— Цього року, прямо у листопаді, виповнюється 40 років від першого й останнього «золота» футбольного клубу Дніпро в чемпіонаті СРСР? Це я для вас зробив відкриття чи ви знали?

— Це для мене відкриття. Я поясню. Можливо, мене в нашому Дніпрі не розуміють, але я абсолютно байдужий до футболу. Як спорт, як час проведення дозвілля — це чудово. Але, крім того, що я абсолютно холодно ставлюся до спорту, я ще й як міський голова абсолютно прохолодний до проблематики футбольного клубу. Багато хто до мене звертався у певний період: потрібно відродити клуб як муніципальний. По-перше, це неможливо. По-друге, я все ж вважаю, що ця клубна історія — іграшка для багатих. Тому місто не може цю історію на собі тягнути. Були різні ініціативи. Але, на жаль, як то кажуть «померла так померла». Хоча історія в клубу справді славна.

— Ну, не зовсім померла. Нині живий Дніпро-1 йде на першому місці в Українській Прем’єр-Лізі. І якщо фантазувати, що він там і залишиться, то привезе в мирний Дніпро європейську Лігу Чемпіонів. Це велике свято для міста. Тому я вже тепер не як уболівальник кажу, а, умовно кажучи, вболіваю, щоб місто вписалося в європейський контекст.

— Я зараз особливо настільки екзотичних і далекосяжних планів не звожу. Нам би, як у тій казці, «ніч простояти та день протриматися». Тому зараз займаємося питаннями короткостроковими. Вже точно в моєму розпорядку питань, пов’язаних з футбольним клубом, немає, – сказав Філатов у коментарі для НВ.