг, що він відбудеться раніше, ніж у Прем’єр-лізі. Ці емоції не передати словами. Ми грали у Кошицях за присутності вболівальників – прийшло багато українців.

– Після програшу у Лізі Європи команда була пригнічена. Наскільки допомогла вийти з того стану перемога над «Динамо»?

– Це найважливіша перемога, тому що вона надала нам натхнення. Ми повірили у себе, і ця гра пішла нам на користь.

– Твій гол і взагалі гра привернули увагу, почали багато говорити. Як сам відчув зміни, що відбулися після того матчу?

– Багато говорили, тому що я є вихованцем «Динамо», багато років провів у Києві – а тут моя дебютна гра і дебютний гол. Я довго до цього йшов. Можу сказати одне: якщо ти мрієш про щось і йдеш до цього, одного разу воно вийде тобі назустріч.

– Центральні захисники зазвичай забивають не часто. Твій гол у ворота Динамо – найважливіший у твоїй кар’єрі?

– Та я не скажу, що найважливіший. Напевно, найбільш довгоочікуваний для мене. Я дуже хотів до Прем’єр-ліги, хотів грати проти Шахтаря і, особливо – проти Динамо, бо це команда, яка виховала мене. Я дуже радий, що так склалося. І дебютна гра, і дебютний гол припали саме на матч проти Динамо.

– Олександр Кучер був топовим центральним захисником. Чи допомагає тобі цей факт із його біографії більше спілкуватися з головним тренером?

– Звісно, ​​він постійно спілкується з нами. Розповідає такі речі, про які я не знав, бо грав постійно опорного півзахисника. Є маленькі підказки, наприклад, розворот тулуба має бути своєрідним. Олександр Миколайович усі ці нюанси знає, бо грав на топ-рівні проти дуже кваліфікованих суперників, тож нам ці підказки допомагають“, – сказав Едуард Сарапій.

– Ти перейшов у Дніпро-1 цього літа. Як відбувався твій трансфер?

– Усе організували Олександр Миколайович Кучер та Євген Олексійович Красніков. Вони мене набрали і сказали: Ти поїдеш з нами. Мене не питали, хочу я чи не хочу, моя відповідь була очевидною. Я за ними хоч до Північної Кореї поїду.

– А якби Кучер та Красніков не поїхали до Дніпро-1, ти залишився б у Металісті?

– Так. Без них у моєму переїзді не було б сенсу”, – сказав Едуард Сарапій.

23-річний футболіст у цьому сезоні відіграв 6 матчів в УПЛ і забив 1 гол. В єврокубках відіграв 5 поєдинків. Портал transfermarkt оцінює його в 500 тисяч євро.

— Добре, що 0:3, а не 0:8. Як я й говорив раніше – в «Динамо» повна деградація команди. Так не може бути – це стидоба. Не знаю, що там відбувається в колективі. Нехай розбираються. Не може команда так безвольно грати.

Давно все потрібно змінювати. Абсолютно все – враховуючи й керівництво. «Динамо» – національна гордість України. Те, що ми бачимо, можливо, спеціально робиться, але такого не має бути. Як і в багатьох вболівальників «Динамо», у мене немає слів після цього матчу. Не зрозуміло, про що думають футболісти. Певно, щоб себе продати. Можна програти, але не команді, яку недавно зібрали, й в одні ворота. Бланко з Аргентини на дві голови сильніший за гравців «Динамо».

Таке враження, ніби спеціально давали добивати під час третього взяття воріт. Можливо, то емоції, та все ж… Вони ніби спеціально плавлять, тільки не зрозуміло кого.

Дивлюся на Луческу: тобі 77 років, хочеш кокнути на лаві під час матчу? Я б їх всіх порозганяв за таку гру. Нехай Луческу йде і не ганьбиться.

Я – вболівальник «Динамо». Дуже важко дивитися, як гравці ходять по полю та удають, що хочуть грати в футбол. З такою грою не знаю, чи їх взяли б у збірну ветеранів. Не може такого бути. Це ганьба.

— До старту чемпіонату «Динамо» називали однозначним фаворитом. Ця гра сильно похитнула позиції киян?

— З такою грою, аби вони ще не вилетіли з Прем’єр-ліги. Якщо вони й надалі продовжать в тому ж дусі, то буде виліт.

— Певно, якщо по окремих гравцях є прийнятні пропозиції, то їх варто продати? Недавно ЗМІ повідомляли про інтерес до Забарного одного із лондонських клубів.

— Хто такий Забарний? Які англійські клуби? Його там навіть не помітять – пробіжать повз. В «Динамо» зараз немає жодного футболіста для продажу в серйозний чемпіонат. Хіба для чемпіонату Бельгії, – сказав Маркевич.

“Для мене ця гра була тільки першою в Прем’єр-лізі, тому емоції зараз переповнюють. Ще і довелося грати проти команди, в якій я виховувався, адже свого часу я був у школі «Динамо». Так що зараз усі ці емоції просто не передати словами. А мої рідні, які дивилися цей матч, також у повному захваті. Я дуже щасливий.

Ми сюди приїхали одразу за очками. Налаштовувалися на бій, адже досить вже програвати – нам потрібні перемоги, нам потрібні очки.

Сподіваюся, що ця перемога надихне всю команду і нас вже буде не зупинити“, – сказав Едуард Сарапій.